Справа №591/7190/18 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.
Номер провадження 33/816/115/19 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 124 КУпАП
05 березня 2019 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 та представника потерпілого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 лютого 2019 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, проживаючий в АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 6 місяців.
Постановлено стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп., -
Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, 26 листопада 2018 року о 17 год. 50 хв. в м. Суми на перехресті вул. Троїцька та вул. Героїв Сумщини водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1, на регульованому перехресті повертаючи ліворуч не надав переваги в русі автобусу марки «РУТА 25», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку прямо, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, чим порушив п. 16.6 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 просив постанову судді скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити, оскільки постанова суду незаконна та необґрунтована, винесена на підставі не вірно встановлених судом фактичних обставин справи та з порушенням судом норм процесуального права.
На переконання апелянта, надані іншим учасником ДТП ОСОБА_5 пояснення, що були покладені судом в основу постанови, викладені не вірно та перекручено.
В судовому рішенні вказано, що свідок ОСОБА_5 зазначив про те, що в момент зіткнення автомобіль марки «Daewoo» не стояв, а рухався, повертаючи ліворуч на перехресті, при цьому не надавши йому, ОСОБА_5, переваги в русі тоді як в суді останній насправді надав інші пояснення, а саме : «я його побачив, він внезапно появився… внезапно виїхав… я їхав по первій полосі, а на другій полосі стояли їхали, тільки вони поворачують наліво … моя полоса була свободна, я ж прямо їду… зіткнення на моїй смузі руху… я не перестраювався…, но трошки дальше у мене получилось…нормально затормозить я не успів..» Вказане підтверджується звукозаписом судового засідання від 16.01.2019 року час з 15.55.19 до 16.05.38.
Суд не взяв до уваги ані розташування автомобілів під час зіткнення на схемі ДТП, ані положення ПДР щодо ширини смуг руху. Зокрема, в схемі зафіксовано положення правого заднього колеса автомобіля марки «РУТА» на відстані 3 м. від краю проїзної частини, правого переднього - на відстані 4,5 м.
Зі схеми ДТП чітко вбачається те, що ширина двох смуг руху віл. Героїв Сумсщини складає на початку перехрестя в бік вул. Харківської 9 м.
Таким чином, передній край автомобіля «РУТА» під керуванням ОСОБА_5 під час зіткнення знаходився не на правій смузі руху, а фактично на лівій смузі руху, що також ставить під сумнів правдивість пояснень іншого учасника ДТП та доводить саме винність ОСОБА_5 у скоєнні ДТП.
Апелянт стверджує, що його автомобіль не був перешкодою для автомобіля «РУТА», оскільки знаходився поза смугою його руху.
Також, на переконання ОСОБА_3 суд безпідставно, як доказ його вини, врахував відеозапис з реєстраторів поліції, оскільки таке відео мало визнатися не допустимим. В ході оформлення ДТП жодних пояснень поліції він не надавав.
Проігнорував суд і порушення його права на захист, оскільки формування матеріалів ДТП відбувалося без участі його захисника, тоді ж працівниками поліції здійснювалося і умисне знищення доказів - слідів осипу.
Не було судом залучено до розгляду справи і експерта-автотехніка, про залучення якого перед судом заявляв клопотання його захисник. Вказане також свідчить про порушення його права на захист,оскільки фактично унеможливлює встановлення об'єктивної істини по справі.
Не погоджується ОСОБА_3 і з видом адміністративного стягнення (позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців), оскільки дане ДТП будь-якої суспільної небезпеки не несе, а той факт, що він у січні 2017 році вже притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, на переконання апелянта, не могло бути враховано судом при призначенні стягнення, оскільки, відповідно до ст. 39 КУпАП, він не виступає особою, яка колись притягалася до відповідальності.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, який вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити, думку представника потерпілого ОСОБА_4, який проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи. Зазначені вимоги закону судом дотримані.
Як вбачається з матеріалів справи суддя першої інстанції, всебічно розглянув справу, об'єктивно оцінив добуті докази, з'ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і дав їм вірну оцінку.
Зокрема вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 204866 від 26.11.2018 року складеному уповноваженою на те особою у відповідності до вимог закону, з якого вбачається те, що 26 листопада 2018 року о 17 год. 50 хв. в м. Суми на перехресті вул. Троїцька та вул. Героїв Сумщини водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1, на регульованому перехресті повертаючи ліворуч не надав переваги в русі автобусу марки «РУТА 25», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку прямо, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, чим порушив п. 16.6 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 1);
- схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих від 26.11.2018 року, за підписами обох водії транспортних засобів - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 2);
- письмовими поясненнями водія автобусу марки «РУТА 25», номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_5 відповідно до яких останній вказав про те, що здійснював рух з проспекту Шевченка на вул. Героїв Сталінграда, на перехресті з вул. Троїцькою сталася ДТП, при цьому він рухався прямо, а йому назустріч рухався автомобіль марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1, повертав на ліво та не пропустив його. Швидкість його автобуса була близько 20-30 км/год. (а.с. 3). Такі пояснення ОСОБА_5 узгоджуються з наданими ним поясненнями в ході судового розгляду, де він вказав про те, що здійснював рух на зелене світло світлофора, його не пропустив водій автомобіля марки «Daewoo Lanos» та відбулося зіткнення, на запитання суду на чиїй полосі саме воно відбулося, ОСОБА_5 вказав, що на його полосі, на наступне запитання суду чи рухався перед зіткненням автомобіль «Daewoo Lanos», той відповів що рухався, зокрема здійснював маневр розвороту;
- фотознімками з місця ДТП, з яких вбачається те, що удар на автомобіль марки «Daewoo Lanos» припав саме на його бокову частину, що узгоджується з поясненнями водія ОСОБА_5 про те, що йому не було надано переваги у русі. Відповідно до фото, розташування авто марки «Daewoo Lanos» дійсно вказує нате, що ним планувалося здійснення маневру розвороту (а.с. 24, 25,26);
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, яке виступило предметом повторного дослідження суду апеляційної інстанції, на якому зафіксовано обставини, вже після вчинення ДТП, та відповідно до якого водій ОСОБА_3, в ході складання матеріалів адміністративного правопорушення, про те, що його авто в момент зіткнення стояло в нерухомому стані нічого не вказував, більше того, вказав про те, що він: «...шел в своем потоке, те два ряда стояли, я его не увидел...»;
- поясненнями ОСОБА_3, який, між іншого, в ході судового розгляду справи пояснював про те, що автобус «РУТА» рухався йому на зустріч, на запитання суду чи вірно розміщено на доданій до протоколу схемі ДТП місце зіткнення, відповів згодою, на що суд зауважив, що відповідно до вказаної схеми місцем зіткнення транспортних засобів є зустрічна смуга руху. ОСОБА_3 місце зіткнення не заперечив, однак вже додав те, що його авто перед зіткненням перебувало в нерухомому стані, автобус безпідставно поїхав не по правій стороні, як того вимагають правила, а вдався займати полосу більш ліворуч, припустив, що зіткнення він взагалі міг вчинити навмисно. При цьому, на запитання суду чи відповідає дійсності те, що під час розвороту він перебував все ж таки на зустрічній смузі руху, ОСОБА_3 відповів згодою.
Враховуючи викладені обставини апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині критичності пояснень водія ОСОБА_3 та викривлення їх з метою уникнення відповідальності за вчинене, в той час коли пояснення іншого водія ОСОБА_5, попри доводи апеляційної скарги, є послідовні, логічні та вони узгоджуються з іншими матеріалами справи в своїй сукупності.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту скоєння ОСОБА_3 правопорушення, а його дії вірно кваліфіковані судом за ст. 124 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1, допустив порушення п.16.6 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого не надав переваги в русі автобусу РУТА 25 н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.
Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 в частині не вірно викладених в судовому рішенні пояснень свідка ОСОБА_8, то їх апеляційний суд вважає надуманими, оскільки, по-перше їхній зміст в судовому рішення відповідає змісту наданих свідком пояснень в судовому засіданні від 15.01.2019 року, а по-друге, посилання апелянта на судове засідання від 16.01.2019 року взагалі безпідставне, оскільки відповідно до матеріалів справи, жодних засідань в цей день в даній справі не проводилось та звукозаписів не здійснювалося.
Не може погодитись суд апеляційної інстанції і з твердженнями ОСОБА_3 про те, що в ході розгляду справи судом не було загострено уваги на місці зіткнення транспортних засобів та їх положенні після ДТП, оскільки із досліджених апеляційним судом звукозаписів судових засідань, вбачається те, що вказані обставини детально з'ясовувалися суддею в ході розгляду справи, була досліджена як сама схема ДТП так було заслухано і обох учасників ДТП - пояснення водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яким з метою з'ясування вказаних апелянтом обставин, були поставлені судом додаткові запитання та останні надали на них відповіді.
Щодо посилань апелянта на ширину полос руху, то вони не спростовують факту порушення ним п. 16.6. ПДР України, оскільки він, як того вимагають правила, не надав переваги в русі транспорту, що рухався в зустрічному напрямку, виїхавши на його смугу руху.
Наступні доводи ОСОБА_3 про те, що в діях іншого водія містися склад передбаченого ст. 124 КУпАП адміністртиавного правопорушення, з тих підстав, що передній край його автомобіля «РУТА» під час зіткнення знаходився не на правій смузі руху, а фактично на лівій смузі руху, то вони спростовуються наданими ж його - ОСОБА_3, в ході судового розгляду, поясненнями, де на запитання суду, на чиїй саме полосі відбулося зіткнення, той чітко відповів, що на зустрічній полосі.
З тих же підстав, апеляційний суд вважає надуманими апелянтом і його твердження про те, що його автомобіль не був перешкодою для автомобіля «РУТА», оскільки знаходився поза смугою його руху.
Не може погодитись суд апеляційної інстанції і з доводами ОСОБА_3 про те, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських є неналежними доказами його вини так як в ході оформлення матеріалів адміністративного правопорушення він не надавав жодних пояснень щодо обставин ДТП, оскільки вказані відео підтверджують факт того, що ОСОБА_3 не вказував про те, що він, в монет зіткнення, перебував в нерухомому стані, а навпаки, вказав, що він їхав, два ряди автомобілів стояли та він не побачив автобуса.
Також, апеляційний суд не може погодись і з твердженнями ОСОБА_3 про порушення його права на захист, з тих підстав, що нібито оформлення матеріалів адміністративного правопорушення відбувалося без участі його захисника, оскільки вони не відповідають дійсності та спростовуються, протоколом про вчинення такого правопорушення, в якому міститься відмітка про участь захисника (а.с.1), письмовими поясненнями ОСОБА_3, в яких той прямо вказує на присутність свого захисника при оформленні матеріалів (а.с. 4) та матеріалами відео з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається як присутність захисника ОСОБА_9 так і те, що за його неодноразовими клопотаннями, поліцією було надано час з метою правової консультації захисником свого клієнта (а.с. 37).
Не знайшло свого підтвердження твердження ОСОБА_3 про умисне знищення працівниками поліції слідів осипу від ДТП, а матеріали справи, зокрема і апеляційна скарга ОСОБА_3, не містить жодних відомостей про те, що ним чи його захисником були подані заяви до відповідних органів на неправомірні дії поліції.
Щодо тверджень апелянта про безпідставну відмову суду у задоволенні клопотання захисника щодо залучення до розгляду матеріалів справи експерта - автотехніка, то з ним апеляційний суд погодитись теж не може з тих підстав, що по-перше, матеріали справи не містять відомостей про факт проведення будь-якої експертизи, а тому і підстави допиту експерта як такі відсутні, а по-друге матеріали справи містять достатньо допустимих та узгоджених між собою доказів на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, будь-яких сумніві чи протиріч при їх дослідженні яких судом встановлено не було.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_3 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, а тому не вбачає підстав для скасування постанови Зарічного районного суду м. Суми від 05.02.2019 року, як того просив апелянт ОСОБА_3
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_3 в частині порушення судом вимог ст. 33 КУпАП при накладенні на нього виду та міри адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Санкція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами строком від 6 місяців до 1 року.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, а також особу правопорушника, який з його ж слів вже притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та із санкції вказаної статті обрав ОСОБА_3 такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.
Між тим, як було встановлено апеляційним судом в ході перевірки матеріалів справи, жодної постанови, окрім оскаржуваної, яка б вказувала на притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху ті не містять, а тому на переконання суду апеляційної інстанції, суд не мав права враховувати при призначенні ОСОБА_3 виду та міри стягнення тієї обставини, яка нічим не підтверджена.
З огляду на викладене, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та відсутність тяжких наслідків, апеляційний суд вважає за можливе змінити постанову в частині накладення адміністративного стягнення, та застосувати до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 лютого 2019 року, якою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком 6 місяців - змінити.
Накласти на ОСОБА_3 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
В частині стягнення із ОСОБА_3 384,20 грн. судового збору постанову суду залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.