Справа № 161/3113/18
Провадження № 1-кп/161/210/19
04 березня 2019 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030010002396 від 23 травня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, розлученого, на утриманні перебуває матір ОСОБА_4 , 1936 р.н., працює водієм ПП " ОСОБА_5 ", не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_7 ,
представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_9 ,
представника цивільного відповідача ПрАТ "Луцьке АТП 10701" ОСОБА_10 ,
представника цивільного відповідача ПАТ "СГ "ТАС" ОСОБА_11 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 , 23 травня 2017 року, близько 07 год. 00 хв., в світлу пору доби, керуючи технічно справним автобусом марки "БАЗ А079.14", н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по маршруту № 23 по пр. Соборності в середній смузі руху в напрямку до вул. Чорновола зі сторони вул. Гордіюк у м.Луцьку, зі швидкістю 52.8 км/год., під'їжджаючи до регульованого пішохідного переходу, який розташовується навпроти ТЦ "Гостинець" в м. Луцьку, не вибрав безпечної швидкості, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, продовжував рух прямо зі сталою швидкістю тим самим, всупереч вимогам п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху, маючи об'єктивну можливість виявити пішохода не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не зупинився, щоб надати дорогу пішоходу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), який здійснював перетин проїзної частини дороги по регульованому пішохідному переході на заборонений сигнал для пішоходів, з права на ліво відносно руху транспортного засобу, та здійснив наїзд на нього.
Внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) тілесні ушкодження у вигляді важкої відкритої черепно - мозкової травми у вигляді перелому основи та склепіння черепа з забоєм головного мозку важкого ступеня, гострою епідуральною гематомою справа, субдуральні геморагічні нашарування зліва та травматичним субарохноідальним крововиливом, спонтанний пневмоторакс справа. Згідно висновку судово - медичної експертизи № 699 від 18 липня 2017 року за ступенем тяжкості черепно - мозкова травма та спонтанний пневмоторакс відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 (дослідження обставин дорожньо-транспортних пригод) № 9212 від 11 грудня 2017 року водій автобуса марки "БАЗ А079.14", н.з. НОМЕР_1 при дотриманні вимог Правил дорожнього руху, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ).
В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_3 , вимог п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху: п. 2.3 (б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкод.
За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні необережних дій, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, та дані його дії кваліфікує, як вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України не визнав та показав, що він дійсно 23 травня 2017 року, близько 07 год. 00 хв., будучи водієм автобуса рухався по маршруту № 23 по пр. Соборності зі сторони Північного ринку у м. Луцьку. Під'їжджаючи до перехрестя пр. Соборності та пр. Молоді помітив, що на світлофорі загорівся для нього червоний сигнал, при цьому, не гальмував, а пустив автобус накатом, швидкість була близько 10 км/год. Коли увімкнувся зелений сигнал світлофору, відразу почав розгін автобуса, транспортних засобів та інших перешкод на дорозі не було. Проїхавши половину відстані, помітив як на пішоходний перехід виходять два пішоходи, які рухалися не швидко. Один йшов спереду, інший - позаду. В цей час він повернув кермо ліворуч і пригальмував, щоб їх пропустити. Той, що йшов позаду наздогнав першого і в цей момент вони зупинились та подивилися на автобус. Він же рухався по середній полосі, пішоходи перебували на крайній правій, помітивши за 20 метрів їх, що вони його пропускають, перестав гальмувати та почав набирати швидкість. За декілька метрів (2-3 метри) до пішоходного переходу один із пішоходів різко почав бігти, швидкість автобусу в цей момент складала близько 50 км/год. Відразу скинув педаль газу, повернув кермо праворуч та розпочав екстренно гальмувати. Однак, уникнути зіткнення не встиг та здійснив наїзд на пішохода. Відразу зателефонував та викликав швидку медичну допомогу, поліцію, а також повідомив власника транспортного засобу. Вважає, що небезпека виникла з моменту зміни темпу руху пішоходів і, якби б пішохід не біг, ДТП не сталося б, оскільки він встиг би їх об'їхати.
Незважаючи на повне не визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його винність у інкримінованому йому органами досудового розслідування злочині, повністю підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні.
Так, потерпіла ОСОБА_7 показала, що 23 травня 2017 року, вранці, автобус під керуванням ОСОБА_3 , допустив зіткнення на пішоходному переході з її сином ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ). Очевидцем події вона не була та про обставини даної події дізналася при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, також переглядала наявне відео дорожньо - транспортної пригоди та бачила, що водій транспортного засобу ніяким чином не намагався уникнути зіткнення. Зазначила, що при спілкуванні з ОСОБА_3 останній просив, щоб вона не наймала адвоката. Представник АТП, де працював ОСОБА_3 частково оплатив лікування її сина, близько 17 тис. грн. На даний час її син потребує щоденного догляду, оскільки перебуває без свідомості у лежачому стані, визнаний інвалідом 1 групи та над ним встановлено опіку. Щодо покарання обвинуваченого покладається на розсуд суду. Цивільний позов, поданий в її інтересах представником, підтримує повністю та просить стягнути визначену майнову та моральну шкоду з відповідних цивільних відповідачів.
В суді свідок ОСОБА_14 показав, що 23 травня 2017 року, близько 07 год., їхав у маршрутному таксі № 23 по пр. Соборності зі сторони Північного ринку у м. Луцьку. Сидів на 3 ряді сидінь та, проїжджаючи перехрестя пр. Соборності та пр.Молоді на зелений сигнал світлофору, помітив пішоходів, які рухалися на заборонений для них сигнал світлофору, приблизно за 15 метрів до місця ДТП. Водій за 10 метрів до пішоходів почав гальмувати, а пішоходи в цей час зупинилися на середині пішохідного переходу. Враховуючи те, що пішоходи не рухались, водій пришвидшився та розпочав маневрувати ліворуч, щоб їх об'їхати. В цей час один з пішоходів різко пришвидшився та почав бігти. Водій відразу екстренно загальмував, однак, уникнути зіткнення не встиг та допустив наїзд на потерпілого. Потерпілий був без свідомості, лежав на спині, з його рота йшла кров, а водій автобуса перебував у розгубленому стані.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що 23 травня 2017 року, вранці, перебував в районі РАГСу у м. Луцьку та помітив, що по пр. Соборності зі сторони супермаркету "Салют" швидким темпом йшли чи бігли двоє невідомих йому осіб. Не дійшовши до пішоходного переходу, вони почали переходити дорогу пр.Соборності в напрямку від РАГСу до ТРЦ "Гостинець". В цей час він почув звук від гальмування транспортного засобу, а потім помітив, що це маршрутне таксі №23. Після різкого гальмування пішоходи зупинилися, а транспортний засіб розпочав набирати швидкість та повернув трішки ліворуч, щоб об'їхати людей, але один з пішоходів в цей час почав бігти. Маршрутне таксі екстренно загальмувало, однак не встигло зупинитися та збило пішохода за межами переходу, внаслідок чого, потерпілий лежав на спині без свідомості.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що в травні 2017 року, близько 06 год. 00 хв. в районі РАГСу у м. Луцьку, він зустрівся з ОСОБА_12 . Поспілкувавшись, вирішили розійтись по власних справах, а саме ОСОБА_12 мав намір їхати додому, а він в с. Струмівка Луцького району. Їм потрібно було перейти проїзну частину дороги по пр. Соборності на іншу сторону. Відповідно, направились до регульованого пішохідного переходу, що розташований навпроти ТЦ "Гостинець". Коли підійшли до даного регульованого пішохідного переходу, який саме сигнал світлофору світив для пішоходів він не дивився, оскільки транспортних засобів на дорозі не було. Коли підходили до даного пішохідного переходу ОСОБА_17 рухався першим, а він йшов позаду та перебував на відстані до 1-2 метрів. Пройшовши декілька кроків по дорозі помітив, що з лівої сторони відносно їхнього руху, зі сторони магазину "Троянда" рухалось маршрутне таксі жовтого кольору на великій швидкості, а в цей час ОСОБА_18 перебував майже на середині дороги. Вони призупинилися помітивши дану маршрутку, а ОСОБА_18 в цей час вирішив перейти дорогу на іншу сторону та зробив різкий ривок і почав перебігати дорогу перед рухом маршрутки. Він стояв на місці, а в останній момент зробив крок назад. Коли маршрутка перебувала вже на переході, то здійснила наїзд на ОСОБА_18 , якого відкинуло на декілька метрів. Маршрутний транспортний засіб до моменту ДТП пригальмовував три рази та змінював напрямок руху, повертаючи то ліворуч, то праворуч. За декілька хвилин приїхала швидка медична допомога та забрала потерпілого в лікарню, а на наступний день в лікарню приходив у стані алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_3 , у нього в той день був день народження, та повідомив що коштів на лікування не буде давати, тому що в цьому вже немає ніякого сенсу, оскільки, зі слів лікарів, у потерпілого дуже важкий стан.
Свідок ОСОБА_19 , власник маршрутного таксі - автобуса, суду показав, що в той день, близько 07 год. до нього подзвонив обвинувачений ОСОБА_3 і повідомив, що трапилось ДТП за його участю, після чого, він о 09 год. приїхав в лікарню до потерпілого. Там було двоє молодих людей, які купили потерпілому необхідні ліки, за які він віддав їм грошові кошти в сумі 1600 грн. ОСОБА_12 лежав сам і нікого з близьких біля нього не було, а через три дні приїхала його мама із-за кордону. Він оплатив перший місяць лікування потерпілого та витратив на це близько 18000 грн., при цьому зауважив, що обвинувачений ОСОБА_3 передавав йому грошові кошти близько 3000 - 5000 грн., точної суми не пам'ятає, на лікування потерпілого.
Крім цього, винність ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, об'єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні.
Зокрема, протоколом огляду місця події від 23 травня 2017 року, із оформленими до нього фототаблицями, яким зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, а саме: проїзна частина дороги пр. Соборності, навпроти ТЦ "Гостинець" по пр. Соборності, 11Л, що розташовується по ліву сторону ходу огляду. В ході огляду виявлено два сліди гальмування, які закінчуються біля передніх коліс автобуса "БАЗ А079.14" н.з. НОМЕР_1 . Правий слід гальмування має свій початок за 7,7 м. до правого краю дороги за 1,2 м. до рогу буд. № 11Л пр. Соборності, та за 2,6 м. до початку розмітки регульованого пішохідного переходу - загальною довжиною 18,2 м. Лівий слід гальмування має свій початок за 9,5 м. до правого краю дороги на відстані до 0,7 м. до рогу буд. № 11Л пр. Соборності, та 2,0 м. до початку розмітки регульованого пішохідного переходу, загальною довжиною 17,3м.
Протоколом огляду місця події від 23 травня 2017 року, яким також зафіксовано, що слідчим в приміщенні охорони фірми "Егоїст", за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 22, вилучено відеозаписи з камер зовнішнього спостереження, на яких відображено момент дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 23 травня 2017 року, близько 07 год. 00 хв.
Протоколом огляду документу (відеозапису) від 24 травня 2017 року, з доданими до нього фототаблицями, яким зафіксовано огляд відеозапису з камер зовнішнього спостереження з приміщень "Егоїст", за адресою м. Луцьк, пр.Соборності, 22 та конкретний момент ДТП.
Відповідно до висновку експерта № 242 від 30 червня 2017 року, з доданими ілюстрованими таблицями, встановлено, що на момент експертного огляду автобуса марки БАЗ А079.14 н.з. НОМЕР_1 система рульового керування, робоча гальмова система та ходова частини знаходилися в працездатному стані.
Згідно до висновку № 298 від 09 серпня 2017 року встановлено, що у заданій дорожній ситуації з технічної точки зору, швидкість руху автобуса БАЗ А079.14 н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 на момент початку гальмування була не меншою ніж 52,8 км/год.
У відповідності до висновку експерта № 699 від 18 липня 2017 року у ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: важка відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому основи та склепіння черепа з забоєм головного мозку важкого ступеня, гострою епідуральною гематомою справа, субдуральними геморагічними нашаруваннями зліва та травматичним субарохноідальним крововиливом, спонтанний пневмоторакс справа, підшкірна гематома та садна на лобній ділянці голови. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті контакту з травмуючою дією тупих предметів, цілком можливо під час ДТП в час вказаний в постанові та в медичній документації, за ступенем тяжкості черепно - мозкова травма та спонтанний пневмоторакс відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, підшкірна гематома та садна за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Із протоколу проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_16 від 12 вересня 2017 року та доданою до нього схемою ДТП вбачається, що він продемонстрував, за яких обставин, 23 травня 2017 року в м. Луцьку по пр.Соборності в середній смузі руху в напрямку до вул. Чорновола зі сторони вул.Гордіюк, автобус марки "БАЗ А079.14", н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_12 .
Висновком експерта № 365 від 12 жовтня 2017 року, з доданою ілюстрованою таблицею, встановлено, що в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору водій автобуса "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, тобто повинен був з моменту зміни темпу руху пішохода з кроку на біг негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В заданій дорожній ситуації з технічної точки зору водій автобуса "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування негайного гальмування, з моменту виникнення небезпеки для руху, заданого слідством.
Водночас, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 9212 від 11 грудня 2017 року, проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, у ситуації, що розглядається водій автобуса "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, а саме: в момент виникнення небезпеки для руху (з постанови слідчого - в момент виявлення пішоходів, які виходять на проїзну частину), негайно вижити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. При наданих слідством вихідних даних, в заданий слідством момент виникнення небезпеки для руху, водій автобуса "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1 , при дотриманні вимог Правил дорожнього руху, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 .
В судовому засіданні перевірялись показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що ДТП сталось не з його вини, а те, що небезпека виникла з моменту зміни темпу руху пішоходів, однак вони не знайшли свого належного підтвердження і спростовуються показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які є послідовними та їх суд покладає в основу обвинувального вироку, і вони узгоджуються з іншими письмовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, протоколами огляду місця події, протоколом огляду документу (відеозапису) та висновками експертів № 298 від 09 серпня 2017 року, № 699 від 18 липня 2017 року та № 9212 від 11 грудня 2017 року.
А тому суд розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_3 , як намагання ухилитись від встановленої кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин та понесення законного покарання, при цьому, суд критично оцінює висновок експерта № 365 від 12 жовтня 2017 року, оскільки такий складено без врахування нових обставин та невірних вихідних даних про подію ДТП.
Доводи представника потерпілого про визнання недопустими відомостей про стан сп'яніння потерпілого ОСОБА_12 в момент ДТП не беруться до уваги та спростовуються матеріали кримінального провадження.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, дані про його особу та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд не вбачає.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, факт грубого порушення Правил дорожнього руху, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим в результаті ДТП, а саме, набуття статусу інваліда 1 групи та встановлення щодо нього опікунства, інформацію про стан здоров'я самого обвинуваченого, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та за допомогою до них не звертався, проте має хронічні захворювання, його позитивну характеристику по місцю роботи та проживання, відомості про те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні матір похилого віку за якою здійснює догляд, незначну суму коштів, відшкодованих в рахунок витрат потерпілої на лікування сина, думку потерпілої, яка покладається на розсуд суду у вирішенні питання про призначення йому покарання.
З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, в межах санкції частини статті, за якою його засуджується у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке не можливе без ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, так і іншими особами.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не знаходить.
Під час досудового розслідування КЗ "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорони здоров'я Луцької міської ради подала цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_12 в порядку ч. 1 ст. 1206 ЦК України в сумі 69425 грн., а саме, 29 ліжко - днів перебування на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії та 35 - у відділенні нейрохірургії.
В судовому засіданні даний цивільний позов підтримано прокурором, а також шляхом направлення до суду листа з уточненням позовних вимог від представника позивача, зокрема, в частині зміни найменування юридичної особи, та проханням стягнення таких коштів на користь Комунального підприємства "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорони здоров'я Луцької міської ради.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов не визнав, вказавши, що у його діях відсутній склад кримінального правопорушення, а тому підстав для відшкодування затрачених коштів, закладом охорони здоров'я відсутні.
Разом з цим, оцінивши доводи учасників судового розгляду в сукупності, відомості про витрати закладу охорони здоров'я, що стверджується відповідною довідкою, цивільний позов КП (КЗ) "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорони здоров'я Луцької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) слід задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого на їх користь кошти в сумі 69425 грн..
До початку судового розгляду представником потерпілої ОСОБА_20 в інтересах ОСОБА_7 подано цивільний позов до ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" про відшкодування заподіяної майнової шкоди в сумі 21776 грн. 27 коп. та моральної шкоди в сумі 1990000 грн. та до ПАТ "Страхова група "ТАС" про страхове відшкодування шкоди, пов'язаної із лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою ним працездатності в сумі 200000 грн. та моральної шкоди в сумі 210000 грн.
Свої позовні вимоги представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_20 обґрунтовує тим, що володільцем джерела підвищеної небезпеки, є ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", оскільки у їх володінні згідно договору оренди від 25 серпня 2016 року знаходиться транспортний засіб марки "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1 , водієм якого на момент ДТП був ОСОБА_3 , який в свою чергу перебував в трудових взаємовідносинах із товариством, потерпілий ОСОБА_12 визнаний інвалідом 1 групи, а до події був працевлаштований, тому на його думку підлягає стягненню на користь потерпілої витрати на його лікування, придбання препаратів та медикаментів в загальній сумі 144153 грн. 56 коп. та втрачений заробіток останнього за 11 місяців в розмірі 77622 грн. 71 коп., а всього 221776 грн. 27 коп., а також враховуючи материнську біль, моральні страждання потерпілої до стягнення підлягає моральна шкода в сумі 1990000 грн.
Разом з цим, представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_20 в частині позовних вимог до ПАТ "Страхова група "ТАС" мотивує тим, що оскільки відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, власник автобуса застрахував таку відповідальність в даному товаристві, тому в межах страхової суми (ліміту відповідальності ) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю за цим полісом складає 200000 грн., а також Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховому відшкодуванню підлягають витрати на його лікування, придбання препаратів та медикаментів потерпілому та втрачений його заробіток в сумі 200000 грн., в межах страхової суми, а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 5% від цієї суми, що становить 10000 грн.
В судовому засіданні потерпіла - цивільний позивач, а також її представник підтримали поданий цивільний позов, уточнивши суми, які підлягають до стягнення, оскільки допущено описку в резолютивній частині даного цивільного позову, зокрема, в частині стягнення з ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" майнової шкоди в сумі 221776 грн. 27 коп. та з ПАТ "Страхова група "ТАС" моральної шкоди в сумі 10000 грн.
В судовому засіданні відповідні представники цивільних відповідачів, заявлений цивільний позов не визнали, а саме, представник ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" подав письмові заперечення, вказуючи на те, що такий слід залишити без розгляду, оскільки вимоги по ньому виходять за межі кримінально - правового характеру, а носять договірні зобов'язання, а тому його необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства, в свою чергу представник ПАТ "Страхова група "ТАС" в письмовому відзиві на цивільний позов вказала, що слід відмовити в задоволенні цивільного позову до них, оскільки відсутнє судове рішення, яке дає їм право на проведення такого страхового відшкодування майнової та моральної шкоди за відповідною заявою.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, оглянувши та дослідивши подані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову.
Відповідності до вимог ст. 128 КПК України особа, якій правопорушенням завдано шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", у володінні якого згідно договору оренди від 25 серпня 2016 року знаходився транспортний засіб марки "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1 , який здійснено наїзд на потерпілого.
Згідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 1 ст. 1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги відомості про витрати закладу охорони здоров'я, що стверджується відповідною довідкою, цивільний позов КП (КЗ) "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорони здоров'я Луцької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) слід задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого на їх користь кошти в сумі 69425 грн.
Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 в частині до ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково, а саме слід стягнути з ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на користь потерпілої ОСОБА_7 майнову шкоду в частині втраченого заробітку потерпілого за 11 місяців в розмірі 77622 грн. 71 коп.
В іншій частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди відмовити, оскільки витрати на його лікування, придбання препаратів та медикаментів в загальній сумі 144153 грн. 56 коп. підлягають стягненню із ПАТ "Страхова група "ТАС".
При цьому, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілій, на підставі вимог ст. 1167 ЦК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, глибину фізичних і душевних страждань, зміни в її повсякденному житті, порушення нормальних життєвих зв'язків, інші обставини справи, ступінь вини обвинуваченого, у тому числі і те, що злочин вчинено з необережності, вимоги розумності і справедливості, відповідно оцінює їх в розмірі 300000 грн., які слід стягнути з ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" в користь потерпілої, а тому цивільний позов в цій частині також підлягає до часткового задоволення.
Водночас, цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 до ПАТ "Страхова група "ТАС" про страхове відшкодування шкоди, пов'язаної із лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою ним працездатності, частини втраченого заробітку та моральної шкоди задовольнити частково, стягнувши з них на користь потерпілої витрати на лікування, придбання препаратів та медикаментів потерпілому в загальній сумі 144153 грн. 56 коп., а також з врахуванням цієї суми - 5% моральної шкоди, а саме 7207 грн. 68 коп., в іншій частині позивних вимог відмовити, оскільки частина втраченого заробітку не входить на покриття полісом цивільної відповідності.
У відповідності до вимог ст.ст. 100, 122 КПК України суд вирішує долю речових доказів та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення трьох інженерно - транспортних експертиз та одної автотехнічної експертизи, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Цивільний позов КП (КЗ) "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорони здоров'я Луцької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства (Комунального закладу) "Луцька міська клінічна лікарня" Управління охорони здоров'я Луцької міської ради майнову шкоду - кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) в сумі 69425 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 до ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на користь ОСОБА_7 майнову шкоду в сумі 77622 (сімдесят сім тисяч шістсот двадцять два) грн. 71 коп., моральну шкоду в сумі 300000 (триста тисяч) грн. 00 коп.
Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 до ПАТ "Страхова група "ТАС" про страхове відшкодування шкоди, пов'язаної із лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою ним працездатності та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ "Страхова група "ТАС" на користь ОСОБА_7 страхове відшкодування шкоди, пов'язаної із лікуванням потерпілого в сумі 144153 (сто сорок чотири тисячі сто п'ятдесят три) грн. 56 коп., моральну шкоду в сумі 7207 (сім тисяч двісті сім) грн. 68 коп.
В іншій частині позовних вимог до ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" та ПАТ "Страхова група "ТАС" - відмовити.
Речові докази: транспортний засіб марки "БАЗ А079.14" р.н.з. НОМЕР_1 - залишити за належністю власнику транспортного засобу ОСОБА_19 , оптичний диск для лазерних систем зчитування з фрагментом відеозапису ДТП - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експертів для проведення трьох інженерно - транспортних експертиз в сумі 1979 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 20 коп., 790 (сімсот дев'яносто) грн. 96 коп., 1731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) грн. 80 коп., відповідно та для проведення автотехнічної експертизи в сумі 3095 (три тисячі дев'яносто п'ять) грн. 00 коп., а всього, на загальну суму 7596 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто шість) грн. 96 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1