05.03.2019 Справа №607/25970/18
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження №12018210010003398 від 16.11.2018р. про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В судове засідання по розгляду кримінального провадження №12018210010003398 від 16.1.2018р. про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не з'явилася потерпіла для проведення її допиту згідно встановленого судом порядку дослідження доказів.
Відповідно до ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
За таких обставин суд, враховуючи думки прокурора, захисника і обвинуваченого вважає, що судовий розгляд у кримінальному провадженні слід відкласти для виклику потерпілої.
Крім цього, у відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор в судовому засіданні просила суд розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, звертаючи увагу на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого вказаного запобіжного заходу.
Суд, заслухавши прокурора з даного приводу, захисника і обвинуваченого, які просили зміни раніше обраний запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, зважаючи на недоведеність наявності продовження існування вказаних прокурором ризиків, не обґрунтування доцільності подальшого перебування під вартою, приходить до наступного висновку.
Встановлено, що згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ризики, визначені в ухвалі слідчого судді про зміну підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та його продовження на даний час не зменшились, зокрема, ОСОБА_3 , який є особою неодноразово судимою, без постійного місця реєстрації та проживання, приймаючи до уваги перебування на розгляді в суді обвинувального акту про обвинувачення ОСОБА_3 у вчинення злочину проти власності і, зважаючи на санкцію статті обвинувачення, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні іншим чином, що свідчить про обґрунтованість підставності застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність обставин, які б вказували на можливість зміни даного запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, а також того, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується о 00 год. 00 хв. 09 березня 2019 року, а завершити провадження до його спливу не видається за можливе, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою слід продовжити до 2-х місяців, тобто до 00 год. 00 хв. 02 травня 2019 року та, враховуючи обставини, які викладені вище - відкласти судове засідання.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 325, 331, 376, розділом ІІ КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Раніше застосований під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 00 год. 00 хв. 02 травня 2019 року.
Судовий розгляд кримінального провадження №12018210010003398 від 16.11.2018р. про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України відкласти до 01 квітня 2019 року на 12 год. 00 хв., про що повідомити сторін та інших учасників.
Копії ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддяОСОБА_1