Справа № 161/2558/19
Провадження № 1-кп/161/515/19
м. Луцьк 06 березня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030010000159, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 13.02.2019 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, в порядку ст.89 КК України - судимості не має,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 337 ч.2 КК України,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним солдатом запасу, перебуваючи з 17.01.2002 року на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.08.2004 року був знятий з обліку призовників у даному військовому комісаріаті у зв”язку з вибуттям у ІНФОРМАЦІЯ_3 , 02.08.2018 року пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до рішення якої визнаний придатним до військової служби. 02.08.2018 ОСОБА_4 під розписку вручено бойову повістку про необхідність прибути 13.10.2018 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого направлення на навчальні збори, які організовані відповідно до розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 13.03.2018, затвердженого начальником Генерального штабу - головнокомандувачем Збройних Сил України у період з 13.10.2018 по 22.10.2018. Однак, ОСОБА_4 , будучи попередженим про відповідальність зa ухилення від навчальних зборів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, умисно ухилився від проходження навчальних зборів, не прибувши 13.10.2018 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , без поважних на це причин, чим порушив вимоги ч.9 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Умисні діїОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.337 КК України, як ухилення військовозобов'язаного від навчальних зборів.
Під час досудового провадження між прокурором та підозрюваним, зокрема, 26.01.2019 року, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою сторонами погоджена кваліфікація кримінального правопорушення за ст.337 ч.2 КК України. Сторони погоджуються на об'єм визнання вини обвинуваченим, який повністю визнав свою винуватість, не оспорював фактичних обставин справи та про наявність пом'якшуючих обставин, якими є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання, за ч.2 ст. 337 КК України - у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів, що становить 680 грн.
Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. При цьому, укладення такої угоди у справах, де беруть участь потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.
Встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Разом з тим встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст.53, 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами покарання, відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 472-476 КПК України, суд,
Угоду про визнання винуватості від 26.01.2019 року у кримінальному провадженні №12019030010000159, укладену між прокурором Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 337 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1