ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2019Справа № 910/14745/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ»
до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» в особі Уповноваженої
особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк
Камбіо» Северина Ю.П.
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР Д»
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
4. ОСОБА_5
5. ОСОБА_6
6. ОСОБА_7
7. ОСОБА_8
8. ОСОБА_9
9. ОСОБА_10
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправним та скасування повідомлення про нікчемність
правочину
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
від позивача: Демченко С.О.;
від відповідача: Крижовий Д.В.;
Северин Ю.П.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився;
від третьої особи-4: не з'явився;
від третьої особи-5: не з'явився;
від третьої особи-6: не з'явився;
від третьої особи-7: не з'явився;
від третьої особи-8: не з'явився;
від третьої особи-9: не з'явився;
від третьої особи-10: ОСОБА_13
Товариство з обмеженою відповідальністю «РАНТЬЄ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Ю.П. (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування повідомлення про нікчемність правочину та застосування наслідків нікчемності № 22/185 від 27.09.2018 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/14745/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2019 року.
20 грудня 2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
14 січня 2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР Д», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2019 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР Д» (далі - третя особа-1), ОСОБА_3 (далі - третя особа-2), ОСОБА_4 (далі - третя особа-3), ОСОБА_5 (далі - третя особа-4), ОСОБА_6 (далі - третя особа-5), ОСОБА_7 (далі - третя особа-6), ОСОБА_8 (далі - третя особа-7), ОСОБА_9 (далі - третя особа-8), ОСОБА_10 (далі - третя особа-9), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа-10), підготовче засідання відкладено на 04.02.2019 року.
29 січня 2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-10 подані пояснення у справі, а також клопотання про закриття провадження у справі.
31 січня 2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 27.02.2019 року.
04 лютого 2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про зміну підстави позову.
25 лютого 2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано пояснення щодо заяви позивача про зміну підстави позову.
26 лютого 2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-1 подані пояснення щодо заявлених позовних вимог.
27 лютого 2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 27.02.2019 року судом розглянуто клопотання третьої особи-10 про закриття провадження у справі та вирішено відмовити в його задоволенні враховуючи наступне.
Обґрунтовуючи подане клопотання третя особа-10 вказує на те, що правочин є нікчемним в силу закону, а права позивача не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. Отже, правова природа оскаржуваного рішення Уповноваженої особи у формі повідомлення унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду у формі повідомлення про нікчемність правочину не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в господарських судах). За таких обставин, третя особа-10 просить суд закрити провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в контексті сформульованих позовних вимог відсутній предмет спору.
Проте, з даними аргументами третьої особи-10 суд не погоджується, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору здійснюється, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або його уповноважена особа (у разі делегування їй повноважень) має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З положень статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вбачається, що Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення ознак, які свідчать про нікчемність правочинів, тобто мають право здійснювати юридичну кваліфікацію таких правочинів стосовно їх нікчемності, приймати відповідне рішення і повідомляти про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Звертаючись до суду із заявою про закриття провадження у справі третя особа-10 зазначила про правову природу рішення уповноваженої особи Фонду як внутрішнього документа банку, який не впливає на права жодних осіб, що свідчить про те, що жодні права жодних осіб не порушені, а отже, не можуть бути захищені в жодному судочинстві.
Проте, суд з такими доводами не погоджується, оскільки метою вказаного вище Закону є захист прав вкладників коштів до банків України та збільшення довіри до банківської системи України з боку фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, однак при цьому не мають бути порушені права та інтереси інших осіб, які є споживачами банківських послуг у широкому розумінні.
Фактично унеможливлюється доступ до правосуддя для осіб, які вважають, що їх права та інтереси порушені чи можуть бути порушені, не визнані чи оспорені унаслідок віднесення правочину до категорії нікчемних.
У цьому випадку необхідно враховувати, що Фонд має специфічний правовий статус і виконує спеціальні функції у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Тому здійснення перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов'язане саме з виконанням уповноваженою особою спеціальних функцій у сфері ліквідації банків й апріорі зачіпає права та інтереси контрагентів банку, а надання правової оцінки чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду здійснюється у мотивувальній частині рішення суду за наслідками розгляду спору по суті відповідно до пункту 4 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, виходячи з практики Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) (справа «ОСОБА_14 проти України») у контексті забезпечення права на доступ до правосуддя можна зробити висновок, що для його реалізації на національному рівні необхідна наявність спору щодо «права» як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві; повинно йтися про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування, предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру, щоб спір був дійсним та серйозним.
Унеможливлення сторонами оспорення рішення Уповноваженої особи Фонду та оскарження застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів обмежує права на судовий захист осіб, є втручанням у принцип диспозитивності, який передбачає саме право особи, яка звертається до суду за захистом порушених, оспорених чи невизнаних прав, визначити межі позовних вимог та обрати спосіб їх захисту.
При цьому, третя особа-10 не зазначила, в який спосіб, з урахуванням конституційного принципу судового захисту та правової визначеності, відсутності будь-якого закону про заборону звернення до суду з таким позовом, позивач може захистити свої права, які він вважає порушеними у зв'язку з віднесенням правочинів до нікчемних.
У статті 6 Конвенції, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, закріплено принцип доступу до правосуддя.
Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
Закриття провадження у справі з підстав, зазначених третьою особою-10 матиме наслідком непропорційне втручання у можливість осіб не лише здійснювати, але і захищати відповідно до статті 124 Конституції України свої порушені, невизнані та оспорені права, визначати межі позовних вимог та способи захисту прав.
Таким чином, суд не може позбавити позивача можливості захищати свої права шляхом оспорювання рішення уповноваженої особи Фонду, яке на його думку не відповідає вимогам частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Враховуючи вищевикладені обставини та керуючись статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
Клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили 27.02.2019 року та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.03.2019 року.
Суддя М.Є. Літвінова