Справа № 161/3396/19
Провадження № 1-кс/161/1957/19
04 березня 2019 року Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 ,про накладення арешту на майно яке було тимчасово вилучене, -
Слідчий СВ Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, марки «Вольцваген Гольф», н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного, марки «Пежо 3008» н.з. НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , які перебували у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .
Клопотання вмотивоване тим, що 22.02.2019 року, о 13.42 год., надійшло повідомлення з лінії 102, про те, що ОСОБА_5 в Сервісному центрі №0741, що в с. Струмівка, Луцького району, вул. Рівненська, 74, під час реєстрації транспортних засобів, марки «Вольцваген Гольф», н.з. НОМЕР_1 та марки «Пежо 3008», н.з. НОМЕР_3 , подав свідоцтва про реєстрацію вказаних транспортних засобів серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_4 , які не відповідають встановленому зразку аналогічного бланку свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (іншої держави), так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред'являються до даного виду об'єкта.
Відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030130000172 від 22.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Під час огляду місця події, проведеного 22.02.2019 року, було вилучено два свідоцтва про реєстрацію вказаних транспортних засобів серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_4 , які відповідно до винесеної постанови слідчим СВ Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 були визнані речовими доказами.
Таким чином, враховуючи вказане, з метою збереження речових доказів, належного їх дослідження під час досудового розслідування та проведення необхідних судових експертиз, просить клопотання задовольнити та накласти арешт на вищевказане тимчасово вилучене майно.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Користувач майна - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглядати клопотання за його відсутності, проти його задоволення не заперечує.
Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підставне і підлягає до задоволення.
Згідно до положень, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, зважаючи на те, що стороною кримінального провадження, на підставі наданих та досліджених в судовому засіданні слідчим суддею доказів, доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене тимчасово вилучене майно, оскільки є достатньо-ґрунтовні підстави вважати, що з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, враховуючи характер та обставини розслідуваного кримінального правопорушення, наявні у матеріалах клопотання фактичні дані, які дають достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому, з метою збереження речових доказів, проведення необхідних судових експертиз, клопотання слідчого слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Луцького РВП ЛВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно яке було тимчасово вилучене - задовольнити.
Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, марки «Вольцваген Гольф», н.з. НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного, марки «Пежо 3008» н.з. НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , які перебували у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_1