Справа № 161/14428/18
Провадження № 1-кп/161/24/19
м. Луцьк 04 березня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальне провадження № 12018030010001888 від 25.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долинка, Саратського району, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:
- 03.02.2012 року Саратським районним судом Одеської області за ст.190 ч.2, ст.185 ч.ч.1,2 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 18.09.2012 року Саратським районним судом Одеської області за ст.185 ч.2, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 10.09.2013 року Білозерським районним судом Херсонської області за ст.393 ч.1, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 13.03.2017 по відбуттю строку покарання;
-за ст.190 ч.2 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , 24.05.2018 року близько 18:10 год., знаходячись в дворі поблизу будинку №19б, що по вулиці Кравчука в місті Луцьку, діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом обману потерпілого ОСОБА_5 , який виразився у повідомленні останньому завідомо неправдивої інформації про необхідність передачі йому мобільного телефону для здійснення дзвінка, повторно, заволодів належним потерпілому мобільним телефоном марки «Homtom H17» імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно з висновком товарознавчої експертизи №417 від 18.07.2018 року складає 1295,00 гривень, в середині якого перебували: карта пам'яті, об'ємом 8 ГБ, вартістю 200 гривень, сім-картка мобільного оператора МТС та сім-картка мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_3 , на рахунку яких грошей не було, та які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1495 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений в обвинувальному акті злочин. Завдані збитки відшкодовані шляхом повернення викраденого. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненими повторно, вчинив злочин, передбачений ст.190 ч.2 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує його покарання, суд відносить рецидив злочинів.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом враховується те, що останній раніше неодноразово судимий, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання за яким характеризується із посередньої сторони, крім того, потерпілий будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_4 не має та на призначенні покарання поклався на розсуд суду, обвинувачений в подальшому зобов'язався дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ст.190 ч.2 КК України у виді штрафу, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Речові докази в даному кримінальному провадженні, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а судові витрати покласти на ОСОБА_4 ..
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати в розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривень витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Речові докази - мобільний телефон марки «Homtom H17» імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , що переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 згідно письмової розписки - залишити останньому за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.