Справа №766/3294/19
н/п 2-з/766/49/19
05 березня 2019 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги,-
18 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовною заявою, в якій просила встановити факт сумісного проживання однією сім'єю без укладення шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в період з 06.12.2003 року по вересень 2018 року за адресою: м. Херсон, с. Антонівка, вул. Херсонська, буд. 119; визнати за ОСОБА_1 право на спадкування після померлого 06 вересня 2018 року ОСОБА_4 разом зі спадкоємцями першої черги за законом.
Суд на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 20.02.2019 року звернувся до відповідного органу реєстрації місця місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів за зазначеними у позові адресами.
Провадження у справі не відкрито.
04 березня 2019 року за протоколом передачі судової справи між суддями, передано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, за якою представник позивача просить накласти арешт на все майно спадкодавця померлого 06 вересня 2018 року ОСОБА_4, що мешкав за адресою: м. Херсон, сел. Антонівка, вул. Ватутіна/Херсонська, буд. 1/119. В обгрунтування заяви вказав, що відповідачі можуть оформити право власності на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_4, оскільки в березні 2019 року спливає строк на прийняття спадщини, а відтак, вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до неможливості в майбутньому виконати рішення суду.
До заяви про забезпечення позову додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що заявник є малозабезпеченою особою, дохід менший розміру прожиткового мінімуму, крім того, у зв'язку з складним матеріальним становищем за наданням правової допомоги змушена була звернутись до Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка була їй надана.
Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору, заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
До заяви про звільнення від сплати судового збору заявником додано довідку про доходи від 10.01.2019 р. №3 видану ФОП ОСОБА_5; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків прпо суми виплачених доходів та утриманих податків; форму ОК5 Пенсійного фонду України, за якими встановлено, що заявник отримує мінімальну заробітну плату.
Вказані документи підтверджують тяжке матеріальне становище заявника, що свідчить про неможливість сплати нею судового збору в розмірі 384 грн. 20 коп. за подання заяви про забезпечення позову.
Враховуючи, що заявником надано достатньо доказів, які характеризують її тяжкий матеріальний стан, суд приходить до висновку про задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору.
Стосовно вимог про забезпечення позову.
Подана заява за змістом та формою відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, подана за приписами п. 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України одночасно з пред'явленнями позову.
Суд розглядає заяву згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Розглядаючи надані ОСОБА_1 докази, судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо права позивача на спадкування, а в разі задоволення позову, заявник може бути віднесена до першої черги спадкоємців, внаслідок чого спадкова маса буде розподілена у рівних частках з відповідачами.
З доданих до позовної заяви документів, встановлено, що померлому ОСОБА_4 на праві власності належать 79/100 частин домоволодіння, що розташоване за адресою: м. Херсон, сел. Антонівка, вул. Ватутіна/Херсонська, 1/119, доказів про належність спадкодавцю іншого майна на праві власності суду не надано.
Дослідивши матеріали клопотання про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтована заява про забезпечення позову в частині того, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду або зробити неможливим його виконання, а тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню. Зокрема, між сторонами виник спір щодо спадкування та відповідачі можуть розпорядитись спадковим майном шляхом оформлення права на спадщину з відчуженням майна, що може утруднити виконання рішення суду у випадку його задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 149-150, 156, 158, 258-260, 353 ЦПК України,-
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги - задовольнити частково.
Накласти арешт на 79/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд, що розташоване за адресою: м. Херсон, сел. Антонівка, вул. Ватутіна/Херсонська, 1/119, та належить на праві власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, який помер 06 вересня 2018 року).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Роз'яснити, що за приписами ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
СуддяОСОБА_6