Єдиний унікальний номер справи: 766/1073/18
Номер провадження : 11-кп/819/198/19 Головуючий в І інстанції : ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст.309 КК України Доповідач: ОСОБА_2
2019 року березня місяця 04 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді : ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретар судового засідання: ОСОБА_5
З участю прокурора: ОСОБА_6
Обвинуваченого: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні в залі Херсонського апеляційного суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017230040006503 від 22.11.2017 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 13 листопада 2018 року щодо: ОСОБА_7 ,
Зазначеним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, українця, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, на утриманні має неповнолітню дитину 2005 року народження, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 15.06.2009 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ст.ст. 185ч.1, 185ч.2, 185ч.3, 190ч.2, 263ч.1, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 18.04.2014 року Комсомольським районним судом м. Херсона за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; 02.06.2014 року Суворовським районним судом м. Херсона за ст.185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі; 10.06.2014 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; відповідно до ухвали Суворовського районного суду м. Херсона від 16.12.2014 року на підставі ст.70 ч.4 КК України остаточно визначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі; звільнився 08.08.2017 року по відбуттю покарання, визнано винним та засуджено за ч.1 ст.309 КК України на 4 (чотири) місяці арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту фактичного затримання по набранню вироком законної сили.
Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 22.11.2017 року близько 13.00 год., діючи з прямим умислом, направленим на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних речовин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у сквері, який знаходиться на Привокзальній площі в м. Херсоні, біля дерев'яної лавки виявив та присвоїв паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України №2183-НР від 27.12.2017 містить наркотичний засіб - метадон, обіг якого заборонено, із масою діючої речовини 0,075 г., яку забрав та незаконно зберігав при собі у правій шкарпетці, без мети збуту, з метою особистого вживання, до моменту виявлення та вилучення зазначеної речовини з незаконного обігу працівниками поліції в ході огляду, що мав місце 22.11.2017 в період часу з 13.50 до 14.10 год. біля будинку №5 по вул. Привокзальній в м. Херсоні.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій вважає вирок суду незаконним в частині призначеного покарання.
В обґрунтування своєї апеляції посилається на те, що суд не взяв до уваги, що він з січня 2009 року є вдівцем і на утриманні має неповнолітню дитину. На протязі досудового та судового слідства сприяв розкриттю злочину, а також визнав свою вину, що є обставинами, що пом'якшують покарання. Крім того, суд не врахував, що скоєне ним правопорушення не становить серйозної соціальної небезпеки, на даний час він є офіційно працевлаштованим та єдиним піклувальником неповнолітньої дитини. Вважає, що суд необґрунтовано не врахував положення ст.69 КК України та вищезазначені обставини, як пом'якшуючи, і що вчинений ним злочин не становив серйозної соціальної небезпеки.
Просить вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 13 листопада 2018 року стосовно нього змінити та призначити покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, думку прокурора, який просив скаргу обвинуваченого залишити без змін, обвинуваченого, який підтримав апеляцію, заслухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на своїх позиціях, та останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яким його засуджено за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.309 КК України обґрунтовано доказами, які досліджено судом при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України та ніким не оспорюються.
Тому суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги обвинуваченого.
Так, вимогами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд врахував ряд обставин, а саме: характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, який в цілому характеризується позитивно, повне визнання вини та щиросердне каяття, а також наявність судимості, яка не погашена у встановленому законом порядку.
Взявши до уваги всі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримався загальних засад призначення покарання, врахував наявність всіх обставин у тому числі і наявність у нього неповнолітньої дитини та дійшов правильного висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді арешту.
На думку колегії суддів, саме таке покарання, без застосування ст. 69 КК України є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а тому підстав вважати, що призначене обвинуваченому ОСОБА_8 покарання є необґрунтованим та несправедливим, не вбачається.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 13 листопада 2018 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після постановлення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Судді: ОСОБА_2 /підпис/ ОСОБА_3 /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: ОСОБА_2