ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.03.2019Справа № 910/17082/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця" про стягнення 11 309,16 грн., без участі представників сторін,
У грудні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 11 309,16 грн. збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, на підставі ст. ст. 16, 22, 611, 909, 914, 920, 924 ЦК України та ст. ст. 224, 307, 314 ГК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
21.01.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що наданий позивачем комерційний акт складено з порушенням Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року, а тому просив у позові відмовити.
Також, у вказаному відзиві відповідач заявив про зміну його найменування з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ 31.10.2018 року змінено найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що найменування відповідача слід замінити з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
25.01.2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.02.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажовласник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги № 00039/ЦТЛ-2018 (далі -договір), предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 2.1. договору вантажовласник зобов'язується пред'являти виконавцю у визначені терміни місячні плани перевезень, заявку на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються, або прибувають на його адресу.
Відповідно до п. 2.2. договору виконавець зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник зобов'язується поставити ресурс на умовах поставки, вказаних в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційного терміну "Інкотермс" в редакції 2010 року.
Згідно з п. 7.1 договору виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
На виконання умов договору № 245/108/16 Сб від 01.02.2016 року між Публічним акціонерним товариством «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» (постачальник), було оформлено залізничну накладну 52429248 від 21.10.2018 року, за груповою відправкою вантаж - кокс домінний, вантажовідправник (графа « 1» накладної) - ПАТ «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД», м. Авдіївка.
Під час перевезення вантажу 24.10.2018 року на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було складено комерційний акт № 485604/1632 про недостачу вантажу в вагоні № 66788217 в кількості 2 100 кг, про що в залізничній накладній № 52429248 від 21.10.2018 року зроблено відповідну відмітку про складання комерційного акту. З комерційного акту № 485604/1632 (розділи Г, Д) вбачається, що за документом значиться вага: тара - 23 200 кг, нетто - 39 750 кг, брутто - не вказано; при переважуванні виявилось: брутто -60 850 кг, тара - 23 200 кг, нетто - 37 650 кг, що менше документу на 2 100 кг. При комерційному огляді виявлено, що навантаження у вагоні № 66788217 вище рівня бортів на 400 мм, «шапкоподібне». Вантаж маркований продольною смугою 400-600 мм вапном вздовж вагону. Над 1-6 люками є виїмка розміром 7000 мм х 2000 мм х 500 мм вглибину вагону, що відповідає супутному акту загальної форми № 34968 від 23.10.2018 р. ст. Волноваха Донецької залізниці в місці виїмки маркування порушено. Вагон прибув у технічному відношенні справний. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сорт. немає.
Згідно ст.130 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 (далі - Статут залізниць України) право на пред'явлення претензії та позову залізниці у разі недостачі вантажу належить одержувачу.
Таким чином, право на пред'явлення залізниці претензії або позову про відшкодування суми недостачі належить позивачу.
Відповідно до ст.909 ЦК України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно частини 2 ст.924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Аналогічні положення містяться у статтях 110, 113 Статуту залізниць України.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт недостачі вантажу у вагоні № 66788217 за спірним перевезенням підтверджений вищевказаним комерційним актом №485604/1632.
Судом дана належна оцінка відзиву відповідача на позовну заяву, проте посилання відповідача на те, що наданий позивачем комерційний акт складено з порушенням Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року, а саме те, що він підписаний не уповноваженими особами не приймаються судом до уваги з огляду на те, що комерційний акт № 485604/1632 від 24.10.2018 року підписаний Зам. ДС Людніковим Д.І., агентом комерційним Ханча Т.Г., Карабан Н.В пр.-зд. к-та Малєєвою Є.С., акт містить штамп «Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 485604, зазначено, що завідуючого вантажним двором немає по штату, а тому вказаний комерційний акт, складений та підписаний уповноваженими особами, що повністю узгоджується із вимогами п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж.
У відповідності до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Розмір понесених позивачем збитків встановлено відповідно до наявних в матеріалах справи виставленого вантажовідправником рахунку № 92241635 від 21.10.2018 року та платіжним дорученням № 4500106491 від 28.11.2018 року, яким було здійснено оплату товару.
Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, наявність своєї вини у втраті вантажу позивача не спростував.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч ст.74 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 113 Статуту залізниць України залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення 11 309,16 грн. збитків підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; код 00191129) 11 309 (одинадцять тисяч триста дев'ять) грн. 16 коп. збитків та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 04.03.2019р.
Суддя С.О. Чебикіна