Справа № 593/1826/18Головуючий у 1-й інстанції Німко Н.П.
Провадження № 22-ц/817/212/19 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
26 лютого 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючого - Гірський Б.О.
Суддів - Бершадська Г. В., Ткач О. І.,
за участю секретаря - Панькевич Т.І.
адвокатів Парубія І.М. та Пісного А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 грудня 2018 року про скасування заходів забезпечення позову, постановлену суддею Німко Н.П. у цивільній справі № 593/1826/18 за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Жовніра Івана Теодоровича, товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвент" про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності (реєстрацію переходу прав власності) на нежитлову будівлю, -
В листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та просив скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвент" (далі -ТзОВ "ФК "Інвент") на нежитлову будівлю, магазин з офісом, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
03.12.2018 року ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони відчуження) на зазначену нежитлову будівлю.
Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 04.12.2018 року заяву ОСОБА_3 задоволено та накладено арешт на вказане нерухоме майно.
Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України, судом визначено і розмір зустрічного забезпечення в сумі 143 605 грн. 48 коп. та встановлено строк внесення забезпечувального платежу до 14 грудня 2018 року.
Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 18.12.2018 року скасовано ухвалу суду від 04.12.2018 року, з посиланням на ч.10 ст.154 ЦПК України, у зв'язку з невиконанням ухвали про зустрічне забезпечення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вказану ухвалу суду скасувати, посилаючись на її незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу Бережанського районного суду від 04.12.2018 року в частині зустрічного забезпечення, а тому в цій частині дана ухвала не вступила в законну силу, тому він не вніс на депозит визначену судом суму.
Вказує, що на момент постановлення судом оскаржуваної ухвали його апеляційна скарга на ухвалу Бережанського районного суду від 04.12.2018 року щодо зустрічного забезпечення апеляційним судом розглянута не була.
ТзОВ "ФК "Інвент" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Враховуючи те, що позивач, у визначений судом строк, кошти на депозитний рахунок суду не вніс та із клопотанням про неможливість внесення суми коштів чи зміну зустрічного забезпечення, в порядку ч.4 ст.154 ЦПК України, до суду не звертався, тому суд вірно скасував ухвалу про забезпечення позову та зустрічне забезпечення.
Не погоджується з твердженням позивача про те, що ухвала суду від 04.12.2018 року в частині встановлення розміру зустрічного забезпечення не набрала законної сили, оскільки така ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Вважає посилання позивача на ст.273 ЦПК України помилковим, оскільки вказана стаття регулює питання набрання законної сили рішенням суду, а не ухвалою.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат Парубій І.М. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Додатково пояснив, що, у визначений апеляційним судом строк, ОСОБА_3 внесено грошові кошти на депозитний рахунок суду в якості зустрічного забезпечення в розмірі 143 605,48 грн.
Представник ТзОВ "ФК "Інвент" - адвокат Пісний А.В. апеляційну скаргу не визнав, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.10 ст.154 ЦПК України, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Частиною 11 ст.154 ЦПК України передбачено право оскарження ухвали про зустрічне забезпечення разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Скасовуючи заходи забезпечення позову та зустрічне забезпечення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3, у визначений строк, не внесено на депозитний рахунок суду грошові кошти в якості зустрічного забезпечення, незважаючи на оскарження ним ухвали про зустрічне забезпечення.
З таким висновком суду не погоджується суд апеляційної інстанції.
Із системного аналізу норм глави 10 розділу I ЦПК України вбачається, що законодавцем крім поняття "забезпечення позову" введено нове поняття "зустрічне забезпечення", які не є тотожними.
Визначено, що ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, тобто законодавець зробив виняток щодо такої ухвали в контексті загальних норм щодо набуття законної сили судовим рішенням, в тому числі ухвали.
Законодавець не зробив такого винятку щодо ухвали про зустрічне забезпечення.
Не врегульовано в ЦПК України і питання чи вносяться на депозит суду грошові кошти зустрічного забезпечення та чи відтерміновується строк такого внесення у випадку апеляційного оскарження ухвали про зустрічне забезпечення.
Виходячи, з юридичної конструкції зазначених статей, суд приходить до висновку, що ухвала про зустрічне забезпечення хоча і набирає законної сили негайно після її проголошення, відповідно до вимог ст.261 ЦПК України, однак у разі оскарження позивачем розміру грошових коштів, які визначені судом і підлягають внесенню ним на депозитний рахунок суду, така ухвала підлягає виконанню після розгляду справи (апеляційної скарги) судом апеляційної інстанції.
При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що одним з головних елементів принципу верховенства права, закріпленого в частині першій статті 8 Основного Закону України, є юридична визначеність. Конституційний Суд України наголошував на важливості вимоги визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4. пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005).
Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеційська Комісія) у Доповіді "Верховенство права", схваленій на її 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25-26 березня 2011 року, зазначила, що одним із неодмінних елементів верховенства права є юридична визначеність (пункт 41); юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункт 46).
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Санді Таймс" проти Сполученого Королівства №1 (The Sunday Times v. the United Kingdom №1) від 26 квітня 1979 року зазначив, що "норма не може розглядатися як "право", якщо її не сформульовано достатньо чітко, що дає змогу громадянинові регулювати свою поведінку" (пункт 49).
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Тернопільського апеляційного суду перебували апеляційні скарги ОСОБА_3 та ТзОВ "ФК "Інвент" на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 04.12.2018 року про забезпечення позову та зустрічне забезпечення.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року вказану ухвалу залишено без змін та визначено строк внесення забезпечувального платежу до 24 лютого 2019 року.
21.02.2019 року ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду внесено грошові кошти в якості зустрічного забезпечення в розмірі 143 605,48 грн., що підтверджується квитанцією №47 та листом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області №195/03/19 від 22.02.2019 р.
З огляду на вказане, суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про скасування забезпечення позову з підстав невиконання ОСОБА_3 ухвали суду в частині застосування зустрічного забезпечення.
Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.
Питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки не вирішено спір по суті.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 грудня 2018 року скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 4 березня 2019 року.
Головуючий Гірський Б.О.
Судді: Ткач О.І.
Бершадська Г.В.