Справа № 159/2272/18
Провадження № 1-кс/159/310/19
28 лютого 2019 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 ,
представника особи, яка
подала скаргу ОСОБА_4 ,
старшого слідчого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Ковельського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 від 30.01.2019 року про закриття кримінального провадження № 12018030110000899, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2018 року, -
25 квітня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030110000899 були внесені відомості про те, що 24.04.2018, близько 15 год. 35 хв., в м. Ковелі, на перехресті вул. Незалежності та вул. Шевченка відбулось зіткнення автомобіля марки "Рено", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , з мотоциклом марки "Ямаха", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження. Правова кваліфікація правопорушення - ч. 1 ст. 286 КК України /а.п. 1/.
Постановою від 30 січня 2019 року старший слідчий Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_5 закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України /а.п. 52-54/.
Потерпілий ОСОБА_3 не погодився з цією постановою, оскаржив її до суду і просив її скасувати.
Скарга обґрунтована тим, що рішення про закриття кримінального провадження по даному факту є незаконним і не обгрунтованим, оскільки слідчим не прийнято до уваги наявність всіх умов, необхідних для кваліфікації знівечення обличчя потерпілого як невиправного, а відтак - для відповідної кваліфікації кримінального правопорушення.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 скаргу підтримали повністю з підстав, викладених в ній, та просили її задовольнити.
Старший слідчий Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення даної скарги, оскільки вважає, що постанова про закриття кримінального провадження винесена ним законно, на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Просив в задоволені скарги відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення особи, яка звернулась до суду зі скаргою, та її представника, пояснення слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку про те, що оскаржувану постанову слід скасувати.
Так, при встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення та невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відсутність можливості їх отримати слідчий, відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, закриває кримінальне провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Однак, ці вимоги закону слідчим при проведенні досудового розслідування виконані не в повній мірі.
Зокрема, згідно висновку судово-медичного експерта № 117 від 31.05.2018 року, в ОСОБА_3 при судово-медичній експертизі виявлені різного роду тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я /а.п. 26-28/.
Зазначена категорія тілесних ушкоджень сама по собі дійсно виключає наявність в діях винної особи складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Однак, як вбачається з висновку судово-медичного експерта № 117А-додаткова від 04.09.2018 року, в ОСОБА_3 при проведенні додаткової судово-медичної експертизи виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, рваних ран тім'яної ділянки зліва та лобної ділянки справа, осаднень обличчя, параорбітальних гематом, перелому кісток носа зі зміщенням, забоїв лівого променево - зап'ясного та правого колінного суглобів, післятравматичних гіпертрофічних рубців лівої половини чола і волосистої частини голови з деформацією та опущенням лівої брови, які являються самостійно невиправними і підлягають оперативному лікуванню в плановому порядку: експедерній дерматензійній пластиці чола, і за ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження можуть бути розцінені як тяжкі, якщо будуть визнані таким, що знівечили обличчя, згідно п. 2.1.8 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень /а.п. 48-51/.
Згідно вимог п. 2.1.8 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження обличчя як знівечення, оскільки це поняття не є медичним. Він визначає вид ушкодження, його особливості і механізм утворення, встановлює, чи є це ушкодження виправним або невиправним. Під виправністю ушкодження належить розуміти значне зменшення вираженості патологічних змін (рубця, деформації, порушення міміки тощо), з часом чи під дією нехірургічних засобів. Коли ж для усунення необхідне оперативне втручання (косметична операція), то ушкодження обличчя вважається невиправним.
На переконання слідчого судді, слідчий при винесенні оскаржуваної постанови належної уваги зазначеним положенням цих Правил не надав та, зважаючи на кардинально протилежні висновки судово-медичного експерта, не розглянув питання доцільності та необхідності призначення комісійної судово-медичної експертизи з метою усунення таких протиріч та остаточного встановлення тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.
Крім цього, встановивши в даній події вину ОСОБА_7 , одним з аргументів для закриття кримінального провадження, на переконання слідчого, є те, що якби водій ОСОБА_3 не знехтував особистою небезпекою та не порушив п. 2.3. г) ПДР України, а саме - керував би мотоциклом в застебнутому шоломі, то внаслідок допущеної водієм ОСОБА_6 дорожньо-транспортної пригоди, не отримав би вищевказаних тілесних ушкоджень.
Однак, такі висновки слідчого не підтверджені жодними матеріалами кримінального провадження, а тому є його власним припущенням, що визнав і сам слідчий в ході розгляду даної скарги.
Таким чином, висновок слідчого в цій частині є нічим іншим, як припущенням, що є неприпустимим при винесенні кінцевого процесуального рішення по кримінальному провадженню.
Зазначене вище в своїй сукупності дає підстави прийти до переконливого висновку про те, що в ході досудового розслідування не проведено всіх можливих процесуальних та слідчих дій, спрямованих на об'єктивне встановлення всіх обставин справи, а тому на даний час винесена постанова про закриття кримінального провадження є передчасною та підлягає скасуванню.
З врахуванням наведеного, після перевірки та встановлення всіх обставин справи, слідчому слід надати їм належну правову оцінку з покликанням на здобуті в ході досудового розслідування належні та допустимі докази, після чого прийняти вмотивоване рішення про наявність чи відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (злочину).
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Ковельського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 від 30.01.2019 року про закриття кримінального провадження № 12018030110000899, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2018 року.
Матеріали кримінального провадження направити до Ковельського ВП ГУНП у Волинській області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено, підписано та проголошено 04 березня 2019 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1