Справа № 369/14198/18
Провадження № 2/369/1130/19
Іменем України
15.02.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Головатюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Києво-Святошинський районний відділ УДМС України в Київській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Києво-Святошинський районний відділ УДМС України в Київській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивував тим, що позивач проживає в квартирі за адресою: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 004696 серії В-2 від 15 вересня 1992 року виданого Виконавчим комітетом Вишнівської міської ради народних депутатів Київської області.
Разом з відповідачем у вказаній квартирі зареєстрована неповнолітня донька ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Відповідач лише зареєстрований у вказаній квартирі. Фактично в ній не проживає більше року, не з'являється за своїм зареєстрованим місцем проживанням. Відповідач не сплачує комунальні платежі в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має і взагалі квартирою не цікавиться.
Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні позивач, ні інші члени сім'ї Позивача відповідачу не чинили.
Відповідно до акту № 1/04-1503 від 19 серпня 2018 року складеного депутатом Вишневої міської ради VII скликання ОСОБА_2 не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 з 2017 року.
На підставі викладеного позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням розташованим за адресою: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., АДРЕСА_1.
У судове засідання позивач не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав. Просив задоволити позов. Не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.
У судове засідання відповідач не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи, відзив на позов до суду не надходили.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в квартирі за адресою: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 004696 серії В-2 від 15 вересня 1992 року виданого Виконавчим комітетом Вишнівської міської ради народних депутатів Київської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 156, ч. 2 ст. 64 Житлового кодексу України, до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать дружина, діти і батьки.
Відповідач по справі не є членом сім'ї власника.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу України припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє колишніх членів сім'ї права користування займаним приміщенням.
Ст.ст. 47, 48 Конституції України гарантоване кожному право на житло, ніхто не може бути позбавлений житла.
Згідно ч.4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як на підставі і в порядку, передбаченому законом.
За ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
П.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» визначає, що у справах про визнання наймача або членів його сім'ї такими, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
У відповідності до вимогст. 71 ЖК Українипри тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Факт не проживання більше року ОСОБА_2 також підтверджується актом депутата Вишневої міської ради 7 скликання ОСОБА_4 від 19.08.2018 року.
Судом встановлено, що тривалий час відповідач ОСОБА_1 не проживає у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3, не мав перешкод в користуванні спірним житловим приміщенням, своїх речей там не зберігає, житловою площею не цікавиться, витрати по його утриманню не несе, дій які б свідчили про намір та бажання зберегти за собою право користування жилим приміщенням, не вчиняв, з заявами про вселення на спірну житлову площу не звертався.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням. В силу наведеної норми позивач повинен звертатися до органу реєстрації з вимогою про зняття з реєстрації місця проживання відповідача, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 втратив право користування спірним жилим приміщенням, добровільно залишивши спірне жиле приміщення і без поважних причин в ньому не проживав понад один рік, що відповідно до вимог ст.ст. 29, 405 ЦК України дає підстави суду визнати відповідача таким, що втратив право користуватись житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 317, 319, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 42, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Києво-Святошинський районний відділ УДМС України в Київській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задоволити.
Визнати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: 08133, АДРЕСА_3.
Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Суддя Н.С. Пінкевич