Номер провадження: 22-ц/813/816/19
Номер справи місцевого суду: 520/201/16-ц
Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.
Доповідач Ващенко Л. Г.
21.02.2019 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Ващенко Л.Г.
суддів - Колеснікова Г.Я., Вадовської Л.М.,
за участі секретаря - Чепрас А.І.
з участю: представника відповідача ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 червня 2017 року (одноособово суддя Пучкова І.М.) у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання результатів публічних торгів недійсними,
ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА
(короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції)
11.01.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі-Товариство 1) звернулось із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» (далі-Товариство 2), ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів публічних торгів, які проведені 03.05.2013 року Товариством 2, оформлених протоколом за № 16-0308/13 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - земельної ділянки, загальною площею 0,0829 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнання недійсними результатів прилюдних торгів, які проведені 03.05.2013 року Товариство 2, оформлених протоколом за № 16-0308/13 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - земельної ділянки, загальною площею 0,0407 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнання недійсним акту державного виконавця про реєстрацію предмета іпотеки від 13.05.2013 року за результатами проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна: земельної ділянки загальною площею 0,0829 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнання недійсним акту державного виконавця про реєстрацію предмета іпотеки від 13.05.2013 року за результатами проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна: земельної ділянки, загальною площею 0,0407 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позов обґрунтовано наступним.
Між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» (далі-Банк) укладено два кредитні договори, відповідно до яких Банк зобов'язався надати ОСОБА_4 кредитні кошти в іноземній валюті на загальну суму 204 000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 1 030 200,00 гривень за курсом НБУ на момент укладання відповідних договорів, а ОСОБА_4 зобов'язався повернути грошові кошти на умовах, визначених кредитними договорами. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між Банком та позичальником ОСОБА_4 укладено два договори іпотеки, предметом яких є: земельна ділянка площею 0,0829 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, місце знаходження: АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,0407 га, кадастровий номер НОМЕР_2, місце знаходження: АДРЕСА_1.
У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитними договорами та утворенням заборгованості відкрито виконавче провадження. Під час виконання зведеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-17/11, виданого Київським районним судом м. Одеси від 20.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка 976 859,19 гривень, а також виконавчого листа №2-17/11, виданого Київським районним судом м. Одеси від 20.04.2011 року про стягнення грошової суми на користь Банку в розмірі 891 387,90 гривень; виконавчого листа №2-17/11, виданий Київським районним судом м. Одеси від 20.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка 1 820,00 гривень, заступником начальника Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ (далі-ВДВС) винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ТОВ «Оціночна компанія «Вега» для проведення незалежної оцінки іпотечного майна. Між Першим Київським ВДВС Одеського МУЮ та Одеської філією ТОВ «Укрспецторг групп» укладено договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Посилаючись на те, що Товариство 1 є стягувачем у виконавчому провадженні й не отримало повідомлення про результати вартості іпотечного майна, було позбавлене права подати заперечення в разі незгоди з проведеною оцінкою, при проведенні прилюдних торгів участь у торгах брав лише один учасник, який був визначений переможцем прилюдних торгів, що є порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» і Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5 (далі-Тимчасове положення 1), позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.06.2017 року Товариству 1 відмовлено у задоволені позову.
(короткий зміст вимог апеляційної скарги)
Товариство 1 не погодилось із рішенням суду і в особі представника подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального права.
(узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу)
Апеляційна скарга представника Товариства 1 зазначає: згідно висновку від 07.03.2013 року, ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 становила 116 400 гривень, а вартість земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 становила 237 000 гривень; з 08.02.2013 року стягувачем у виконавчому провадженні було Товариство 1, яке не отримувало повідомлення про результати визначення вартості іпотечного майна; проведення торгів з реалізації майна боржника було призначено на 03.05.2013 року; жодного повідомлення про проведення прилюдних торгів ТОВ «Кей_Колект» не отримувало і не мало відомостей про передачу іпотечного майна на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів, як не повідомлялось про результати торгів; переможцем визнано ОСОБА_6 і згідно протоколів проведення прилюдних торгів від 03.05.2013 року участь в торгах брав лише один учасник; правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними з підстав ст. ст. 203,215 ЦК України, оскільки не виконані вимоги щодо процедури порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна, направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час і місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна (розділ 3), правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6); порушення правил проведення прилюдних торгів безпосередньо впливає на права та інтереси Товариства 1; на підставі ухвали суду від 08.02.2013 року здійснено заміну у виконавчому провадженні стягувача Банк на Товариство 1, однак через описки в ухвалі (помилково зазначено ТОВ «Кредекс фінанси»), на підставі ухвали суду від 02.07.2013 року стягувачем правильно зазначено Товариство 1; реалізація майна 03.05.2013 року впливає на інтереси Товариства 1, оскільки загальна сума заборгованості у виконавчому провадженні становить 1 870 067,09 гривень, тоді як за результатами торгів стягувач отримав всього 353 400 гривень; суд не витребував для огляду матеріали виконавчого провадження; посилання суду на постанову ВСУ від 27.04.2016 року є некоректним, оскільки є постанова ВСУ від 12.10.2016 року, тобто більш нова практика ВСУ, крім того, у даній справі позивачем є стягувач.
(узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи)
В запереченнях на апеляційну скаргу представник ВДВС просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, зазначаючи: 07.03.2012 року держвиконавцями ВДВС винесені постанови про відкриття виконавчого провадження №31679699 з примусового виконання виконавчого листа №2-170/11 Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка заборгованості за кредитним договором в розмірі 891 387,90 гривень, про відкриття виконавчого провадження №31681409 з примусового виконання виконавчого листа №2-170/11 Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка судових витрат в розмірі 1 820 гривень, про відкриття виконавчого провадження №31677960 з примусового виконання виконавчого листа №2-170/11 Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка заборгованості за кредитним договором в розмірі 976 859,19 гривень; постановою держвиконавця ВДВС від 14.03.2012 року виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження; 28.05.2012 року заступником начальника ВДВС проведено опис земельних ділянок з накладенням арешту, про що складено акт від 28.05.2012 року; відповідно до ст. ст. 11, 13, 58 ч.1, 62 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження» заступник начальника ВДВС прийняв постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні; 07.03.2013 року до ВДВС надійшов звіт про оцінку майна стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 і НОМЕР_1; відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження були повідомлені про результати оцінки майна, зокрема боржник - 11.03.2013 року, а стягувач -15.03.2013 року; 16.04.2013 року між Товариством 2 і ВДВС укладено договір №16-0308/13 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 і аналогічний договір №16-0307/13 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2; проведення торгів призначалось на 03.05.2013 року і за результатами торгів переможцем визнана ОСОБА_6; положення ст. 54 ч. 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначають особливості звернення стягнення на заставлене майно і за змістом цієї статті, у розумінні ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для застосування Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація;
положення Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя; ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя; прилюдні торги проведені із додержанням вимог ст. 45 Закону України «Про іпотеку» і до спірних правовідносин слід застосовувати ст. 45 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої прилюдні торги можна провести за наявності одного учасника, придбавши майно за його початковою ціною; ствердження про те, що Товариство 1 з 08.02.2013 року було стороною виконавчого провадження є хибними, оскільки в процесі виконавчого провадження стягувач Банк на Товариство1 на замінювався; будь-які заяви від Товариства 1 щодо його заміни у виконавчому провадженні до ВДВС не надходили і докази з цього приводу у виконавчому провадженні відсутні; докази про обізнаність держвиконавця ВДВС з приводу заміни Банка на Товариство 1 не надані; згідно ухвали суду від 08.02.2013 року здійснено заміну Банка на ТОВ «Кредекс-Фінанс» у виконавчому провадженні за виконавчим листом №1512/2-170/11; лише після завершення виконавчого провадження, на підставі ухвали суду від 02.07.2013 року, виправлена описка в ухвалі суду від 08.02.2013 року стосовно нового кредитора, стягувача Товариства 1; суду першої інстанції надавались і судом оглядались матеріали виконавчого провадження, з яких вбачається, що ні Банк, ні Товариство 1 не повідомляли держвиконавця ВДВС про заміну сторони у виконавчому провадженні, держвиконавець ВДВС не брав участі у судовому засіданні під час вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні; дії держвиконавця ВДВС у зведеному виконавчому провадженні, у встановленому законом порядку, не оскаржувались; прилюдні торги проведені без порушень вимог ст. 45 Закону України «Про іпотеку» й без порушень Тимчасового положення.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_6 просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду залишити в силі, зазначаючи: позивач і Банк не повідомили ВДВС про укладення з Банком 12.02.2012 року договору факторингу та договору про відступлення прав вимоги; Банк порушив умови договору факторингу №2 від 13.02.2012 року, оскільки п.3.5 договору передбачено про обов'язок за власний рахунок повідомити кожного боржника і гаранта щодо відступлення прав вимог за формою, відповідно до додатка 3 договору протягом 30 робочих днів з дати відступлення; саме Банк, не виконавши п.3.5 договору, порушив права Товариства 1; на час вчинення виконавчих дій Товариство 1 не було стороною виконавчого провадження; ВДВС повідомляла Банк про результати визначення вартості іпотечного майна, і, оскільки ВДВС не було відомо про передачу прав вимоги Товариству 1, ВДВС не повинно було повідомляти позивача про результати визначення вартості іпотечного майна; Банк не подавав до ВДВС заперечення з приводу результатів визначення вартості іпотечного майна; зважаючи на умови договору, що укладається між ВДВС і спеціалізованою організацією про надання послуг, стороною і продавцем договору виступає ВДВС, тому належним відповідачем у даній справі є не Товариство 2, а ВДВС; ОСОБА_6 у даній справі повинна виступати як третя особа на стороні відповідача; рішення суду у даній справі не впливає на права ОСОБА_4, який помилково залучений до участі у справі; позивач вже звертався із тотожним позовом до суду і ухвалою суду від 01.11.2013 року йому відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав порушення юрисдикції; норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя; відповідно до ст. 48 Закону України «Про іпотеку», оскільки позивач пропустив 3\х місячний строк для оскарження прилюдних торгів, суд повинен відмовити у позові у зв'язку із пропуском строку на звернення до суду.
ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
(встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини)
Судом першої інстанції встановлені і сторонами неоспорені такі обставини.
Між ОСОБА_4 та Банком укладено про надання споживчого кредиту № 11192613000 від 02.08.2007 року, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 100 000 доларів США на строк до 02.08.2017 року зі сплатою 12,5% річних (а.с.27-29 т.1), а також договір про надання споживчого кредиту №11329330000 від 04.04.2008 року, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в розмірі 104 000 доларів США на строк до 04.04.2018 року зі сплатою 14% річних (а.с.21-23 т.1).
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договорами від 02.08.2017 року та від 04.04.2008 року між Банком і позичальником укладені іпотечні договори від 02.08.2007 року та від 04.04.2008 року про передачу в іпотеку: земельної ділянки площею 0,0829 га, кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, місце знаходження: АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 0,0407 га, кадастровий номер НОМЕР_2, місце знаходження: АДРЕСА_1 (а.с.18-20,24-26 т.1).
07.03.2012 року, на підставі виконавчих листів №2-170/11 від 20.04.2011 року Київського районного суду м. Одеси, відкриті виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка заборгованості за кредитними договорами і судових витрат, держвиконавець ВДВС прийняв постанову про об'єднання виконавчих проваджень в одне ВП №31677960 (а.с.131-137 т.1).
Під час виконання зведеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-17/11, виданого Київським районним судом м. Одеси від 20.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка 976 859,19 гривень, а також виконавчого листа №2-17/11, виданого Київським районним судом м. Одеси від 20.04.2011 року про стягнення грошової суми на користь Банку в розмірі 891 387,90 гривень; виконавчого листа №2-17/11, виданого Київським районним судом м. Одеси від 20.04.2011 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка 1 820,00 гривень, 05.03.2013 року заступником начальника ВДВС) винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ТОВ «Оціночна компанія «Вега» для проведення незалежної оцінки іпотечного майна. 07.03.2013 надано висновок про вартість земельних ділянок, про що повідомлено боржника і Банк. 16.04.2013 року між ВДВС і Товариством 2 укладено договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а.с.150-164 т.1).
08.02.2013 року, на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси, здійснено заміну Банка на ТОВ «Кредекс Фінанс» у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №1512/2/2-1790/11, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення грошових коштів з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.184 т.1).
03.05.2013 року складені протоколи №16-0307/13 і №16-0308/13 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що належало ОСОБА_4, а держвиконавцем ВДВС акти про реалізацію предметів іпотеки, відповідно до яких власником нерухомого майна стала ОСОБА_6 (а.с.165-168 т.1).
27.06.2013 року держвиконавець ВДВС прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчого документу стягувачу - Банку (а.с.169-171 т.1).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.07.2013 року виправлено описку в ухвалі від 08.02.2013 року стосовно назви кредитора, замість неправильного ТОВ «Кредекс Фінанс» на правильного Товариство 1 (а.с.186 т.1).
Листом від 21.06.2016 року, на звернення Товариства 1 від 14.06.2016 року, ВДВС повідомило Товариство 1, що заміна сторони у зведеному виконавчому провадженні №31677960, а саме, Банка на Товариство 1 не здійснювалась, виконавче провадження завершено 27.06.2013 року (а.с.187 т.1).
Судом апеляційної інстанції нові обставини не встановлювались і нові докази не досліджувались.
Між сторонами виникли правовідносини, пов'язанні з визнанням недійсними результатів публічних торгів, які регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», Тимчасовим положенням.
(доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції)
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові виходив з того, що позивач не довів своїх вимог (а.с.239-241 т.1).
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Підставою недійсності правочину, у даному випадку правочину, укладеного за результатами прилюдних торгів, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені законом (ст. 215 ч.1 ЦК України).
Судом першої інстанції встановлено, що в період з березня 2012 року по червень 2013 року у ВДВС перебували на виконанні виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка заборгованості за кредитними договорами у зведеному виконавчому провадженні №31677960.
Під час примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь Банка заборгованості за кредитними договорами встановлено, що за договорами іпотекивід 02.08.2007 року та від 04.04.2008 року позичальник передав Банку в іпотеку 2 земельні ділянки №НОМЕР_1 і НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1.
28.05.2012 року держвиконавець ВДВС склав акт опису й арешту майна боржника ОСОБА_4, наклавши арешт на спірні земельні ділянки, які є предметом іпотеки і іпотекодержателем (заставодержателем) яких є Банк (а.с.148,149 т.1).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ч.1 ЦК України).
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації (ст. 52 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час проведення прилюдних торгів).
Звернення стягнення на заставлене майно у порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя (ст. 54 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час проведення прилюдних торгів).
Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначено в ч.8 ст. 57 цього Закону /стосується цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння та перлів/, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах (ст. 62 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час проведення прилюдних торгів).
Спеціалізована організація протягом трьох робочих днів з дня публікації інформаційного повідомлення про проведення прилюдних торгів письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна (п. 3.11 Тимчасового положення).
На час проведення прилюдних торгів держвиконавцю ВДВС було відомо, що сторонами виконавчого провадження є Банк (стягувач) і ОСОБА_4 (боржник).
Прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку. Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов'язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов'язання. Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною. Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися. За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки (ст. 45 Закону України «Про іпотеку»).
Зважаючи на те, що станом на час проведення прилюдних торгів (травень 2013 року) положення Закону України «Про виконавче провадження» допускали звернення стягнення на
предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя, статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачалось, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя, прилюдні торги 03.05.2013 року проведені із дотриманням вимог ст. 45 Закону України «Про іпотеку» та вимог Тимчасового положення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові з підстав недоведеності вимог.
(мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу)
Доводи представника позивача у скарзі про те, що: з 08.02.2013 року стягувачем у виконавчому провадженні було Товариство 1, яке не отримувало повідомлення про результати визначення вартості іпотечного майна; проведення торгів з реалізації майна боржника було призначено на 03.05.2013 року і жодного повідомлення про проведення прилюдних торгів Товариство 1 не отримувало й не мало відомостей про передачу іпотечного майна на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів, Товариство 1 не повідомлялось про результати торгів; переможцем визнано ОСОБА_6 і згідно протоколів проведення прилюдних торгів від 03.05.2013 року участь в торгах брав лише один учасник; під час проведення торгів порушено процедуру підготовки і проведення торгів; на підставі ухвали суду від 08.02.2013 року здійснено заміну у виконавчому провадженні стягувача Банк на Товариство 1, однак через описки в ухвалі (помилково зазначено ТОВ «Кредекс фінанси»), на підставі ухвали суду від 05.06.2013 року, стягувачем правильно зазначено Товариство 1; реалізація майна 03.05.2013 року впливає на інтереси Товариства 1, оскільки загальна сума заборгованості у виконавчому провадженні становить 1 870 067,09 гривень, тоді як за результатами торгів стягувач отримав всього 353 400 гривень; суд не витребував для огляду матеріали виконавчого провадження; посилання суду на постанову ВСУ від 27.04.2016 року є некоректним, оскільки є постанова ВСУ від 12.10.2016 року, тобто більш нова практика ВСУ, крім того, у даній справі позивачем є стягувач, - не заслуговують на увагу.
Банк і Товариство 1, у встановленому законом порядку, не повідомляли держвиконавця ВДВС щодо заміни стягувача у зведеному виконавчому провадженні №31677960 і докази з цього приводу у виконавчому провадженні відсутні.
Товариство 1 не надало ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій доказів на підтвердження того, держвиконавець ВДВС дійсно був обізнаний з приводу заміни стягувача Банка на Товариство 1.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.02.2013 року здійснено заміну Банка на ТОВ «Кредекс-Фінанс» у виконавчому провадженні за виконавчим листом №1512/2-170/11.
Після завершення виконавчого провадження (27.06.2013 року держвиконавець ВДВС прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчого документу стягувачу - Банку), на підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2013 року, виправлена описка в ухвалі суду від 08.02.2013 року стосовно нового кредитора, стягувача Товариства 1. При цьому, Держвиконавець ВДВС не брав участі у судовому засіданні під час вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Суду першої інстанції надані копії зведеного виконавчого провадження №31677960 (а.с.131-171 т.1).
Дії держвиконавця до призначення та проведення прилюдних торгів (про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно боржника, визначення вартості чи оцінки майна, тощо), Товариство 1, у встановленому законом порядку, не оскаржило.
Прилюдні торги проведені із дотриманням вимог ст. 45 Закону України «Про іпотеку», за змістом якої прилюдні торги можна провести за наявності одного учасника, придбавши майно за його початковою ціною.
Правовий висновок ВСУ у постанові №757/9541/14-ц від 12.10.2016 року, зокрема
стосується того, що положення Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань за умови: відсутності у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».
ВСУ дійшов висновку, що у справі, яка переглядається, до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма ст. 45 Закону України «Про іпотеку», за якою можна провести торги за наявності одного учасника.
У даному випадку, за відсутності даних про заміну сторони у виконавчому провадженні станом на час проведення торгів, держвиконавець ВДВС, у встановленому законом порядку, повідомляв первинного боржника - Банк, про проведення прилюдних торгів.
З матеріалів справи вбачається і підтверджується належними та допустимими доказами, що заміна у виконавчому провадженні №31677960 фактично мала місце 02.07.2013 року, тобто після закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчого документа стягувачу (27.06.2013 року) та після усунення описок в ухвалі суду від 08.02.2013 року.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для ствердження про порушення держвиконавцем ВДВС вимог п. 3.11 Тимчасового положення.
Доводи представника ОСОБА_6 у запереченнях на скаргу про те, що: належним відповідачем у даній справі є не Товариство 2, а ВДВС; ОСОБА_6 у даній справі повинна виступати як третя особа на стороні відповідача; рішення суду у даній справі не впливає на права ОСОБА_4, який помилково залучений до участі у справі; позивач вже звертався із тотожним позовом до суду і ухвалою суду від 01.11.2013 року йому відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав порушення юрисдикції; відповідно до ст. 48 Закону України «Про іпотеку», оскільки позивач пропустив 3\х місячний строк для оскарження прилюдних торгів, суд повинен відмовити у позові у зв'язку із пропуском строку на звернення до суду, - колегія суддів не бере до уваги.
Рішення суду впливає на права та обов'язки Товариства і ОСОБА_6, а тому останні правильно притягнуті до участі у справі в якості відповідачів.
Залучення до участі у справі в якості третіх осіб ВДВС та ОСОБА_4, за відсутності доводів апеляційної скарги, не є підставою для скасування рішення суду, яким відмовлено у позові про визнання недійсними прилюдних торгів.
Даний спір відноситься до юрисдикції цивільного судочинства.
Строком позовної давності захищається порушене право особи.
У даному випадку, суд відмовив у позові по суті з підстав недоведеності вимог.
(чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду)
Оскільки позивач не довів своїх вимог, відсутні підстави для ствердження про порушення прав позивача під час проведення прилюдних торгів.
(висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції)
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ч.1 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів відхиляє скаргу, а рішення суду залишає без змін.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 ЦПК України).
Колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги позивача і залишення без змін рішення суду першої інстанції про відмову у позові, у зв'ку з чим позивач не має права на відшкодування судових витрат.
ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1 , 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 червня 2017 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 04.03.2019 року.
Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко
Г.Я. Колесніков
Л.М. Вадовська