Справа № 369/2832/19
Провадження №1-кс/369/909/19
05.03.2019 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100090013866 від 07.12.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, щодо продовження строку запобіжного заходу увигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , -
Старший слідчий СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, яке мотивоване тим, що ОСОБА_7 , 05.12.2018 приблизно о 22.00 год., разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились у приміщенні «Портер Паб» розташованому за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 10/37 де познайомились з ранішене відомими їм потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 після чого продовжили разом з ними вживати спиртні напої.
Надалі, приблизно 06.12.2018 приблизно о 02.00 годині, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 після сумісного вжиття спиртних напоїв разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запропонували потерпілим підвезти їх за місцями мешкання на що останні погодились.
Після чого, проїжджаючи на автомобілі «Пежо 307» д.н.з. НОМЕР_1 світлого кольору під керуванням водія ОСОБА_10 , прибули до зупинки громадського транспорту «Чабани», Київської області, розташовану по вул. Машинобудівників, точну адресу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, де ОСОБА_7 переслідуючи мету наживу та особистого матеріального збагачення вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, ОСОБА_7 , попередньо розподіливши з ОСОБА_5 злочинні ролі, використовуючи фактор несподіванки, діючи узгоджено, бажаючи подавити будь-яке намагання ОСОБА_8 чинити їм опір, застосовуючи фізичне насилля, спочатку витягли останнього з автомобілю та повалили його на землю, після чого почали наносити удари кулаками рук по голові та тулубу потерпілого. При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , відчуваючи явну фізичну перевагу над ОСОБА_8 використовуючи його безпорадний стан, відкрито викрали майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note 9» коричневого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 30 000 гривень, фотокамеру марки «Canon EOS 70D», чорного кольору, вартістю 20 000 гривень, гроші у сумі 5000 гривень, сумку шкіряна чорного кольору.
Після цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , звернувши на свою користь викрадене майно та грошові кошти потерпілого, сіли у автомобіль, та з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 проїжджаючи на автомобілі «Пежо 307» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10 , прибули до смт. Гатне Київської області, точну адресу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, де ОСОБА_7 переслідуючи мету наживу та особистого матеріального збагачення знову вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, ОСОБА_7 , попередньо розподіливши з ОСОБА_5 злочинні ролі, використовуючи фактор несподіванки, діючи узгоджено, бажаючи подавити будь-яке ОСОБА_11 чинити їм опір, застосовуючи фізичне насилля, спочатку витяг останнього з автомобілю та повалив його на землю, після чого почав наносити удари кулаками рук по голові та тулубу потерпілого. При цьому ОСОБА_7 , відчуваючи явну фізичну перевагу над ОСОБА_9 використовуючи його безпорадний стан, відкрито викрав майно, що належить потерпілому, а саме: куртку «Аляска», годинник «QQ», навушники «Panasonic», рюкзаком вартістю 800 гривень, кофту «Денза», шапку, зимові черевики, вартість яких встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим, мобільним телефоном марки «Iphone 6S 128 Gb» вартістю 15000 гривень, з сім картою «Київстар» на рахунку грошей не було, у чохлі вартістю 100 гривень, студентським квитком, який для потерпілого майнової шкоди не становить, банківськими картками «Ощадбанк», «ПриватБанк», «Моно банк», які для потерпілого майнової цінності не становлять, документами на ім'я потерпілого.
Після чого, діючиумисно, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді спричинення матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, відкрито викрадене із застосуванням насильства, чуже майно з місця вчинення кримінального правопорушення зникли та розпорядились ним на власний розсуд, тим самим спричинили потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 55000 гривень та потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 15000 гривень.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою группою осіб.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна, поєднаними із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчиненими за попередньою змовою группою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України
Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме:
*Рапортом про фактичне затримання ОСОБА_5 від 10.01.2019.
*Протоколом заяви ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення від 06.12.2018.
*Протоколом заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 06.12.2018.
*Протоколами допитів потерпілого ОСОБА_9 .
*Протоколами допитів потерпілого ОСОБА_8 .
*Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 11.01.2019.
*Протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілим ОСОБА_8 від 10.01.2019.
*Протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілим ОСОБА_9 від 10.01.2019
*Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 11.01.2019.
*Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в продовженні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за який становить від 3-х до 7-ми років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:
- підозрюваний не має постійного офіційного місця роботи;
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Враховуючи вищевикладене, під час досудового розслідування кримінального провадження № 12018100090013866 від 07.12.2018 року встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з домашнім арештом, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Строк домашнього арешту ОСОБА_5 закінчується 08.03.2019 року включно.
Однак, в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні судових експертиз, а саме товарознавчої експертизи, судово-медичної експертизи та з урахуванням здобутих доказів повідомити остаточну підозру.
Проведення вказаних слідчих дій потребує додаткового часу з огляду на складність провадження, і їх результати матимуть доказове значення для судового розгляду у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.
Лише застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Застосування іншого більш, більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України (у редакції, що діяла на момент вчинення злочину), вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.
Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п. 4 § 2. Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Тому, слідчий просив продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка, Іллінецького району, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 зі слів раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та визначити час перебування за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 з 22.00 по 07.00.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 на строк два місяці:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- перебувати за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , з 22.00 по 07.00 та не відлучатись у визначений час за межі місця проживання, окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний та захисник не заперечували щодо задоволення клопотання.
Суд, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників процесу, приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню , з наступних підстав.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, в провадженні слідчого відділення Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження відносно № 12018100090013866 від 07.12.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
11.01.2019 о 01 год. 00 хв. ОСОБА_5 затриманий відповідно до вимог ст. 208 КПК України (час фактичного затримання о 21 год. 30 хв. 10.01.2019).
Слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
12.01.2019 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу державної влади паспорт громадянина України; носити засіб електронного контролю. Зазначені обов'язки покладені на підозрюваному ОСОБА_5 , до 08.03.2019.
Постановою керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури радника юстиції ОСОБА_13 від 04.03.2018 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 11.04.2019 року.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Згідно вимог ч. 6 ст. 194 КПК у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 199 КПК передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що наявні достатні докази для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 с. 186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Судом також встановлено, що ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, підстав для скасування чи зміни підозрюваному раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд не вбачає, та вважає, що зміна ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш мякий запобіжний захід, може не забезпечити належної процесуальної поведінки.
З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_5 , з метою запобігання ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1ст.177 КПК України буде достатнім застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього обовязків, передбачених ч.5ст.194 КПК України, визначивши строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 181, 194,309 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100090013866 від 07.12.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, щодо продовження строку запобіжного заходу увигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Володимирівка, Іллінецького району, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та визначити час перебування за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 з 22.00 вечора по 07.00 ранку наступного дня.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 в межах строків досудового розслідування:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- перебувати за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , з 22.00 по 07.00 та не відлучатись у визначений час за межі місця проживання, окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього.
Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обовязків відповідно до ч.5ст. 194 КК України визначити строком до 11 квітня 2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 5 (пяти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1