Справа № 369/2779/19
Провадження №2-з/369/13/19
01.03.2019 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Водала А.Ю.,
розглянувши матеріали заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення,-
28.02.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення. Свої вимоги мотивувала тим, що має намір звернутись до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Так, за час спільного проживання з відповідачем ними було набуте наступне майно - квартира АДРЕСА_1, що була набута на підставі договору № ДУ01.0201640/10 про участь у фонді фінансування будівництва від 13 травня 2010 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.07.2010р.; 1/2 частина земельної ділянки №30, що була придбана на підставі договору купівлі-продажу від 09.07.2015р. та розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Галинка, «Ентузіаст», садове товариство садового масиву «Жайворонок» по вул. Садовій, 3; автомобіль марки «Skoda Fabia», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу СХМ № 762565. Крім того, зазначила, що між відповідачем та ПАТ «Державний ощадний банк України» філією (відділенням) ТВБВ № 10026/0124 філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» було укладено договір оренди індивідуального сейфу №1240 від 10 квітня 2017року та відповідачу було надано ключ № 134 від замка сейфу. Відповідачем було продовжено дію вище вказаного договору оренди індивідуального сейфу, проте невідомо, що саме зберігається в орендованому відповідачем індивідуальному сейфі. Зазначає, що в орендованому відповідачем індивідуальному сейфі, можуть зберігатись грошові кошти, цінні папери, будь-які інші документи, що можуть бути правовстановлюючими документами на майно та/або будь-які речі, які можуть бути предметом позовних вимог при поділі спільно нажитого майна подружжя та виступати як об'єкти поділу.
Тому просила суд вжити заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом накладення арешту на все вмістиме майно, що знаходиться у орендованому відповідачем індивідуальному сейфі, ключ від замку сейфу № 134 та зберігається в даному сейфі, який перебуває в сховищі для індивідуальних сейфів філії (відділенні) ТВБВ № 10026/0124 філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, буд. 3-А до моменту винесення судового рішення у справі. Заборонити ОСОБА_2 мати доступ до вмісту орендованого ним індивідуального сейфу, ключ від замку сейфу № 134, який перебуває в сховищі для індивідуальних сейфів філії (відділенні) ТВБВ № 10026/0124 філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, буд. 3-А до моменту винесення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.п.1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
З доданих до заяви матеріалів вбачається, що 10 квітня 2017 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Державний ощадний банк України» філією (відділенням) ТВБВ № 10026/0124 філії - ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» було укладено договір оренди індивідуального сейфу №1240, згідно з пунктом 1.2 якого ОСОБА_2 було надано ключ №134 від замка сейфу.
Пунктом 9.1 вищезазначеного договору сторонами визначено термін дії договору, а саме - до 09.10.2017 року.
На підтвердження факту продовження терміну дії договору оренди індивідуального сейфу №1240 заявником не надано належних та допустимих доказів.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, з якими має намір звернутись до суду із позовом ОСОБА_1, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити в порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, з яким має намір звернутись до суду із позовом заявник, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимог щодо забезпечення позову та не доведено, що обраний вид забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 81, 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред'явлення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Суддя Дубас Т.В.