ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.03.2019Справа № 910/8101/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк»
до Дочірнього підприємства «Край Проперті», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шейк» та Приватного акціонерного товариства «Банкомзв'язок»
про визнання права іпотеки.
Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.
Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Дочірнього підприємства «Край Проперті», Товариство з обмеженою відповідальністю «Шейк» та Приватного акціонерного товариства «Банкомзв'язок» про визнання права іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок застосуванням банком процедури звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за Іпотечним договором, укладеним між позивачем та відповідачем - 1, за позивачем було зареєстровано право власності на предмет іпотеки, однак позивачу стало відомо, що за ТОВ «Шейк» було зареєстровано право власності на сім об'єктів нерухомого майна, що знаходяться за тією ж адресою, що і предмет іпотеки, які призначенні для обслуговування нерухомого майна, є складовими частинами єдиного об'єкта нерухомого майна, виконують функцію допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основного об'єкту і його експлуатація без таких об'єктів є неможлива, що свідчить про те, що спірні 7 об'єктів нерухомого майна є приналежностями нерухомого майна, переданого в іпотеку та є його невід'ємними частинами, а отже на такі об'єкти в повній мірі поширюється іпотека за Іпотечним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.07.2018.
20.07.2018 представником позивача подано клопотання про знайомлення з матеріалами справи.
23.07.2018 представником відповідача 2 подано відзив на позовну заяву.
23.07.2018 представником позивача подано клопотання про витребування доказів.
У судове засідання 23.07.2018 представники позивача та відповідача 2 з'явились, інші учасники справи не з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 06.08.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.
03.08.2018 представником відповідача - 2 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
06.08.2018 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 06.08.2018 представники позивача та відповідача - 2 з'явились, інші учасники справи не з'явились.
У судовому засіданні представником відповідача - 2 подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
За наслідками розгляду клопотання представника позивача про витребування доказів, суд залишив вказане клопотання без задоволення, постановивши протокольну ухвалу.
За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі №910/8101/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.09.2018, яку занесено до протоколу судового засідання.
06.09.2018 представником відповідача - 2 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
07.09.2018 представником позивача подано клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи.
10.09.2018 представники позивача з'явились, інші учасники судового процесу не з'явились.
У судовому засіданні представники позивача подане клопотання про призначення судової експертизи підтримали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 призначено у даній справі комплексну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі № 910/8101/18 зупинено до одержання результатів експертиз.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/8101/18 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/8101/18 скасовано, справу № 910/8101/18 повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
29.11.2018 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/8101/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 підготовче судове засідання призначено на 14.12.2018.
Водночас, 10.12.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов запит Північного апеляційного господарського суду № 190/18 про направлення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Верховного Суду у зв'язку з надходженням касаційної скарги.
Таким чином, у зв'язку з необхідністю направлення матеріалів справи № 910/8101/18 до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Верховного Суду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 провадження у справі № 90/8101/18 зупинено до повернення матеріалів даної справи до Господарського суду міста Києва.
11.02.2019 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/8101/18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 поновлено провадження у справі № 910/8101/18, підготовче засідання призначено на 04.03.2019
04.03.2019 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про відкладення розгляду справи.
04.03.2019 представником відповідача 2 подано заяву про відвід судді.
У судове засідання 04.03.2019 представники позивача, відповідачів 1 та 2 з'явились, представник відповідача 3 не з'явився.
Розглянувши заяву про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду даної справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1- 4 ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Як вбачається з поданої заяви, заявник обґрунтовує її:
- незгодою із ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 про призначення судової експертизи, яка за результатами апеляційного перегляду скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018;
- не допуском представників відповідача - 2 у судове засідання 10.09.2018;
- зверненням судді Грєхової О.А. із Повідомлення в порядку статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 28.09.2018.
Таким чином, найпізнішою подією, якою обґрунтовує відповідач 2 свою заяву про відвід судді, є постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018, під час проголошення вступної та резолютивної частини якої, були присутні представники відповідача 2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Поряд з цим, у судовому засіданні 04.03.2019, представником відповідача - 2 зазначено про неможливість подачі заяви про відвід судді під час зупиненого провадження у даній справі.
Однак, процесуальним законом не обмежено право на подання заяви про відвід судді під час зупиненого провадження у справі.
Більше того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 було призначено підготовче засідання у справі №910/8101/18 на 14.12.2018, яка згідно наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення № 0103048422652 отримана представником відповідача 2 - 06.12.2018.
При цьому, лише ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 було зупинено провадження у справі 910/8101/18, однак, виходячи із доводів відповідача - 2 щодо неможливості подачі заяви про відвід судді під час зупиненого провадження у справі, відповідачем 2 також не було подано заяви про відвід судді у період з 06.12.2018 по 11.12.2018, а відтак, заява про відвід подана з пропуском строку.
Водночас, право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В той же час, суд відзначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.
У зв'язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справ суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку представником позивача жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Грєхової О.А. у вирішенні спору в даній справі не надано.
Стаття 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.
Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
Суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.
Незалежність судді забезпечується:
1) особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень;
2) недоторканністю та імунітетом судді;
3) незмінюваністю судді;
4) порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;
5) забороною втручання у здійснення правосуддя;
6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом;
8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді;
9) функціонуванням органів суддівського врядування та самоврядування;
10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім'ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
11) правом судді на відставку.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.
В свою чергу, пунктом 9 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» унормовано, що суддя зобов'язаний звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання;
Таким чином, повідомлення в розумінні Закону України «Про судоустрій та статус суддів» і є тим інститутом який забезпечує здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.
Отже, направлення Повідомлення в порядку статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 28.09.2018 не може свідчити про будь-яку упередженість та необ'єктивність судді.
Щодо доводів відповідача - 2 про не допуск у судове засідання 10.09.2018, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 8 ГПК України особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.
Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено допуск представників сторін під час судового засідання, що також пов'язано із здійсненням фіксування судового процесу та відповідно технічною неможливістю внесення додаткових представників та учасників під час фіксування судового процесу.
Що стосується посилань на незгоду із ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 про призначення судової експертизи, яка за результатами апеляційного перегляду скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 із посилання на наведену постанову, то скасування або ж залишення без змін ухвал та рішень суддів, жодним чином не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, які в даному випадку у відповідності до визначеного чинним господарським процесуальним законодавством порядку стосуються розгляду справи.
З огляду на викладене, обставин, які б свідчили про зацікавленість судді Грєхової О.А. в певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив, що в свою чергу виключає можливість висновку про наявність правових підстав в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Таким чином, розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Шейк» про відвід судді Грєхової О.А., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування не можуть бути, в розумінні Процесуально Закону, підставою для відводу судді Грєхової О.А.
Згідно положень ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи №910/8101/18 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
2. Ухвала набирає чинності 04.03.2019 та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено: 05.03.2019.
Суддя О.А. Грєхова