Ухвала від 19.02.2019 по справі 161/18154/18

Справа № 161/18154/18

Провадження № 2/161/215/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019 Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Муригіній А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2018 року позивач звернув ся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики. Свій позов мотивує тим, що 19.03.2018 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого він надав ОСОБА_2 в борг 43000 Євро, а останній зобов'язався повернути вказані кошти у строк до 01.07.2018 року. Однак, станом на 01.07.2018 року відповідач борг не повернув. Його (позивача) неодноразові звернення до ОСОБА_2 з вимогою щодо повернення заборгованості за договором позики залишились проігнорованими. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з відповідача в його користь суму заборгованості за договором позики в розмірі 43000 Євро, що станом на 12.11.2018 року по курсу НБУ еквівалентно 1360771,81 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 8810 грн.

15.01.2019 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого останній заперечує щодо задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі. Зазначив, що 19.03.2018 року він жодних договорів з ОСОБА_1 не укладав, а розписка про отримання коштів у борг здійснена схожим почерком на його, однак написана іншою особою (а.с. 16-18).

18.02.2019 року позивачем було подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 7000 Євро, що станом на 12.11.2018 року по курсу НБУ еквівалентно 221520,99 грн., а також, як наслідок, повернути 6594,79 грн. судового збору (а.с. 33).

Разом з тим, 18.02.2019 року до суду було подано спільну заяву сторін з проханням затвердити мирову угоду з метою врегулювання спору у даній справі, а також клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 34-38).

За умовами мирової угоди (а.с. 39) сторони домовились про наступне:

1. ОСОБА_2визнає заборгованість перед ОСОБА_1 за договором позики від 19.03.2018 року в сумі 7000 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на момент укладення цієї ОСОБА_3 угоди 214767,70 грн.

2. Сторони дійшли згоди про розстрочення погашення заборгованості, шляхом сплати ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, яка визначена в п. 1 даної ОСОБА_3 угоди, згідно наступного графіку:

до 28 лютого 2019 року - 650 Євро;

до 31 березня 2019 року - 650 Євро;

до 30 квітня 2019 року - 650 Євро;

до 31 травня 2019 року -650 Євро;

до 30 червня 2019 року - 650 Євро;

до 31 липня 2019 року - 650 Євро;

до 31 серпня 2019 року - 650 Євро;

до 30 вересня 2019 року - 650 Євро;

до 31 жовтня 2019 року - 650 Євро;

до 30 листопада 2019 року - 650 Євро;

до 31 грудня 2019 року - 500 Євро.

3. Сторони погодили, що грошові кошти сплачуються готівкою. Факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою ОСОБА_1 про отримання грошових коштів, яка передається ОСОБА_2 в момент отримання грошових коштів.

4. ОСОБА_1 заявляє, що після підписання цієї ОСОБА_3 угоди та належного її виконання ОСОБА_2,не матиме до останнього жодних майнових претензій з приводу заборгованості, яка визначена в п.1 даної ОСОБА_3 угоди та яка є предметом розгляду у судовій справі № 161/18154/18.

5. Одностороння відмова від ОСОБА_3 угоди не допускається.

6. За невиконання умов цієї ОСОБА_3 угоди Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

7. В разі прострочення ОСОБА_2оплати з порушенням будь-якої з граничних дат оплати боргу, що вказані в пункті 2 цієї ОСОБА_3, або загального строку погашення боргу (до 31.12.2019 р.), останній окрім суми боргу, сплачує на користь ОСОБА_1 штраф в розмірі 300 Євроза кожний випадок порушення строків оплати.

8. У разі невиконання або не повного виконання ОСОБА_2даної ОСОБА_3 угоди, ОСОБА_1 набуває право навіть за умови, якщо не закінчився граничний строк погашення заборгованості (до 31.12.2019 р.), пред'явити на примусове виконання всю суму боргу, що вказана в п. 1 цієї ОСОБА_3, яка залишилась непогашеною ОСОБА_2разом з штрафними санкціями передбаченими пунктом 7 цієї ОСОБА_3 угоди.

9. Сторони заявляють, що в процесі укладення цієї ОСОБА_3 угоди та в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

10. Сторони даної ОСОБА_3 угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї ОСОБА_3 угоди.

11. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї ОСОБА_3 угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї ОСОБА_3 угоди. Наслідки затвердження цієї ОСОБА_3 угоди Сторонам відомі.

12. Уся інформація, викладена у цій ОСОБА_3 угоді, сприймається Сторонами як повною мірою достовірна. Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена у цій ОСОБА_3 угоді.

13. ОСОБА_4 угода передається Сторонами на затвердження до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

14. Наслідки укладення та затвердження ОСОБА_4 угоди сторонам роз'яснені і зрозумілі.

15. Ухвала про затвердження цієї ОСОБА_4 угоди є виконавчим документом У разі невиконання ОСОБА_2 умов цієї ОСОБА_4 угоди, вона підлягає виконанню в примусовому порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, а також заяву про визнання мирової угоди, суд прийшов до наступного.

Згідно вимог ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву, на будь-якій стадії процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Відповідно ч. 4 ст. 207 ЦПК України укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Враховуючи, що укладена сторонами мирова угода не суперечить закону, її здійснено на користь обох сторін, виконання мирової угоди не порушує інтересів інших осіб, суд у відповідності до ст. ст. 207, 208 ЦПК України вважає за можливе затвердити ухвалою суду мирову угоду та закрити провадження у справі.

Також, суд вважає за необхідно роз'яснити сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України в якому зазначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Зазначена мирова угода сторін долучена до матеріалів справи, сторонам роз'яснені наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбачені ст. 256 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 4 ст. 142 ЦПК України передбачено, що якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 8810 грн. (а.с. 1).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.02.2019 року позивачу, у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, було повернуто частину сплаченого останнім судового збору в розмірі 6594,80 грн.

Таким чином, судові витрати, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи становлять 2215,20 грн.

Враховуючи викладене та положення ст. ст. 141-142 ЦПК України, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1107,60 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 208, 255, 256, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити мирову угоду, укладену між сторонами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, за якою:

1. ОСОБА_2визнає заборгованість перед ОСОБА_1 за договором позики від 19 березня 2018 року в сумі 7 000 (сім тисяч) Євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на момент укладення (18.02.2019 року) цієї ОСОБА_4 угоди 214 767 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 70 коп.

2. Сторони дійшли згоди про розстрочення погашення заборгованості, шляхом сплати ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, яка визначена в п. 1 даної ОСОБА_4 угоди, згідно наступного графіку:

до 28 лютого 2019 року - 650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 31 березня 2019 року - 650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 30 квітня 2019 року - 650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 31 травня 2019 року -650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 30 червня 2019 року - 650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 31 липня 2019 року - 650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 31 серпня 2019 року - 650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 30 вересня 2019 року - 650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 31 жовтня 2019 року - 650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 30 листопада 2019 року - 650 (шістсот п'ятдесят) Євро;

до 31 грудня 2019 року - 500 (п'ятсот) Євро.

3. Сторони погодили, що грошові кошти сплачуються готівкою. Факт отримання грошових коштів підтверджується розпискою ОСОБА_1 про отримання грошових коштів, яка передається ОСОБА_2 в момент отримання грошових коштів.

4. ОСОБА_1 заявляє, що після підписання цієї ОСОБА_4 угоди та належного її виконання ОСОБА_2,не матиме до останнього жодних майнових претензій з приводу заборгованості, яка визначена в п.1 даної ОСОБА_4 угоди та яка є предметом розгляду у судовій справі № 161/18154/18.

5. Одностороння відмова від ОСОБА_4 угоди не допускається.

6. За невиконання умов цієї ОСОБА_4 угоди Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

7. В разі прострочення ОСОБА_2оплати з порушенням будь-якої з граничних дат оплати боргу, що вказані в пункті 2 цієї ОСОБА_3, або загального строку погашення боргу (до 31.12.2019 р.), останній окрім суми боргу, сплачує на користь ОСОБА_1 штраф в розмірі 300 (триста) Євроза кожний випадок порушення строків оплати.

8. У разі невиконання або не повного виконання ОСОБА_2даної ОСОБА_3 угоди, ОСОБА_1 набуває право навіть за умови, якщо не закінчився граничний строк погашення заборгованості (до 31.12.2019 р.), пред'явити на примусове виконання всю суму боргу, що вказана в п. 1 цієї ОСОБА_3, яка залишилась непогашеною ОСОБА_2разом з штрафними санкціями передбаченими пунктом 7 цієї ОСОБА_3 угоди.

9. Сторони заявляють, що в процесі укладення цієї ОСОБА_3 угоди та в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

10. Сторони даної ОСОБА_3 угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї ОСОБА_3 угоди.

11. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї ОСОБА_3 угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї ОСОБА_3 угоди. Наслідки затвердження цієї ОСОБА_3 угоди Сторонам відомі.

12. Уся інформація, викладена у цій ОСОБА_3 угоді, сприймається Сторонами як повною мірою достовірна. Кожна сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена у цій ОСОБА_3 угоді.

13. ОСОБА_4 угода передається Сторонами на затвердження до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

14. Наслідки укладення та затвердження ОСОБА_4 угоди сторонам роз'яснені і зрозумілі.

15. Ухвала про затвердження цієї ОСОБА_4 угоди є виконавчим документом У разі невиконання ОСОБА_2 умов цієї ОСОБА_4 угоди, вона підлягає виконанню в примусовому порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики - закрити.

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченого законодавством для виконання судових рішень.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 50 (п'ятдесят) відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1107 (одна тисяча сто сім) грн. 60 коп.

Ухвала може в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала у повному обсязі складена 22 лютого 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_5

Попередній документ
80247502
Наступний документ
80247504
Інформація про рішення:
№ рішення: 80247503
№ справи: 161/18154/18
Дата рішення: 19.02.2019
Дата публікації: 07.03.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу