Справа № 599/1889/18Головуючий у 1-й інстанції Снігурський В.В.
Провадження № 22-ц/817/152/19 Доповідач - Костів О.З.
Категорія - 30
28 лютого 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Сташків Б. І., Щавурська Н. Б.,
з участю секретаря - Сович Н.А.
за участю представника апелянта - Півторак В.М.,
представника відповідача - Загалюк І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу № 599/1889/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2018 року, ухваленого суддею Снігурським В.В., повний текст якого складено 12 грудня 2018 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області про відшкодування майнової шкоди,-
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Зборівського районного суду із даним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 24 травня 2018 року Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Зборівській районній державній адміністрації у нього вилучено свинопоголів'я в кількості 13 дорослих особин та 2 гнізда по 10 поросят загальною вагою 1780 кг. За результатами даного вилучення складено акт. Вилучені живі свині були піддані евтаназії та в подальшому спалені. У звязку з цим він звернувся до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зборівській РДА про відшкодування завданих збитків. Комісією ухвалено рішення про відшкодування йому майнової шкоди в сумі 68565.60 гривень, яку йому не відшкодовано. Крім цього, позивач вважає, що дана сума не відповідає дійсним збиткам та надав розрахунок, згідно якого сума завданих збитків становить 99383 грн.
Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто із Зборівської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_3 68565 грн. 60 коп. майнової шкоди, завданої запровадженням карантину, та 6000 грн. судових витрат.
20 грудня 2018 року ОСОБА_3 подав на вказане рішення суду апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.
Апеляційна скарга мотивована тим, що сума відшкодування, яка визначена Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Зборівській РДА та стягнута судом не відповідає дійсним збиткам, завданих при оголошенні карантину, оскільки при визначені ціни за кілограм м'яса свиней до уваги бралася довідка головного управління статистики в Тернопільській області №09.1-05/1575-14 від 04 червня 2018 року. Однак, у вказаній довідці зазначено інформацію згідно статистичних звітів за 1 квартал 2018 року, а не ринкові ціни на свинину відповідно до прайсів суб'єктів господарювання. Відтак, при постановлені рішення судом першої інстанції не враховано довідок суб'єктів господарювання про вартість кілограма свинини. Крім цього, Зборівським районним судом не правильно застосовано норми процесуального законодавства в частині відшкодування судових витрат, оскільки відповідно до додаткової угоди між ним та адвокатом Півтораком В.М. послуг надано на суму 23480 грн. На підставі на веденого апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача майнову шкоду сумі 99 383 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу, поданому в лютому 2019 року, Зборівська райдержадміністрація просить апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що із врахуванням статистичних даних Головного управління статистики у Тернопільській області у першому кварталі 2018 року середня ціна на свині, продані переробним підприємствам, склала 38.52 грн. за 1 кг живої ваги. Згідно «Акту вилучення свиней» від 24 травня 2018 рокуіз двору ОСОБА_3 вилучено свинопоголів'я живою вагою 1780 кг. Із врахуванням ціни за 1 кг. живої ваги розмір майнової шкоди (збитків), завданої внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) громадянину ОСОБА_3, що підлягае відшкодуванню, становить 68 565 гривень 60 копійок (1780 грн. х 38.52 грн.).
Разом з тим, вказує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, що позивачем не зроблено, а тому Зборівська райдержадміністрація не погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо стягнення 6000 грн. судових витрат на користь позивача.
Крім того, просить постановити нове рішення, яким стягнути в користь ОСОБА_3 з резервного фонду районного бюджету 68565 грн. 60 коп. коштів, нарахованих Державною надзвичайною протиепізоотичною комісіею при Зборівській районній державній адміністрації на відшкодування завданих збитків внаслідок ліквідації особливо небезпечної хвороби на території села Білокриниця Зборівського району Тернопільської області
В судовому засіданні представник апелянта - адвокат Півторак В.М. свою апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.
Представник відповідача - Загалюк І.Б. проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.
Судом встановлено наступні обставини.
24 травня 2018 року Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Зборівській районній державній адміністрації у позивача вилучено свинопоголів'я в кількості 13 дорослих особин та 2 гнізда по 10 поросят загальною вагою 1780 кг. За результатами даного вилучення складено акт. Вилучені живі свині були знищені.
У звязку з цим 08 червня 2018 року позивач звернувся до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зборівській РДА про відшкодування завданих збитків. Комісією ухвалено рішення про відшкодування йому майнової шкоди в сумі 68 565.60 грн.
В силу вимог ст.1170 ЦК України, у разі прийняття закону, що припиняє право власності на певне майно, шкода, завдана власникові такого майна, відшкодовується державою у повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про ветеринарну медицину» у разі запровадження карантину тварин через спалах особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку Міжнародного епізоотичного бюро, Кабінет Міністрів України за пропозицією Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України може видавати відповідні акти щодо мобілізації техніки, обладнання, ветеринарних препаратів, засобів ветеринарної медицини, транспортних засобів, а також тимчасового використання потужностей (об'єктів) для здійснення необхідних ветеринарно-санітарних заходів, які включають, зокрема, безпечне знищення трупів (туш) тварин та супутніх об'єктів, вилучених з метою боротьби з хворобою.
Згідно ч.1 ст.49 Закону України «Про ветеринарну медицину» майнова шкода (збитки), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв'язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Процедура відшкодування вартості сільськогосподарських тварин, що були вилучені з метою знищення або забою визначена Порядком відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у звязку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 1003.
Відповідно до розділу 5 Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15 лютого 2002 року №175, збитки від втрат тваринництва розраховуються виходячи з вартості 1 тонни живої ваги тварини, що зазнала пошкодження внаслідок НС, та загальної ваги постраждалих тварин. Вартісні показники відображають середні регіональні заготівельні ціни на заріз худоби.
Розрахунок збитків проводиться за такою формулою: Мтв = B x N, де Мтв - розмір збитків, тис. гривень; В - вартість 1 тонни живої ваги постраждалої тварини за середніми цінами, які склалися на підприємстві, що зазнало втрат у період, який безпосередньо передував НС, але не більше ніж протягом 6 місяців; N - загальна вага постраждалих тварин.
Згідно акту вилучення живих свиней в неблагополучному пункті щодо африканської чуми свиней від 25 травня 2018 року, з домоволодіння ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, проведено вилучення наявного поголів'я свиней в кількості 13 дорослих особин та 2 гнізда по 10 поросят загальною вагою 1780 кг. (а.с.7).
З матеріалів справи вбачається, що 08 червня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Зборівській РДА, в якій просив відшкодувати йому саме 68565 грн. 60 коп. (а.с.22).
За результатами розгляду вказаної заяви Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Зборівській районній державній адміністрації зроблено висновок та визначено розмір завданої ОСОБА_3 шкоди в сумі 68565 грн. 60 коп.
При розрахунку розміру майнової шкоди відповідач керувався Порядком відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у звязку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року №1003 та використовував для розрахунку офіційні статистичні дані, згідно яких середня ціна на свині продані переробним підприємствам області склала 38.52 грн. за 1 кг живої ваги.
Крім того, відповідно п.4 вказаного Порядку, прогнозний розрахунок коштів, необхідних для відшкодування завданої майнової шкоди (збитків), визначається на основі таких показників: наявне поголів'я сільськогосподарських тварин на території, на якій запроваджено карантин за рішенням комісії, згідно з даними відповідної місцевої державної адміністрації; середня вага однієї голови худоби або птиці, що продані переробним підприємствам (у розрізі категорій господарств) у регіоні (районі), згідно з даними відповідної місцевої державної адміністрації; ціна, яка у середньому склалася на худобу або птицю, що продані переробним підприємствам (у розрізі категорій господарств) у відповідному регіоні (районі), згідно з даними відповідної місцевої державної адміністрації.
Відтак, обґрунтовуючи вимоги, згідно якого сума завданих збитків становить 99383 грн., ОСОБА_3 використовував особисто складену ним довідку, згідно якої за результатами господарської діяльності в 2 та 3 кварталах 2018 року середня вартість живої ваги свинини у його господарстві становила 47 грн. за 1 кг і для порівняння надав довідки приватних підприємств і підприємців про вартість закупівлі ними 1 кг живої ваги свиней. Однак, апелянт не є підприємцем і не здійснює офіційної підприємницької діяльності, а тому надані довідки не можуть братись до уваги.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про відшкодування збитків в сумі 68 565 грн. 60 коп.
Апеляційний суд не погоджується з посиланнями апелянта про те, що завдана майнова шкода в сумі 68565.60 грн. не відповідає дійсним збиткам, завданих при оголошенні карантину, оскільки в маріалах справи відстуні докази оскарження висновку Державної надзвичайної протиепізоотичної комісієї при Зборівській районній державній адміністрації про визначення завданої шкоди ОСОБА_3 в сумі 68565 грн. 60 коп. чи наявність іншого висновку.
Не заслуговують до уваги доводи апелянта про те, що судом не правильно застосовано норми процесуального законодавства в частині відшкодування судових витрат виходячи з наступного.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, доказ про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанії, що позивачем надано попередній розрахунок судових витрат (а.с.38), однак не долучено, а в суді не здобуто документів про оплату послуг на правничу допомогу та інших платежів, які б підтверджували, що позивачем понесено витрати в сумі 23480 грн.
Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що вимоги у відзиві на апеляційну скаргу представника відповідача - Загалюк І.Б. про зміну рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення не заслуговують до уваги, оскільки Зборівська районна державна адміністрація Тернопільської області не оскаржувала рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2018 року.
Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Задовільняючи позов частково, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 05 березня 2019 року.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи