Справа № 583/5527/18
2/583/280/19
05 березня 2019 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., вивчивши матеріали за позовною заявою
ОСОБА_1, ОСОБА_2
до ОСОБА_3, державного нотаріуса Охтирської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_5,
про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та на земельну ділянку в порядку спадкування,
28.12.2018 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просять визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті їх матері ОСОБА_6, яка померла 15.04.1993 р. на спадкове манго у вигляді Ѕ частини житлового будинку за адресою вул.. Гоголя, 64 м. Охтирка Сумської області; визнати право власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 після смерті його бабусі ОСОБА_7, яка померла 08.05.1995 р.; визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 11.09.2017 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, за яким було здійснено відчуження житлового будинку загальною площею 53,9 кв.м., розташованого за адресою вул.. Гоголя, 64 м. Охтирка Сумської області.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд вважає за доцільне залишити її без руху за наступних підстав.
В порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачами невірно зазначено ціну позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що ціна позову повинна дорівнювати ринковій вартості спірного домоволодіння за адресою вул. Гоголя, 64 м. Охтирка Сумської області.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У зв'язку з чим, позивачеві необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
У разі неможливості визначити ціну позову, роз'яснюємо, що максимальним до сплати розміром судового збору для фізичних осіб за подання до суду позовної заяви майнового характеру є 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 8810 гривень 00 копійок, за вимогою майнового характеру.
Також позивачами заявлено позовну вимогу про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 після смерті його бабусі ОСОБА_7, яка померла 08.05.1995 р.
Однак в порушення вимог ст. 175 ЦПК України не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів, що підвереджують вказані обставини, зокрема не зазначено, яке саме спадкове майно залишилося після смерті ОСОБА_7, не зазначено відомостей щодо права власності спадкодавця на спірне нерухоме майно, не додано копії свідоцтва про смерть ОСОБА_7.
Суд роз'яснює, що одним із основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін, згідно із яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).
Порядок подання доказів визначено у статті 83 ЦПК України, а саме: сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Крім того, згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
У пункті 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи викладене, позивачам необхідно надати суду постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачається позовної заяви, позивачі одним із відповідачів визначили державного нотаріуса Охтирської міської державної нотаріальної контори Сумської області ОСОБА_4, при цьому зміст позовної заяви не містить виклад обставин, зокрема, не зазначено якими діями, бездіяльністю чи рішеннями з боку державного нотаріуса були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси позивачів, а також позовна заява не містить позовної вимоги до державного нотаріуса.
В зв'язку з цим ухвалою суду від 17.01.2019 року позовну заяву було залишенобез руху та позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 17.01.2019 року позивачем ОСОБА_1 отримано 25.01.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання ухвали представником позивачів ОСОБА_8 надано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_7, інші недоліки позовної заяви не усунуто.
Зокрема, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів, що підвереджують вказані обставини, зокрема не зазначено, яке саме спадкове майно залишилося після смерті ОСОБА_7, право власності на яке в порядку спадкування за заповітом просить визнати за ним ОСОБА_1, тобто не викладено зміст позовних вимог, не зазначено відомостей щодо права власності спадкодавця на спірне нерухоме майно; не зазначено якими діями, бездіяльністю чи рішеннями з боку державного нотаріуса були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси позивачів, а також позовна заява не містить позовної вимоги до державного нотаріуса.
Також до позовної заяви не долучено постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно.
Таким чином, у наданий ухвалою суду строк позивачами вимоги ухвали суду від 17.01.2019 року не виконано.
Враховуючи викладене, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України вказану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути її позивачам.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 185, ст. 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, державного нотаріуса Охтирської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями та на земельну ділянку в порядку спадкування - вважати неподаною та повернути її позивачу.
Роз'яснити позивачам, що відповідно до ст. 185 ч. 7 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суду Сумської області
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. Б. Плотникова