Справа № 487/1028/17
Провадження № 1-кп/487/301/19
05.03.2019 року
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря: ОСОБА_2 ,прокурора місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12016150030005460 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 КК України
Заводським районним судолм м.Миколаєва розглядається кримінальне провадження за №12016150030005460 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 КК України
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання, щодо продовження ОСОБА_5 терміну заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Крім того, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді, виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, посилаючись на те, що судовий розгляд не розпочався, враховуючи дані щодо особи обвинуваченого, який раніше судимий та наявність ризиків, передбачених ч. 1 п.1, 2, 3 ст.177 КПК України, які продовжують існувати до теперішнього часу, а саме: саме: обвинувачений може переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначено йому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині; незаконно впливати на потерпілих та свідків, у зв'язку з чим інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам, що унеможливлює їх застосування до ОСОБА_5 .
Обвинувачений та його захисник проти задоволення вказаного клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність прокурором на даний час наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, які слугують підставою щодо продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою та просили змінити запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст..331 ч.2 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 11.01.2019 року обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб до 10.03.2019 року.
На даний час судовий розгляд провадження не розпочато.
Дослідивши матеріали обвинувального акту, суд приходить до висновку, що на даний час прокурором доведено існування ризиків, передбачених ст..177 ч.1 п.п.1,2,3 КПК України, а саме: той факт, що обвинувачений, усвідомлюючи, що у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину , йому загрожує покарання до 6 років позбавлення волі , з метою його уникнення, може переховуватися від суду. Крім того, оскільки розгляд справи в суді ще не розпочато, ОСОБА_5 може незаконно вплинути на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу, а саме: обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вчинення обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення (злочину) .
При цьому суд приймає до уваги, що тяжкість обвинувачення у сукупності з вищезазначеними даними щодо особи обвинуваченого, може бути прийнята за підставу тримання під вартою на початковій стадії судового розгляду, що узгоджується з сталою практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Цеєлєвський проти Польщі» від 04.05.2006 року та «Бєлозьоров проти Росії» від 15.10.2015 року.
Також, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд приходить до переконання, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам передбаченим ст..177 ч.1 п.п.1,3,5 КПК України, що унеможливлює їх застосування до обвинуваченого.
Таким чином, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, при цьому, вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяють застосування у відношенні нього вказаного виду запобіжного заходу, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Заперечення захисника та обвичуваченого суд вважає необгрунтованим, виходячи з встановлених обставин, викладених вище.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 315,369 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити до 2-х місяців, до 04.05.2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1