2а-1709/09
13 листопада 2009 року м.Донецьк
Київський районний суд м.Донецька у складі головуючого судді - Л.М.ПАВЛЕНКО
при секретарі - Г.А. МАЛАХОВОЙ
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Київського районного суду м. Донецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність посадових осіб та забов»язання виконати певні дії
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Київського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька.
В позові вказав, що він перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька, як пенсіонер за віком та отримує пенсію, тобто досяг пенсійного віку та має певний трудовий стаж.
18.11.2004 року був прийнятий Закон України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з яким він підпадає під його дію, як «дитина війни», та має право на щомісячну допомогу, тобто доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач не нараховує та не виплачує йому вказану допомогу, у тому розмірі на яку він має право, без законних підстав. А тому позивач вимушений звернутись до суду та просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відповідача в наслідок чого він не нараховує йому щомісячну допомогу, забов»язати його нарахувати та виплатити йому допомогу за період з січня 2006 року по теперішній час згідно з вказаним законом. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача недоотриману ним допомогу з січня 2006 року по грудень 2007 року у розмірі 2733,30 гр.
Позивач у надісланій до суду заяві просив справу розглянути за його відсутності, на позові наполягає.
Представник відповідача-Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька про час розгляду справи сповіщений належним чином. До суду не прибув, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутність. Згідно зі ст. 122 КАСУ суд розглядає справу за відсутністю сторін.
Судом встановлено, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, народився 1940 року, є пенсіонером за віком та перебуває на пенсійному обліку в Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька, що підтверджується його паспортом, виданим 25.11.1997 року Київським РВ ДМУ УМВС України в м. Донецьку, та пенсійним посвідченням виданим йому УПСЗН Київського району м. Донецька.
ОСОБА_1 підпадає під дію ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», тобто має право на щомісячну допомогу, тобто доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно з Положенням «Про районне управління пенсійного фонду» відповідач зобов»язаний нарахувати та виплачувати позивачу щомісячну допомогу на підставі ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», тобто доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач не надав суду доказів, що не виконуючи ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не нараховуючи та не виплачуючи позивачу належну йому по вказаному Закону України допомогу, він діяв у межах своїх повноважень та на законних підставах. За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб Управління пенсійного фонду Україна у Київському районі м. Донецька щодо не нарахування та не виплати позивачу ОСОБА_1 щомісячної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є неправомірними та забов*язати відповідача-посадових осіб Управління пенсійного фонду України у Київському районі у Донецька нарахувати та сплатити ОСОБА_1 вказану допомогу з січня 2006 року по теперішній час у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Щодо ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік», «Про державний бюджет на 2007 рік», суд при розв»язанні цього спору не бере їх до першочергового керівництва, тому, що згідно зі ст.З, 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативні - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Утвердження забезпечення прав і свобод людини є головним обов»язком держави. Виходячи з вказаних застав Конституції, суд дійшов висновку, що вказані ЗУ, щодо державного бюджету на певний рік, мають тимчасовий характер та не можуть вплинути на нарахування та виплат; допомоги позивачу як такої на яку поширюється ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» віл 18.11.2004 року, оскільки звужують права позивача. Оскільки суд керується безпосередньо нормами Конституції, то на думку суду рішення Конституційного Суду України №6-рп/200~ року тільки підтверджує застави Конституції України, а не визначає новий порядок виконання вказаного Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.200-року. Згідно зі ст. З Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Виходячи з вказаних засад Конституції, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був скерувати свою діяльність на своєчасне виконання ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року в межах своїх повноважень, тобто нарахувати та виплатити позивачу допомогу як «Дитині війни», однак він цього не зробив, чим порушив прав, позивача. Оскільки відповідач не виконав своїх конституційних обов»язків перед позивачем, тобто з моменту появи у позивача права на вказану допомогу та до цих пір, не виконав ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, суд вважає, що позивач не пропустив строк позовної давнини, а тому нема потреби його поновлювати.
Керуючись ст.2,4,8,11,17,158-163 КАСУ, ст.3,8 Конституції України від 28.06.1996 року, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року , суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Забов»язати посадових осіб УПФУ в Київському районі м. Донецька провести нарахування та виплати ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, щомісячно згідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, починаючи з січня 2006 року.
Заява на апеляційне оскарження постанови може бути подана у 10 денний строк.
Апеляція на постанову суду може бути подана у 20 денний строк після подачі заяви.
СУДДЯ ПАВЛЕНКО Л.М.