Справа № 607/15348/18Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.
Провадження № 22-ц/817/289/19 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.
Категорія - 331060000
05 березня 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
за участю секретаря - Романюк Х.Ю.
та сторін: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника Тернопільського об'єднання управління ПФУ Тернопільської області - Матуса Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/15348/18 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2019 року про залишення заяви без розгляду, ухвалену суддею Сливкою Л.М., повний текст якої складений 09 січня 2019 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_4, заінтересовані особи: Тернопільське об'єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція про встановлення факту, що має юридичне значення, -
у серпні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернулася в суд із заявою, заінтересовані особи: Тернопільське об'єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція про встановлення факту належності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до червня 2004 року номера облікової картки платника податків - НОМЕР_1 та з червня 2004 року номера облікової картки платника податків - НОМЕР_2.
В обґрунтування заявлених вимог представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. 27 березня 2017 року Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області їй (ОСОБА_1) призначено пенсію по втраті годувальника, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, у зв'язку із тим, що у червні 2004 року померлий ОСОБА_5 змінив реєстраційний номер облікової картки платника податків із "НОМЕР_1" на "НОМЕР_2" при призначенні пенсії по втраті годувальника Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області не враховані доходи ОСОБА_5 по даних персоніфікованого обліку за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період по 31 грудня 2003 року, у зв'язку із чим, розмір призначеної їй пенсії по втраті годувальника не відповідає вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що порушує її право на соціальний захист.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2019 року заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_4, заінтересовані особи: Тернопільське об'єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду.
Роз'яснено заявнику її право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2019 року у справі №607/15348/18 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що вона є незаконною, необґрунтованою, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та постановлена з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зазначила, що не заявляються вимоги ні до Пенсійного фонду, ні до Податкової інспекції, а лише встановлення факту належності її покійному чоловіку номерів облікової картки платника податків до червня 2004 року "НОМЕР_1" та з червня 2004 року "НОМЕР_2" і не просить суд зобов'язати кого-небудь вчиняти будь-які дії на її користь, стягнути кошти чи визнати за нею якесь право, чи іншим чином відновити невизнанні чи оспорювані її права. Суд першої інстанції обґрунтовує наявність спору про право тим, що Тернопільське об'єднане управління ПФУ Тернопільської області заперечувало проти встановлення такого факту, проте, такі висновки про наявність спору про право, зроблені без дослідження доказів та їх правового аналізу.
Від Тернопільського об'єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2019 року - без змін, посилаючись на те, що помилковим є твердження заявника, що нею не заявлялися вимоги, щодо зобов'язання вчинити певні дії, і що в заяві до суду не йде мова про порушення будь-ким її прав, оскільки в заяві про встановлення факту, з якої випливає розмір належних їй пенсійних виплат, а тому, даний факт пов'язаний з вирішенням спору про право, а саме право на пенсію (її перерахунок). З 06 червня 2016 року заявнику призначено пенсію за віком, а з 27 березня 2017 року переведено на інший вид пенсії - пенсію по втраті годувальника, відповідно до долучених документів при подачі заяви про перехід на інший вид пенсії. Заробітна плата за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року враховується на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, оскільки такі дані у ОСОБА_6 як заробітна плата за період з 2000 по 2003 рік відсутня, тому за зазначений період заробіток врахований у нульовій сумі. Більше того, ОСОБА_1 зверталася у Тернопільський окружний адміністративний суд з тим самим позовом, однак, ухвалою від 15 серпня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду, на підставі заяви ОСОБА_1 про залишення її позову без розгляду.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Представник Тернопільського об'єднання управління ПФУ Тернопільської області - Матус Т.А. апеляційної скарги не визнав, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою.
Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 просить встановити факт належності померлому ОСОБА_5 реєстраційного номера облікової картки платника податків до червня 2004 року "НОМЕР_1" та з червня 2004 року "НОМЕР_2", необхідний заявнику для перерахунку Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, заявлені вимоги ОСОБА_1 не визнаються заінтересованою особою Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області. Таким чином, в даних правовідносинах вбачається спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження.
Колегія суддів, з даними висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають встановленим обставинам, зібраним по справі доказам, нормам матеріального та процесуального права.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з ч.2 даної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 Постанови від 31 березня 1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Виходячи із зазначеного, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи, що і було зроблено місцевим судом.
Так, у судовому засіданні судом першої інстанції виявлено, що встановлення факту належності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до червня 2004 року номера облікової картки платника податків - НОМЕР_1 та з червня 2004 року номера облікової картки платника податків - НОМЕР_2 необхідно для перерахунку Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області заявниці пенсії по втраті годувальника. При цьому, зазначений факт не визнається Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області та в передбаченому законом порядку не встановлений.
Отже, виявивши спір про право, місцевий суд дійшов до правильного висновку про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 слід залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2019 року про залишення заяви без розгляду - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 січня 2019 року про залишення заяви без розгляду - залишити без змін.
Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 березня 2019 року.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи