15.02.2019 Справа №607/3965/19
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у м. Тернополі, клопотання слідчого слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна, -
Слідчий слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження №12019210010000486, від 14.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.358 КК України, про накладення арешту на майно, а саме: водійське посвідчення НОМЕР_1 від 25.08.2017, виданого на ім'я ОСОБА_5 .
В судове засідання слідчий не з'явився, однак його неявка у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання без його участі.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити виходячи з наступних мотивів.
Як вбачається із клопотання, 14 лютого 2019 року внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018210010000486 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.02.2019 о 21:48 надійшло повідомлення працівника УПП екіпажу №202 ОСОБА_6 про те що по вул. Обіздна 6 був зупинений автомобіль Опель Зафіра під керуванням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого посвідчення водія по базі даних не відповідає дійсності.
13.02.2019 року протоколом добровільної видачі речей та предметів вилучено водійське посвідчення НОМЕР_1 від 25.08.2017, видане на ім'я ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.
За змістом п. 1) ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
За таких обставин, враховуючи те, що вилучені речі, зазначені в клопотанні, мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а тому клопотання слідчого необхідно задовольнити, наклавши арешт на вищевказане майно.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 167, 170, 172, 173 КПК України, -
Клопотання слідчого слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: водійське посвідчення НОМЕР_1 від 25.08.2017, виданого на ім'я ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно cлідчим слідчого відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 .
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 .
Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддяОСОБА_1