Київський апеляційний суд
4 березня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017100010002566,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 28.01.2019 року ОСОБА_3 визнана винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України і їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року ОСОБА_3 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 01.04.2017 року по 28.01.2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 і стягнуто з ОСОБА_3 на її користь 10 496 гривень 20 копійок у рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 5 000 гривень - моральної шкоди.
25.02.2019 року заступник прокурора міста Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.115 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Свої апеляційні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність і призначив ОСОБА_3 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої і є явно несправедливим через м'якість.
26.02.2019 року захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник зазначає про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, стверджуючи про те, що умислу на позбавлення життя його підзахисна не мала і спричинила потерпілому тілесні ушкодження, від яких настала його смерть, під час захисту від суспільно небезпечного посягання.
27.02.2019 року обвинувачена ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції змінити в частині правової кваліфікації її дій з ч.1 ст.115 КК України на ст.118 КК України і призначити їй покарання в межах санкції вказаної норми. На обґрунтування апеляційних вимог обвинувачена наводить доводи, аналогічні доводам захисника.
Вивчивши апеляційні скарги та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вони підлягають прийняттю до розгляду апеляційним судом.
Апеляційні скарги відповідають вимогам ст.396 КПК України, подані у встановлений законом строк особами, які мають на це право. Підстави для повернення апеляційних скарг або відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні.
А тому апеляційне провадження належить відкрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.398 КПК України,
Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора, захисника ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 28 січня 2019 року щодо ОСОБА_3 .
Надіслати учасникам судового провадження копії ухвали з копіями апеляційних скарг та інформацією про їхні права та обов'язки.
Встановити строк, протягом якого учасники судового провадження можуть подати заперечення на апеляційні скарги, до 14 березня 2019 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду ОСОБА_1