іменем України
25 лютого 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/2406/17
Головуючий у першій інстанції - Олійник В. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/38/19
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Онищенко О.І.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивач ОСОБА_2
відповідачі Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, Державна казначейська служба України, поліцейський Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Олійника В.П. від 30 серпня 2018 року, місце ухвалення м.Ніжин, дата складання повного тексту рішення 10 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Державної казначейської служби України, поліцейського Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому після уточнення позовних вимог (а.с.52-53) просив стягнути на його користь 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок його незаконного притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_2 вказував, що постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2016 року визнано протиправною та скасовано постанову поліцейського Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 25.10.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді 425 грн. штрафу. У позовній заяві ОСОБА_2 зазначав, що вказаними протиправними діями йому спричинено моральні страждання, оскільки працівник поліції ОСОБА_4 його безпідставно зупинив та перевіряв, склав протокол, внаслідок неправомірних дій у позивача погіршився стан здоров'я, він був змушений звертатись до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.08.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Судом стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди шляхом списання даної суми з єдиного казначейського рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Зобов'язано фінансовий орган- Ніжинське управління Державної казначейської служби України Чернігівської області повернути ОСОБА_2 сплачений ним 15.06.2017 року відповідно до заяви на переказ готівки №272 судовий збір у розмірі 640 грн. Судом стягнуто із Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь держави 640 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Чернігівській області просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.08.2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено судом без додержання норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги зазначають, що положення ч.2 статті 1167 ЦК України не розповсюджуються на спірні правовідносини. В доводах апеляційної скарги Головне управління Національної поліції в Чернігівській області вказує, що заява позивача про уточнені позовні вимоги датована 18.05.2018 року, і станом на вказану дату розгляд даної справи вже відбувався і перебував на тій стадії, коди позивач не міг змінити підставу позову, з врахуванням ч.3 статті 49 ЦПК України. В доводах апеляційної скарги Головне управління Національної поліції в Чернігівській області не погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що вимоги заявленого позову знайшли своє часткове підтвердження в ході розгляду справи. При цьому доводи апеляційної скарги вказують, що з'ясуванню при вирішенні даного спору по суті підлягала наявність причинного зв'язку між моральною шкодою та протиправним діянням особи, яка її завдала. Також Головне управління Національної поліції в Чернігівській області у доводах апеляційної скарги зазначає про необхідність доведення позивачем та врахування судом обставин, що впливають на визначення розміру відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскарження позивачем постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не може бути доказом наявності моральної шкоди, оскільки в даному випадку має місце реалізація позивачем свого права на оскарження відповідних дій. В доводах апеляційної скарги Головне управління Національної поліції в Чернігівській області не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, оскільки вважає, що за умови часткового задоволення позовних вимог, стягнення з відповідача судового збору в повному обсязі суперечить приписам статті 141 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її безпідставністю та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду представник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Тимошенко О.С. підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор Сапон О.А. вважала доводи апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення суду першої інстанції від 30.08.2018 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В судовому засіданні апеляційного суду представник Державної казначейської служби України Палігіна Н.М. вважала доводи апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення суду першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_2, поліцейський Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.131,134, 139,140,143,144), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2016 року, яка набрала законної сили (а.с.5-6), позовні вимоги ОСОБА_2 до поліцейського сектору Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував постанову серії БР №273050 поліцейського сектору Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 25.10.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 126 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді 425 грн. штрафу. При цьому судом було встановлено відсутність доказів на підтвердження правомірних підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2, а також судом було встановлено відсутність доказів щодо наявності порушення позивачем правил дорожнього руху або причетності до дорожньо-транспортної пригоди.
Судом першої інстанції зазначено у оскаржуваному рішенні, що спірні правовідносини сторін виникли з приводу відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок притягнення позивача до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу.
При вирішенні вимог заявленого позову по суті судом першої інстанції при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховано висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Верховного Суду України. А саме, судом першої інстанції прийнято до уваги правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.05.2016 року у справі №6-440 цс16.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
З врахуванням фактичних обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки позивачем підставою для відшкодування моральної шкоди зазначено його незаконне притягнення до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у виді штрафу, то за даних обставин відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176 ЦК України.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2016 року, яка набрала законної сили (а.с.5-6), позовні вимоги ОСОБА_2 до поліцейського сектору Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував постанову серії БР №273050 поліцейського сектору Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 25.10.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 126 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді 425 грн. штрафу.
Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, приймаючи до уваги вказані обставини, в ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позовної заяви про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.
З врахуванням фактичних обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, судом першої інстанції при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховано ступінь порушення прав позивача внаслідок його незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, настання вимушених змін у життєвих стосунках позивача, необхідності докладання додаткових зусиль для відновлення порушеного права, зокрема, і в судовому порядку, що змусило позивача хвилюватись, призвело до погіршення можливості реалізації ним звичок та бажань. За даних обставин, з врахуванням засад розумності та справедливості, суд першої інстанції вважав за необхідне частково задовольнити вимоги заявленого позову та стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди шляхом списання даної суми з єдиного казначейського рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України. При цьому суд першої інстанції зазначив у оскаржуваному рішенні, що покладаючи відшкодування завданої позивачу моральної шкоди на державу, суд лише зобов'язує казначейство, як центральний орган виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, списати ці кошти з відповідного казначейського рахунку.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку суду першої інстанції про стягнення на користь ОСОБА_2 1 500 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у вказаній частині, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
При вирішенні вимог заявленого позову по суті судом першої інстанції при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховано висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Верховного Суду України. А саме, судом першої інстанції прийнято до уваги правову позицію, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.05.2016 року у справі №6-440 цс16.
В доводах апеляційної скарги Головне управління Національної поліції в Чернігівській області вказує, що заява позивача про уточнені позовні вимоги датована 18.05.2018 року, і станом на вказану дату розгляд даної справи вже відбувався і перебував на тій стадії, коди позивач не міг змінити підставу позову, з врахуванням ч.3 статті 49 ЦПК України.
Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог заявленого позову, оскільки вказані обставини, відповідно до приписів статті 376 ЦПК України, не є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
В доводах апеляційної скарги Головне управління Національної поліції в Чернігівській області не погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що вимоги заявленого позову знайшли своє часткове підтвердження в ході розгляду справи. При цьому доводи апеляційної скарги вказують, що з'ясуванню при вирішенні даного спору по суті підлягала наявність причинного зв'язку між моральною шкодою та протиправним діянням особи, яка її завдала. Також Головне управління Національної поліції в Чернігівській області у доводах апеляційної скарги зазначає про необхідність доведення позивачем та врахування судом обставин, що впливають на визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
На думку апеляційного суду, вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог заявленого позову, виходячи із наступного. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.5-6), постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2016 року, яка набрала законної сили, позовні вимоги ОСОБА_2 до поліцейського сектору Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував постанову серії БР №273050 поліцейського сектору Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 25.10.2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 126 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді 425 грн. штрафу. Як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, приймаючи до уваги вказані обставини, в ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позовної заяви про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди. З врахуванням фактичних обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, судом першої інстанції обгрунтовано при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховано ступінь порушення прав позивача внаслідок його незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, настання вимушених змін у життєвих стосунках позивача, необхідності докладання додаткових зусиль для відновлення порушеного права, зокрема, і в судовому порядку, що змусило позивача хвилюватись, призвело до погіршення можливості реалізації ним звичок та бажань. За даних обставин, з врахуванням засад розумності та справедливості, суд першої інстанції вважав за необхідне частково задовольнити вимоги заявленого позову та стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди шляхом списання даної суми з єдиного казначейського рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ч.2, ч.3 статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції, частково задовольняючи вимоги заявленого позову, суд виходив із фактичних обставин справи та норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.
В доводах апеляційної скарги Головне управління Національної поліції в Чернігівській області не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, оскільки вважає, що за умови часткового задоволення позовних вимог, стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області судового збору в повному розмірі, а саме 640 грн., суперечить приписам статті 141 ЦПК України.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.08.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Судом стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 1 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди шляхом списання даної суми з єдиного казначейського рахунку, на якому обліковуються кошти Державного бюджету України. Приймаючи до уваги вказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.08.2018 року змінити, виключивши із його мотивувальної частини та із абзацу п'ятого його резолютивної частини вказівку суду про стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в дохід держави 640 грн. судового збору.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області необхідно задовольнити частково. При цьому рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.08.2018 року змінити, виключивши із його мотивувальної частини та із абзацу п'ятого його резолютивної частини вказівку суду про стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в дохід держави 640 грн. судового збору. В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30.08.2018 року необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1,ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 серпня 2018 року змінити, виключивши із його мотивувальної частини та із абзацу п'ятого його резолютивної частини вказівку суду про стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в дохід держави 640 грн. судового збору.
В іншій частині рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Дата складення повної постанови - 04.03.2019 року.
Головуючий: Судді: