ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.03.2019Справа № 910/17189/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Релігійної організації "Єврейська релігійна громада м. Києва" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 55 686,20 грн., без виклику представників сторін.
У грудні 2018 року до господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача, в якому просить стягнути 55 686,20 грн. безпідставно збережених грошових коштів, на підставі ст.ст. 530, 1212, 1213 ЦК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2018 року справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
09.01.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в позові з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні докази сплати таких грошових коштів позивачу, доказів розірвання або припинення договору, доказів направлення/отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів на суму 55 686,20 грн. Відповідач зазначає, що сторони перебувають у договірних відносинах і договір № 153-3608 є чинним, та 55 686,20 грн., які зазначені в акті звірки взаєморозрахунків, який було додано позивачем до позовної заяви є передоплатою за договором № 153-3608 та не є безпідставно отриманими чи збереженими грошовими коштами в розумінні ст.ст. 1212 та 1213 ЦК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.06.2004 року між Релігійною організацією «Єврейська релігійна громада м. Києва» (далі - абонент ) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - енергопостачальна організація ) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №153-3608, предметом якого було постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. п. 2.3.1, 2.3.2 договору абонент зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.
Відповідно до п. 7.1. договору спори сторін, пов'язані з укладенням, зміною, виконанням та розірванням цього договору, регулюються правилами, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод, а також іншими необхідними заходами. Пропозиції по зміненню договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше, ніж за 15 днів до початку кварталу.
Відповідно до п. 7.2. договору сторони зобов'язуються розглянути претензію іншої сторони, та прийняти необхідні заходи щодо її урегулювання на взаємній основі.
За умовами п. 7.3. договору сторони передбачили, що після закінчення 30 днів, з моменту отримання претензії відповідачем та не досягнення згоди, сторони мають право звернутися для вирішення спору до Господарського суду міста Києва.
Згідно з п. 8.1. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2005.
При цьому, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4 договору).
Порядок розрахунків сторони погодили додатком № 4 до договору, яким передбачено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або ж оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії спожитої електроенергії (п. 1 додатку № 4 до договору).
Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; акт виконаних робіт (п. 4 додатку№ 4 до договору).
Як вбачається з акту звіряння розрахунків за теплову енергію, складеного представниками позивача та відповідача 30.09.2018, станом на 01.10.2018 у позивача наявна переплата (сальдо, сума попередньої оплати) у розмірі 55 686,20 грн. (грошові кошти, сплачені позивачем як абонентом за договором №1533608 від 06.09.2004 року.
Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018 №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 №128/1105, від 21.12.2000 №129/1106, від 21.12.2000 №131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 №31/88, від 28.09.2006 №102/159, від 26.04.2007 №474/1135, від 23.10.2013 №274/9762, від 28.07.2016 №854/854, від 20.06.2017 №439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 №1868) (далі - Угода), щодо:
- Користування майном ТЕЦ №5 та ТЕЦ №6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (Завод "Енергія"), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ "Київенерго", до 31 липня 2018 року включно;
- Користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ "Київенерго", крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно.
З 01.05.2018 року котельні, теплові мережі та пункти, лічильники та інше допоміжне майно перейшло в експлуатацію до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", а Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з 01.05.2018 припинило діяльність у сфері теплопостачання.
Листом №87 від 14.08.2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи, позивач просить відповідача про повернення грошових коштів в сумі 55 686,20 грн.
Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За змістом положень статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 ЦК застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Дійсно, внаслідок прийняття Київською міською радою Рішення Київської міської ради від 24.04.2018 №517/4581, зобов'язання відповідача щодо здійснення постачання теплової енергії у гарячій воді за договором №1 було нівельовано на підставі ст. 607 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 205 Господарського кодексу України у зв'язку з неможливістю його виконання, оскільки має місце обставина, за яку жодна із сторін не відповідає.
В той же час, припинення зобов'язання однієї із сторін не має наслідком припинення договору в цілому.
Договір набув чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2005.
При цьому, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4 договору ).
В матеріалах справи не міститься доказів звернення однієї із сторін із письмовою заявою про відмову від його пролонгацію у визначеному п. 8.4 договору порядку, як і не міститься доказів наявності настання обставин, з якими умови п. 8.2 договору пов'язуються припинення договору.
Отже, договір станом на дату розгляду даної справи є таким, що пролонгований (тобто, діє).
Разом із тим, умови договору не передбачають зобов'язань відповідача зі сплати на користь позивача коштів, відповідно примушування відповідача до сплати коштів на користь позивача із визначених останнім підстав (невиконання/порушення виконання відповідачем норм ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України) є неправомірним, оскільки вони застосовуються до зобов'язальних правовідносин між сторонами в частині належного їх виконання.
Також, стягнення з відповідача на даний час спірної суми коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України є неправомірним, оскільки ПАТ "Київенерго" було набуто кошти у розмірі 55 686,20 грн. в якості передоплати за поставку теплової енергії у гарячій воді за діючим на даний час договором, а також позивач не надав суду доказів перерахування цих коштів на рахунок відповідача, не надав доказів, що підстави набуття коштів за договором відпали, зокрема, доказів розірвання договору у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №910/13013/17 від 18.04.2018 року.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду не порушено відповідачем, тому в позові слід відмовити.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 04.03.2019р.
Суддя С.О. Чебикіна