Гусятинський районний суд Тернопільської області
Справа № 596/2156/18
Провадження № 2/596/96/2019
"01" березня 2019 р. Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Митражик Е.М.
при секретарі судового засідання Кузик М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти визначені в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття. Посилається на те, що рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 22.02.2006 року присуджено стягувати з відповідача ОСОБА_3 в її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів розмір витрат на утримання дитини значно зросли і сума стягнених із відповідача аліментів є недостатнім для задоволення потреб дитини. Розмір присуджених аліментів на дитину, на сьогоднішній день є невиправдано низьким, оскільки вона несе значно вищі витрати на утримання сина, який є інвалідом І групи з дитинства діагноз ДЦП та потребує постійного стороннього догляду та лікування. Відповідач на даний час офіційно працює неофіційно, а тому має можливість сплачувати більшу суму аліментів на утримання сина. Окрім того із врахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання, шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року мінімальний розмір аліментів на одну дитину, не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач та представник позивач ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились. ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд справи її відсутності та у відсутності позивача ОСОБА_5, позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити позов, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, за місцем реєстрації. Згідно довідки Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області № 2048/2-14 від 11.12.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно на даний час зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3. Інформація про місце його
перебування у виконкомі Хоростківської міської ради відсутня. Окрім того відповідач повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, шляхом публікацій оголошень від 30.01.2019 року, 19.02.2019 року на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також не подано відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, щодо ухвалення заочного рішення вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Сторони по справі є батьками: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається із копії свідоцтва про народження серії І-ИД № 019526 від 03.02.2006 року, виданого повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Гусятинського районного управління юстиції Тернопільської області (а.с.3).
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 22.02.2006 року в цивільній справі № 2-179/2006 вирішено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 30 (тридцяти) відсотків прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з 16.02.2006 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.5).
Згідно довідки Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області № 1226/2-19-8 від 19.09.2012 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 дійсно зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_8. ЇЇ сім'я складається з: дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9; сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10 (дитина-інвалід); дочки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.6).
Із копії посвідчення № 145395, виданого УПФУ в Тернопільскій області вбачається що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною з інвалідністю І групи з дитинства (а.с.7).
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч. 2 та ч.3 ст. 183 Сімейного кодексу якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Судом встановлено, що з часу присудження аліментів з 2006 року, через значні інфляційні процеси в Україні значно підвищилася вартість життя. Окрім того, законом збільшений мінімальний розмір аліментів, якій не може становить менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У зв'язку з чим, визначений раніше судом розмір аліментів в розмірі 30 % прожиткового мінімуму не може забезпечити належний рівень матеріального утримання дитини, що свідчить на те, що майновий стан отримувача аліментів погіршився.
З огляду на викладене, враховуючи, що розмір аліментів, який сплачує за попереднім рішенням суду ОСОБА_2 не забезпечує дитині встановлений законом прожитковий мінімум, матеріальний стан одержувача аліментів погіршився, суд дійшов висновку, що позов про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітної дитини слід задовольнити частково.
Таким чином, суд вважає, що розмір аліментів слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 1700 гривень щомісячно на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки доказів про те, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі 4000 грн. на дитину щомісячно не представлено, а судом не здобуто.
Твердження ОСОБА_1 в позовній заяві про те, що відповідач може їй надавати аліменти на утримання дитини в розмірі по 4000 грн. щомісячно на дитину не ґрунтуються на матеріалах справи, тому в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
З урахуванням фактичних обставин справи та виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, розмір стягуваних аліментів підлягає збільшенню до 1700,00 гривень щомісячно на дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового
мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такій розмір з урахуванням визначеного законом прожиткового мінімуму та рівного з батьком обов'язку матері утримувати дітей забезпечить належні умови для утримання та проживання дитини.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.182, 184, 191, 192 Сімейного кодексу
України, ст.ст. 5, 13, 82, 141, 263, 265, 268, 280-282, 284, 288-289, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_12, паспорт серії НЮ 070217, РНОКПП НОМЕР_1, жительки м.Хоростків, вул. Івасюка, 8/4, Гусятинського району, Тернопільської області) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_13, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) про збільшення розміру аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 згідно рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 22 лютого 2006 року, стягнувши ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_13, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) в користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_12, паспорт серії НЮ 070217, РНОКПП НОМЕР_1, жительки м.Хоростків, вул. Івасюка, 8/4, Гусятинського району, Тернопільської області) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14, визначені в твердій грошовій сумі у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги через Гусятинський районний суд Тернопільської області або безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду виготовлено 05 березня 2019 року.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно:
Суддя Гусятинського районного суду Е.М. Митражик