Ухвала від 04.03.2019 по справі 661/3557/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 661/3557/18 Головуючий в І інстанції : ОСОБА_1

Номер провадження : 11-кп/819/234/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.186 КК України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2019 року березня місяця 04 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді : ОСОБА_2

Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

Секретар судового засідання: ОСОБА_5

З участю прокурора: ОСОБА_6

Обвинуваченого: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні в режимі відеоконференції в залі Херсонського апеляційного суду кримінальне провадження № 12018230070000670 від 25.03.2018 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 листопада 2018 року щодо: ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично знаходячись в умовах Криворізької установи виконання покарань №3, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світла, буд. №2, раніше судимого: 25.05.2000 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 101 ч.1 КК України (в редакції 1960 року) у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 43 ч. 1 КК України приєднано не відбутий строк частково 2 роки за вироком суду від 11.03.1999 року, загальний термін 5 років позбавлення волі, звільнений 03.09.2002 року з Павлоградської ВК Дніпропетровської області, ухвала Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 02.09.2002 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 3 місяці 8 днів; 06.12.2003 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 70 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25.05.2000 року, до відбування покарання визначено 5 років 6 місяців позбавлення волі, постановою Синельніківського міського суду Дніпропетровської області від 21.08.2007 року, не відбутий строк замінений обмеженням волі на підставі ст. 82 КК України, звільнений умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 4 місяці 21 день; 06.07.2011 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 187 ч.2, 70 ч.1КК України у виді позбавлення волі строком до 7 років, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 06.12.2003 року, до відбування покарання визначено 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна; 09.02.2012 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ст.ст. 309 ч.1, 70 ч.4 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць позбавлення волі, звільнився із місць позбавлення волі 20.11.2017 року за відбуттям строку покарання визнано винним та засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначеного новим вироком, з покаранням, призначеного ОСОБА_7 вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.08.2018 року, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання рахується з 25 травня 2018 року. На підставі ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбування покарання, призначеного новим вироком, строк попереднього ув'язнення з 25 травня 2018 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1290-НР від 23.04.2018 року у розмірі 286,00 гривень.

Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 25.03.2018 близько 00.00 годин, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою наживи, повторно, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що виразилось у нанесенні одного удару кулаком правої руки в область обличчя, спричинивши фізичний біль, шляхом ривку, незаконно вирвав з рук останньої, належний їй мобільний телефон марки та моделі iPhone 7+, в корпусі золотистого кольору, вартість якого відповідно до висновку експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України від 23.04.2018 №1290-МТ, складає 14534 гривні, в результаті чого спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Не погоджуючись з вироком суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій вважає вирок суду необґрунтованим та таким, що підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування своєї апеляції посилається на те, що суд першої інстанції обираючи міру покарання необґрунтовано не врахував обставини, які на думку апелянта, є пом'якшуючими, а саме наявність у нього двох неповнолітніх дітей та стан його здоров'я.

Просить вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 листопада 2018 року змінити та призначити йому більш м'яке покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, думку прокурора, обвинуваченого, який підтримав апеляцію заслухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на своїх позиціях, та останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яким його засуджено за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.186 КК України обґрунтовано доказами, які досліджено судом при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України та ніким не оспорюються, тому суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Згідно ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд врахував ряд обставин, зокрема й ті, на які посилаються в апеляційній скарзі обвинувачений: а саме: характер та ступінь тяжкості скоєного правопорушення, вчинив тяжкий злочин, особу винного, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, дане кримінальне правопорушення вчинив в період непогашеної судимості, вину у вчиненні злочину визнав повністю, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку і під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував і не перебуває, на військовому обліку військовозобов'язаних в не перебуває, не одружений, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: визнання вини та щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримався загальних засад призначення покарання, врахував наявність всіх обставин та дійшов правильного висновку, призначивши ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення полі в межах передбачених санкцією ч.2 ст.186 КК України, у виді 5 років позбавлення волі, яке буде достатнім та необхідним для його виправлення, а також запобіганню вчинення ним нових злочинів.

На думку колегії суддів, саме таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а тому підстав вважати, що призначене обвинуваченому покарання є несправедливим через його суворість, як про те зазначає в апеляційній скарзі обвинувачений, не вбачається.

Переконливих аргументів, які б свідчили про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого і були б безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, судом не встановлено.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та були б підставами для скасування або зміни вироку, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 листопада 2018 року щодо: ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після постановлення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Судді: ОСОБА_2 /підпис/ ОСОБА_3 /підпис/ ОСОБА_4 /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: ОСОБА_2

Попередній документ
80246265
Наступний документ
80246267
Інформація про рішення:
№ рішення: 80246266
№ справи: 661/3557/18
Дата рішення: 04.03.2019
Дата публікації: 09.06.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Херсонський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж