Справа №: 164/1433/18
п/с: 2/164/75/2019
Категорія 307010000
6 березня 2019 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Невара О.В.,
при секретарі Оліферчук І.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно. Свої вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_2, яка померла 19.01.2018 року, ще за свого життя 25.10.2012 року склала заповіт, який було посвідчено Довжицькою сільською радою Маневицького району Волинської області, згідно якого належні їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами вона заповіла позивачу ОСОБА_1 Позивач після її смерті у встановлений законом шестимісячний термін фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, подала відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом на дане майно немає. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по вул. Лесі Українки, 32 в с. Мала Яблунька Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_2
Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_3, представник відповідача - Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області в судове засідання не з'явилися, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_3 подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Представник відповідача - Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області подав до суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 сільська рада не заперечує, просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_3 та представника відповідача - Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК, ч. 1, 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 являлася власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по вул. Лесі Українки, 32 в с. Мала Яблунька Маневицького району Волинської області. ОСОБА_2 померла 19.01.2018 року. Ще за свого життя 25.10.2012 року остання склала заповіт, який було посвідчено Довжицькою сільською радою Маневицького району Волинської області, згідно якого належні їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами вона заповіла позивачу ОСОБА_1 Позивач після її смерті у встановлений законом шестимісячний термін фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, подала відповідну заяву в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини. Заяви про відмову від спадщини вона не подавала. Інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом на дане майно немає. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не має можливості. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, заповіту від 25.10.2012 року, посвідченого Довжицькою сільською радою Маневицького району Волинської області та зареєстрованого в реєстрі за № 165, свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № 215367 від 22.01.2018 року, довідки Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області № 453 від 19.03.2018 року, витягу з погосподарської книги № 7 за 2016-2020 роки Довжицької сільської ради Маневицького району Волинської області, висновку про відповідність будинковолодіння по вул. Лесі Українки, 32 в с. Мала Яблунька Маневицького району Волинської області діючим будівельним, санітарним та пожежним нормам від 10.08.2018 року, нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, повідомлень Маневицької державної нотаріальної контори № 673/01-16 від 30.08.2018 року та № 956/01-16 від 9.11.2018 року.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за заповітом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по вул. Лесі Українки, 32 в с. Мала Яблунька Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_2, фактично набула право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на це спадкове майно за ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1233, 1235, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться по вул. Лесі Українки, 32 в с. Мала Яблунька Маневицького району Волинської області, які належали ОСОБА_2.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя районного суду О.В. Невар