іменем України
05 березня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 729/284/18
Головуючий у першій інстанції - Бойко В. І.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/217/19
Чернігівський апеляційний суд у складі:
голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,
суддів: Вінгаль В.М., Губар В.С.,
учасники судового процесу:
позивач: ОСОБА_2;
відповідач, особа, яка подала скаргу: ОСОБА_3;
оскаржується рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,
прізвище судді: Бойко В.І.; місце ухвалення рішення: м. Бобровиця; дата складання повного тексту рішення: 29 жовтня 2018 року,
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу в сумі 157 635 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 травня 2017 року між ним та ОСОБА_3 було укладено у простій письмовій формі договір позики, за умовами якого він передав, а відповідач отримав грошові кошти у сумі 6 000 доларів США, які зобов'язався повернути до 01 грудня 2017 року, однак у встановлений договором строк відповідач свого зобов'язання з повернення грошових коштів не виконав.
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 позику в сумі 157635 грн. та вирішено питання про відшкодування судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при розгляді справи виявив упереджене ставлення до нього, оскільки не взяв до уваги його заперечення по суті позовних вимог та показання свідків, які в судовому засіданні підтвердили його позицію.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без зміни, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, у відповідності з приписами ч.1 ст.368 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, оскільки положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України це передбачено у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 травня 2017 року позивачем було передано відповідачу суму 6000 доларів США у позику терміном до 01.12.2017 року.
Факт отримання грошових коштів у сумі 6 000 доларів США підтверджується власноручним підписом та записом відповідача дослівно: «Я отримав від ОСОБА_2 6 000 доларів США 30 травня 2017 року, зобов'язуюсь повернути гроші своєчасно до 01 грудня 2017 року», здійсненим в оригіналі розписки, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с. 33).
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Приписами ч.1,3 ст.545 ЦК України передбачено, що лише розписка кредитора про одержання виконання в повному обсязі або наявність боргового документа у боржника підтверджують виконання останнім свого обов»язку.
Зважаючи на те, що у даній справі оригінал розписки перебував у позивача та ним був поданий суду на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, які належними доказами не були спростовані відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_2
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував показання свідків, не можуть бути враховані апеляційним судом, оскільки за правилом абз.2 частини першої статті 218 ЦК України , заперечення однієї із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Крім того, положеннями ч.1 ст. 1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Приписами вищевказаної норми також передбачено, що договір позики має бути укладений у письмовій формі, а рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Втім, з відповідним позовом відповідач не звертався, а правова оцінка суду у спірних правовідносинах показань свідків як недопустимого доказу відповідає положенням матеріального закону.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до статті 375 ЦПК України, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2018 року без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді: