154/393/19
2-а/154/11/19
01 березня 2019 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Лященка О.В.
при секретарі Багдасаровій Л.А.
з участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ГРПП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
04 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ГРПП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
В позовній заяві покликається на ту обставину, що 28 січня 2019 року о 17 год. 30 хв. по вул. Луцька 62 в м.Володимир-Волинський він керував автомобілем НОМЕР_1 з дозволеною швидкістю, рухався по правій смузі дороги згідно вимог ПДР України, однак був зупинений працівниками поліції. Відповідач ОСОБА_2 на його прохання повідомити про причину зупинки, звинуватив позивача у тому, що він нібито не пропустив пішохода на одному з нерегульованих пішохідних переходів по вул. Луцька в м. Володимирі-Волинському, чим порушив п. 18.1 ПДР України.
На заперечення позивача, що під час руху автомобіля пішоходів, які б знаходились на пішохідному переході чи мали б намір здійснити вихід на пішохідний перехід, не було, відповідач ОСОБА_2 не реагував, прохання надати будь-які докази вчинення правопорушення, як то фото- чи відеофіксація порушення, або показання свідків (самих пішоходів чи інших осіб, які дійсно бачили таких пішоходів на пішохідному переході і те як він вчинив правопорушення) було проігнороване, та відповідачем винесено постанову серія ДПО18 №509553 від 28.01.2019 року, якою визнано його винним у порушенні п. 18.1 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУиАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Вважає вказану постанову необгрунтованою та винесеною із порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати.
Ухвалою суду від 05 лютого 2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду і призначено судове засідання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав та просить її задовольнити з викладених у ній підстав.
Відповідач ОСОБА_2 для участі у розгляді справи повторно не з'явився, відзиву не надав.
Заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з оскаржуваної позивачем постанови серії ДПО18 №509553 від 28.01.2019р., винесеної інспектором ГРПП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2, водій ОСОБА_1, 28 січня 2019 року о 17 год. 30 хв. по вул. Луцька 62 в м.Володимир-Волинський керував автомобілем НОМЕР_1 та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи, не зменшив швидкість руху та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, чим
порушив п. 18.1 ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУиАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Свідків чи додатків до даної постанови не зазначено.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки регулюються Законом України «Про дорожній рух» яким визначено права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Приписами п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року та ст. 222 КУпАП встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі та розглядає справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, затвердженої наказом №1395 від 07.11.2015 року МВС України, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 2 Розділу III Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" у постанові, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов"язковою і має передувати розгляду справи.
Допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ствердили, що перебували в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 і при проїзді нерегульованих пішохідних переходів до моменту зупинки автомобіля працівниками поліції, жодних пішоходів вони не бачили. Дії інспектора вважають незаконними та упередженими, оскільки жодних прав позивачу він не роз'яснив, його доводів про невинуватість до уваги не взяв.
Дані показання свідків є послідовними та узгоджуються з доводами позивача, а тому суд їх сприймає як належні та допустимі докази.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Сторона відповідача доказів щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не подала.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд виходить з положень ч.2 ст.71 КАС України, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП.
Відповідно дост.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може прийняти постанову зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.
Керуючись ст.ст.159,160,161,163 КАС України, на підставі 69,70,71,86,162,171-2 КАС України, ст.ст.251, 252 ,258, 277, 289 КУпАП, суд-
вирішив:
Адміністративну позовну заяву задовольнити.
Скасувати постанову серії ДПО18 №509553 від 28.01.2019р., винесену інспектором ГРПП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 255 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Позивач - ОСОБА_1, 44700, Волинська область, Володимир-Волинський район, с.Володимирівка, вул. Нова, 16, ІПН НОМЕР_2.
Відповідач - інспектор ГРПП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2, 44700, Волинська область, м.Володимир-Волинський, вул. Соборна, 6.
Повний текст рішення складено 04 березня 2019 року.
Головуючий: /-/ підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду ОСОБА_5