Справа № 4-с-1/2010 р.
09 лютого 2010 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,
при секретареві ХИМЕНКО І.І.,
за участю скаржника ОСОБА_1, державного виконавця ЧУПИКА В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 (далі - заявник, скаржник, ОСОБА_1С.) на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_2 (далі - суб'єкт оскарження) про стягнення виконавчого збору,
У грудні 2009 р. у Новомиргородський районний суд надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору.
Скаржник вказала, що за рішенням Новомиргородського районного суду від 30.10.2009 р. було задоволено позов ОСОБА_3 про стягнення з неї боргу у сумі 6.494 грн.
Постановою від 23.11.2009 р. суб'єкт оскарження відкрив виконавче провадження за виконавчим листом по вище згаданому рішенню суду.
11.12.2009 р. державний виконавець ЧУПИК В.В. виніс постанову про стягнення із заявника виконавчого збору у розмірі 649,40 грн. за невиконання вимог про добровільне відшкодування боргу до 30.11.2009 р., викладених у попередній постанові.
Оскільки фактично вона одержала копію постанови від 23.11.2009 р. тільки 14.12.2009 р., то виконати рішення суду у добровільному порядку у встановлений державним виконавцем термін не могла.
Посилаючись на ст. ст. 24, 30, 46 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 383-385, 387-388 ЦПК України, просить суд скасувати постанову суб'єкта оскарження від 11.12.2009 р. та стягнути на її користь судові витрати.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала власні вимоги щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору, посилаючись на обставини, викладені у скарзі.
Представник суб'єкта оскарження ОСОБА_2 з доводами скарги не погодився, бо вважає власні дії законними і обґрунтованими.
Окрім цього, заявник виконала судове рішення після закінчення наданого боржнику терміну для добровільного виконання.
Ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та інші письмові докази, суд міркує за потрібне відмовити у її задоволенні за відсутністю до цього підстав із таких міркувань.
Відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон):
ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 24 - Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
ч. 1, ч. 4 ст. 27 - Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.
ст. 30 - Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
ч. 1, ч. 5 ст. 46 - У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника-юридичної особи.
Постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
У судовому засіданні безспірно з'ясовано, що за рішенням Новомиргородського районного суду від 25.09.2009 р. було задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення з неї майнової шкоди та судових витрат у справі у сумі 6.494 грн.
Постановою від 23.11.2009 р. державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції ОСОБА_4 відкрила виконавче провадження за виконавчим листом по вище згаданому рішенню суду та надала боржнику термін до 30.10.2009 р. для добровільного виконання цього рішення.
Вище згадане рішення було надіслане адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією
Оскільки державний виконавець РИБАЛКО О.В. звільнилася з роботи, 11.12.2009 р. державний виконавець ЧУПИК В.В. виніс постанову про стягнення із заявника виконавчого збору у розмірі 649,40 грн. за невиконання вимог про добровільне відшкодування боргу до 30.11.2009 р., викладених у попередній постанові ОСОБА_4
Скаржник ОСОБА_1 стверджувала під час виклику до відділу ДВС та у судовому засіданні, що фактично одержала копію постанови від 23.11.2009 р. тільки 14.12.2009 р.
Тоді ж вище згаданий виконавець повідомив заявнику, що вона зможе у добровільному порядку виконати рішення суду не пізніше як у тижневий строк.
Проте ОСОБА_1 із письмовою заявою про несвоєчасне одержання вказаної постанови до суб'єкта оскарження не зверталася і тому державний виконавець не мав підстав для відкладення провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 згаданого Закону.
Окрім цього, скаржник сплатила 21.12.2009 р. тільки 300 грн. у рахунок відшкодування шкоди.
Тому ОСОБА_2 21.12.2009 р. приступив до примусового виконання судового рішення і виніс постанови про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження.
06.01.2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення на три роки.
Ухвалою від 26.01.2010 р. Новомиргородський районний суд відмовив у задоволенні заяви боржника.
28.01.2010 р. заявник сплатила решту боргу у добровільному порядку.
Вище вказані обставини повністю підтверджуються поясненнями учасників судового розгляду, а також дослідженими матеріалами цивільної справи № 2-167/2009 р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення з неї майнової шкоди та судових витрат у справі у сумі 6.494 грн., виконавчого провадження № 6-989, квитанціями про сплату заборгованості 21.12.2009 р. та 28.01.2010 р., іншими документами.
Таким чином, рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Тому у задоволенні скарги потрібно відмовити.
Згідно вимогам ст. 388 ЦПК України суд повністю покладає судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, на заявника.
Керуючись ст. ст. 24, 27, 30, 46 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 209-210, 292-294, 296, 383-388 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_2 від 11 грудня 2009 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 649,40 грн. відмовити.
Повністю покласти судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, на заявницю.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд.
Головуючий:
суддя С.ЩЕНЮЧЕНКО