ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.03.2019Справа № 910/730/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Фізичної особи-підприємця Тиндиченко Ольги Іванівни
до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
про стягнення 191 723 ,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Фізична особи-підприємець Тиндиченко Ольга Іванівна (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 191 723, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1503-2П від 22.03.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.01.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_2.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 31.01.2019 ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
22.03.2018 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Тиндиченко Ольгою Іванівною (далі - учасник) укладено договір № 1503-2П, умовами якого передбачено, що учасник зобов'язується у 2018 році надати замовнику послуги, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити послуги на умовах, визначених цим договором.
Найменування послуги: послуги з організації гарячого харчування в НВК № 157 (ДК 021:2015:55520000-1 - Кейтерингові послуги) - п. 1.2. договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, орієнтовна ціна цього договору на 2018 рік становить 1 210 040, 00 грн. без ПДВ, яка визначається згідно розрахунку вартості послуги (додаток №1)
Згідно ч. 4.4. договору, замовник проводить розрахунки з учасником у відповідності до вимог ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України через УДКСУ у Оболонському районі ГУ ДКСУ у м. Києві.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що у випадку затримки оплати послуг замовником, як бюджетною державною установою (через відсутність коштів на розрахунковому рахунку), замовник зобов'язується провести оплату наданих послуг учасником послуг протягом 14-ти банківських днів з дня надходження коштів на свій рахунок.
Розділом 5 договору визначено, що учасник надає послуги через їдальні навчальних закладів з використанням якісних продуктів, придбаних за свій рахунок.
Місце надання послуг: 04210, Україна, Київ, проспект Оболонський, 12-В.
Термін надання послуг: до 31.12.2018 року.
Підпунктом 6.1.1. пункту 6.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти та оплатити послуги на умовах, визначених цим договором.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін, скріплення печатками та діє до 31.12.2018, а в частині оплати - до повного виконання зобов'язань (п. 10.1. договору).
Додатком № 1 до договору сторони погодили розрахунок вартості послуги: сніданки 1-4 класів та обіди учнів 5-11 класів, загальна вартість послуг складає 1 210 040, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору були надані послуги на загальну суму 191 723, 00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актом № 15 про надання послуг по гарячому харчуванню учнів НВК № 157 Оболонського району від 05.12.2018, актом № 16 про надання послуг по гарячому харчуванню учнів НВК № 157 Оболонського району від 22.12.2018, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (копії у матеріалах справи).
Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 1491 723, 00 грн.
Позивачем була вручена відповідачу претензія б/н від 26.12.2019, в якій позивач просив відповідача виконати зобов'язання за договором та сплатити борг у сумі 191 723, 00 грн. за надані послуги за період з 03.11.2018 по 21.12.2018. Дану претензію відповідачем було отримано 27.122018, згідно відтиску печатки вхідної кореспонденції Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації № 9012-0 на претензії.
Проте, відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав, заборгованість не погасив.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, внаслідок чого за Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації утворилась заборгованість у розмірі 191 723, 00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1503-2П від 22.03.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги на загальну суму 191723, 00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актом № 15 про надання послуг по гарячому харчуванню учнів НВК № 157 Оболонського району від 05.12.2018, актом № 16 про надання послуг по гарячому харчуванню учнів НВК № 157 Оболонського району від 22.12.2018 (копії у матеріалах справи).
Проте відповідач за надані послуги не розрахувався, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого за Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації утворилась заборгованість у розмірі 191 723, 00 грн.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що у випадку затримки оплати послуг замовником, як бюджетною державною установою (через відсутність коштів на розрахунковому рахунку), замовник зобов'язується провести оплату наданих послуг учасником послуг протягом 14-ти банківських днів з дня надходження коштів на свій рахунок.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з приписами статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина 1статті 1 ЦК), що регулюються актами цивільного законодавства України, то з огляду на положення частини 2 статті 617 ЦК та частини 2 статті 218 ГК відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань, не звільняє його від обов'язку виконати зобов'язання за договором.
При цьому, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 2 ст. 530 цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем була вручена відповідачу претензія б/н від 26.12.2019, в якій позивач просив відповідача виконати зобов'язання за договором та сплатити борг у сумі 191 723, 00 грн. за надані послуги за період з 03.11.2018 по 21.12.2018. Дану претензію відповідачем було отримано 27.122018, згідно відтиску печатки вхідної кореспонденції Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації № 9012-0 на претензії.
Таким чином, приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний був оплати надані послуги до 11.01.2019 (включно), тобто починаючи з 12.01.2019 відбулося прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1503-2П від 22.03.2018 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 191 723, 00 грн. підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Тиндиченко Ольги Іванівни задовольнити.
Стягнути з Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04211, м. Київ, вул. Йорданська, буд. 11-А, ідентифікаційний код 37445442) на користь Фізичної особи-підприємця Тиндиченко Ольги Іванівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 191 723 грн. 00 коп. заборгованості та 2 875 грн. 85 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено та підписано 05.03.2019.
Суддя Трофименко Т.Ю.