Справа № 161/19615/18
Провадження № 2/161/108/19
(заочне)
01 березня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з вищевказною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що він є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Центральній, 47, в с. Городище Луцького району (далі - будинок), в якій також зареєстровані його дружина - ОСОБА_3 та дві доньки - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Однак, остання з 2015 року не проживає у даному житлі, оскільки виїхала на постійне місце проживання до Франції, де вона вийшла заміж та створила сім'ю. Він разом з членами своєї сім'ї продовжують проживати в будинку та нести витрати на його утримання, на оплату комунальних послуг, які постійно зростають, а наявність зареєстрованої доньки в будинку лише збільшує ці витрати. Відповідачка погоджується знятись з реєстраційного обліку, однак об'єктивної можливості прибути в Україну вона немає. На підставі викладеного, просить суд визнати ОСОБА_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням - житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами по вул. Центральній, 47, в с. Городище Луцького району.
До початку судового засідання представником позивача подано до суду заяву з проханням проводити судовий розгляд без її участі, позов підтримує у повному обсязі, щодо постановлення заочного рішення не заперечує (а.с. 34).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується судовими повістками (а.с. 25, 31) та судовим оголошенням (а.с. 30), у відповідності до положення ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від відповідачки на адресу суду не надходили.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.
Згідно вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Центральній, 47, в с. Городище Луцького району. Дана обставина підтверджується витягом з погосподарської книги № 1 за 2018 рік Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області (а.с. 7).
Як вбачається з довідки Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 564 від 22.11.2018 року, за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Городище, вул. Центральна, 47, зареєстрована, зокрема, донька власника будинку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Судом також встановлено, що відповідачка залишила місце своєї реєстрації (проживання) починаючи з 2015 року та з того часу в будинку не проживає, про що свідчить акт Городищенської сільської ради № 2 від 22.11.2018 року (а.с. 8).
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Оскільки ОСОБА_2 є членом сім'ї (донькою) ОСОБА_1, а тому в даному випадку слід застосовувати положення ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як встановлено під час розгляду справи, відповідач ОСОБА_2 з 2015 року виїхала на постійне місце проживання до Французької Республіки та з того часу за місцем своєї реєстрації не проживає, будь-які домовленості між нею та її батьком (власником житла), щодо збереження за нею права на користування житловим будинком по вул. Центральній, 47, в с. Городище Луцького району - відсутні. Доказів іншого суду надано не було.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що є всі передбачені законодавством підстави для визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами по вул. Центральній, 47, в с. Городище Луцького району.
Разом з тим, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення.
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи судом не вирішувалися, оскільки позивач у своїй позовній заяві просив залишити понесені судові витрати за ним (а.с. 4).
На підставі ст. ст. 317, 319, 391, 405 ЦПК України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком № 47 по вул. Центральній в с. Городище Луцького району Волинської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 04 березня 2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_5