Справа № 607/15989/18Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М.
Провадження № 33/817/5/19 Доповідач - Коструба Г.І.
Категорія - 124 КУпАП
05 березня 2019 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І.
з участю особи, відносно якої провадження у справі закрито, - ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 з однієї сторони; а також ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, представника власника транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 - з іншої сторони; з участю судового експерта ОСОБА_7, розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2, транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4, д.н.з. НОМЕР_1,такого, що не працює,
Встановив:
Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2018 року провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрито в зв"язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляційних скаргах:
--представник власника транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 - ОСОБА_6, вважаючи дану постанову суду незаконною, просить її скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зокрема зазначає, що, приймаючи зазначене рішення, суд безмотивно прийняв як на доказ невинуватості у вчиненні ДТП пояснення ОСОБА_1 та осіб, які були допитані в якості свідків за його клопотанням, а також висновок експерта № 0308 від 15 серпня 2018 р., який було зроблено нібито на замовлення страхової компанії, яка учасником справи не являється. З іншого боку, суд також цілком безмотивно і без будь-якого обгрунтування відхилив всі пояснення потерпілого ОСОБА_9 і клопотання сторони захисту ОСОБА_9 про призначення у справі експертизи, яка є вкрай важливою для повноти та всебічності розгляду справи по суті і прийняття вірного та обгрунтованого рішення.
Щодо пояснень, які були дані ОСОБА_1 відразу після ДТП, останній вказував на те, що під час здійснення маневру не помітив інший автомобіль, який рухався в попутному напрямку. Фактично ОСОБА_1 визнав свою вину і підтвердив, що не переконався у безпечності свого маневру. Більше того, вказав, що поки він зменшував швидкість руху, покажчик повороту у нього включений не був, отже, інші водії не могли бачити та усвідомлювати, що він має намір в подальшому здійснювати якісь маневри на дорозі.
Крім того вказує, що особи, які були допитані в судовому засіданні в якості свідків, як особи, причетні до ДТП, з'явились вже під час другого судового засідання. До того ні в протоколі, який складено на місці ДТП, ні під час підготовки матеріалів для передачі на розгляд до суду, вищезгадані особи не фігурували, ніде ніхто про них не згадував і жодних пояснень вони не давали. За таких обставин виникає обгрунтований сумнів, що ці особи були очевидцями ДТП і їхні пояснення можуть братись до уваги судом як обгрунтований та беззаперечний доказ тих чи інших обставин.
Більше того, в судовому засіданні пояснення, які були дані ОСОБА_1 щодо маневру, який він здійснював, його дій, які передували маневру та навколишній обстановки на дорозі, викликають обргунтований сумнів у їх технічній спроможності.
З огляду на всі наявні обставини, як зазначає апелянт, захисниками ОСОБА_9 було заявлено клопотання про призначення та проведення у справі експертизи на предмет технічної спроможності пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_9, а також відповідності їхньої поведінки на дорозі до моменту та під час ДТП вимогам Правил дорожнього руху, оскільки для отримання відповідей на ці питання необхідні спеціальні технічні знання, якими ні суд, ні учасники справи не володіють, однак виключно з експертного висновку можливо зробити обгрунтовані висновки про наявність чи відсутність вини в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, одн7ак судом таке клопотання було відхилено.
Разом з тим вказує, що суд прийняв до уваги висновок експерта, який по суті не має та не може мати жодної доказової сили у справі, оскільки експерт, який нібито його складав, не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а відтак неможливо бути впевненим в об'єктивності та правдивості такого висновку. Крім того, висновок експерта побудований на припущеннях, що є недопустимим і не може слугувати доказом в принципі: ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_9, як учасників ДТП не те щоб не залучали до проведення експертних досліджень, а навіть не повідомляли про те, що експертом було проводитись виїзд на місце ДТП, що будуть здійснюватись якісь дослідження. За таких обставин, на думку захисту, сам факт проведення такої експертизи викликає сумнів;
- потерпілий ОСОБА_4 просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження щодо нього закрити у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, визначеного ч. 1 ст. 38 КУпАП, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Стверджує, що суд упереджено розглянув дану справу, оскільки став на сторону особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та поклав в основу судового рішення пояснення ОСОБА_1, які не відповідають вимогам Правил дорожнього руху та є технічно не спроможними. Більше того, в оскаржуваній постанові суд відобразив пояснення ОСОБА_1 лише в частині, яка його виправдовує, не надавши оцінку іншим поясненням, що беззаперечно свідчать про його вину.
Поряд з цим суд невірно виклав в оскаржуваній постанові його пояснення та зробив хибні висновки про їх непослідовність. Так само неправильно суд відобразив і пояснення свідків, використовуючи їх на спростування вини ОСОБА_1
Вказує, що суть пояснень ОСОБА_1 в суді зводилась до того, що, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_7, він зменшив швидкість руху з 80 км/год до 30 км/год, маючи намір здійснити поворот ліворуч. Він увімкнув світловий покажчик повороту і для того, щоб переконатись в безпечності маневру, подивився в дзеркало заднього виду. В дзеркалі він побачив автомобіль Ford Kuga, номерний знак НОМЕР_2, яким він рухався у смузі руху його автомобіля в попутному напрямку. Розпочавши маневр, через 2 - 2,5 с відбулось зіткнення їх автомобілів.
Вважає, що, даючи такі пояснення, ОСОБА_1 повністю визнав вину в інкримінованому йому правопорушенні і підтвердив недотримання ним вимог п. 10.1 ПДР.
Зазначає, що його представник - адвокат ОСОБА_5 пояснив суду, що за 2 - 2,5 с автомобіль, яким він керував, технічно не міг виїхати на смугу зустрічного руху, а той факт, що зіткнення відбулось за такий часовий інтервал, свідчить про те, що до початку здійснення водієм ОСОБА_1 маневру його автомобіль вже розпочав обгін автомобіля ОСОБА_1 Volkswagen Transporter, що рухався поодиноко з швидкістю менше 30 км/год.
Однак суд в оскаржуваному рішенні не надав жодної оцінки цим фактам і взагалі упустив такі пояснення ОСОБА_1, щоб мати змогу закрити провадження в справі.
Крім того, зазначає, що суд прийняв недопустимий доказ - копію висновку № 0308 експертного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля НОМЕР_3 та автомобіля Volkswagen Transporter д/н НОМЕР_7, виконаного 15.08.2018 судовим експертом TOB «Експертна компанія «ІНДЕКС» ОСОБА_7
Також суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання його представника, який просив оголосити перерву для підготовки клопотання про призначення експертизи обставин ДТП з врахуванням пояснень, які водії дали в судовому засіданні. Своє рішення суд мотивував лише обмеженими термінами розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які просять задовольнити апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з наведених у них мотивів, пояснення особи, відносно якої провадження у справі закрито, - ОСОБА_1 та його захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, які просили залишити постанову місцевого суду без змін, оскільки вважають її законною та обґрунтованою, приходжу до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до задоволення не підлягають.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Ці вимоги закону судом першої інстанції були дотримані в повній мірі. Висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених у постанові обставин є правильним, обґрунтованим, підтвердженим наявними в справі доказами в їх сукупності, і доводи апелянтів цього не спростовують.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №051911 від 06 серпня 2018 року, 06 серпня 2018 року о 4.15 год. на авто дорозі Львів-Шегині 74 км + 40 м водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4, д.н.з. НОМЕР_1, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_9, який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Тим не менш, висновки інспектора у складеному ним протоколі про адміністративне правопорушення повністю спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наявними в матеріалах справи, а також поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11, судового експерта ОСОБА_7
Так, п.10.1 ПДР України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
При цьому, згідно п.1.4 цих Правил, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, схеми місця ДТП від 06 серпня 2018 року, водій автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_1 о 4 год. 15 хв., рухаючись авто дорогою Львів-Шегині 74 км + 40 м., де організовано рух транспорту в зустрічних напрямках, які відокремлені суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1., почав здійснювати поворот ліворуч на автозаправну станцію. Перед початком згаданого маневру, як про це також зазначив в судовому засіданні і ОСОБА_4, ОСОБА_1 зменшив швидкість руху до 30 км/год., після чого почав здійснювати маневр повороту. При цьому, як зазначає ОСОБА_1, а також свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11, даний маневр повороту він здійснював з включеним покажчиком повороту ліворуч.
В свою чергу потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій зазначив, що 06 серпня 2018 року він рухався зі швидкістю 70-80 км/год., перед ним рухався автомобіль Фольксваген зі швидкістю 30-40 км/год. За 20-25 метрів він побачив, що вказаний автомобіль повертає ліворуч, не включивши покажчик повороту. При цьому зазначив, що правила дорожнього руху дозволяють йому перетинати вузьку суцільну лінію для обгону поодиноких транспортних засобів, які рухаються з швидкістю до 30 км/год., а тому він мав право обігнати автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4, що він і зробив, зіткнувшись в подальшому з транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4 під керуванням ОСОБА_1
Однак такі твердження ОСОБА_12 суперечать самим же Правилам дорожнього руху, на які він посилається, оскільки відповідно до розділу 34 ПДР суцільну смугу дорожньої розмітки 1.1 за умови забезпечення безпеки дорожнього руху дозволяється перетинати для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год., в той час які він сам зазначає, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом зі швидкістю 30-40 км/год., тобто фактично вказав на відсутність у нього підстав здійснювати вказаний обгін.
При цьому слід зауважити, що при вищенаведених обставинах навіть за відсутності у ОСОБА_1 увімкнутого покажчика повороту причин, як і підстав відповідно до ПДР України у ОСОБА_4 здійснювати обгін, на даній ділянці дороги не було.
Крім того, місцевим судом серед інших матеріалів також підставно взято до уваги висновок експертного дослідження №0308 від 15 серпня 2018 року, згідно якого в даній дорожній обстановці, зважаючи на фактичний механізм зіткнення автомобілів та розташування місця зіткнення автомобілів на стороні зустрічного напрямку руху, виконання маневру повороту ліворуч не суперечило вимогам п.10.4 Правил дорожнього руху, а отже в діях водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам ПДР з технічної точки зору не вбачається і його дії не знаходились в причинному зв"язку з виникненням даної ДТП з технічної точки зору.
Цей свій висновок судовий експерт, що його складав, - ОСОБА_7, будучи викликаним в судове засідання Тернопільського апеляційного суду за клопотанням сторони захисту ОСОБА_1, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що його висновок № 0308 від 15 серпня 2018 р. грунтується на матеріалах справи, які він отримав в електронному форматі, проведений згідно методик експертних досліджень, є достовірним і обгрунтованим. Згідно зазначеного висновку він прийшов до переконання, що саме водій ОСОБА_4 є винуватцем ДТП з участю автомобіля НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_1, оскільки ним були порушені вимоги п.п.12.3, 10.1 і саме дії водія ОСОБА_4 знаходились в причинному зв"язку з виникненням даної ДТП з технічної точки зору.
Даний висновок суд вважає таким, що заслуговує на увагу, оскільки він грунтується на матеріалах справи на відміну від висновку експерта за результатами проведення транспортно-трасологічного та автотехнічного дослідження від 28 лютого 2019 р. № 1252/18-22 Тернопільського відділення КНДІСЕ, який був складений за клопотанням сторони захисту ОСОБА_4 і згідно якого невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.п.10.1, 34.1 ПДР України в частині відповідності дій щодо обмежень перетину лінії 1.1 горизонтальної дорожньої розмітки з технічної точки зору перебуває у причинному зв"язку з настанням пригоди, - суд до уваги не бере з наступних причин.
Одним з аргументів захисту ОСОБА_4 про неспроможність висновку експерта ОСОБА_7 було те, що останній не попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 385 КК України за завідомо неправдивий висновок. При цьому в матеріалах вищенаведеного висновку експерта також відсутня інформація про попередження останнього за ст.385 КК України.
Крім цього, експерту Тернопільського відділення КНДІСЕ були надані вихідні дані вибірково та виключно стороною захисту ОСОБА_4 Експерт в порушення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень при оцінці технічної неспроможності показань ОСОБА_1 взяв частково його пояснення про відстань, на який він орієнтовно побачив автомобіль Форд Хуга під керуванням ОСОБА_4 (40 м.), час, за який відбулось зіткнення т/з, а третій показник (важливий) взяв виключно з пояснень ОСОБА_4 (70-80 км), що є недопустимим.
Крім того, експертиза була проведена у т ч. по фотознімках, які не були надані суду першої інстанції.
Даний висновок не є належним та допустимим доказом у справі і не може братися до уваги з огляду на вищезазначені порушення, а також з огляду на те, що вихідні дані, які було надано експерту, суттєво відрізняються від тих свідчень, які давали сторони в суді першої інстанції ( у т ч. про автомобіль червоного кольору). Не взято до уваги, що на даному відрізку дороги розташоване перехрестя доріг, більше того, не вказано, що перед автомобілем ОСОБА_1 рухався вантажний автомобіль (фура) і здійснення безпечного обгону на цій ділянці та при цих умовах було категорично заборонено. При раптовому виїзді "червоного автомобіля на іноземних номерах" водій ОСОБА_4 у відповідності до вимог ПДР у разі виникнення перешкоди мав застосовувати екстрене гальмування, а не маневр обгону чи обЇзду, що було зроблено ним.
У свою чергу висновок експертного дослідження, зроблений експертом ОСОБА_7, який він повністю підтвердив та роз"яснив під час судового слухання будучи допитаним та попередженим про кримінальну відповідальність, є цілком логічним, послідовним та таким, який підтверджується матеріалами справи та здобутими та дослідженими доказами.
Таким чином, суд погоджується з висновками, які було зроблено судом першої інстанції, і враховує, що ОСОБА_4 неодноразово змінював свої пояснення про обставини ДТП і ці зміні він зробив вже після ознайомлення з експертним висновком первісної експертизи експерта ОСОБА_7
Враховуючи наведені докази, які місцевий суд правильно оцінив у їх сукупності та допустимості, апеляційна інстанція вважає, що суд прийшов до правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п.п.12.3, 10.1 Правил дорожнього руху і, як наслідок, висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому підставно закрив провадження у справі з цих міркувань щодо нього.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та представника ОСОБА_8 - ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2018 року, якою адміністративна справа відносно ОСОБА_1 провадженням закрита за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - без змін.
Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис