вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.02.2019м. ДніпроСправа № 904/5792/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до фізичної особи-підприємця Чупілка Віталія Григоровича, м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат в загальній сумі 27 845,13 грн за договором № 534т/17 на відпуск теплової енергії від 07.02.2017
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Гаркуша К.О.
Представники:
від позивача: Сорока В.М., довіреність №00.01.0014 від 18.10.2018
від відповідача: не з'явився
вільний слухач: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_2 виданий 19.06.2006
Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Чупілка Віталія Григоровича (далі - відповідач) про стягнення 26 137,85 грн основного боргу; 649,83 грн 3% річних; 1057,45 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 534т/17 на відпуск теплової енергії від 07.02.2017, в частині зобов'язання здійснити оплату за поставлену теплову енергію.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.01.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2019 відкладено розгляд справи на 05.02.2019 у зв'язку з тим, що на дату проведення судового засідання строк для подання відзиву на позовну заяву не сплив.
В судовому засіданні 05.02.2019 оголошено перерву до 18.02.2019 на підставі статті 216 ГПК України.
11.02.2019 відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх заперечень проти позову він зазначив, що громадяни Чупілко В.Г. і ОСОБА_4 хоч і мають у власності об'єкт нерухомості - приміщення № 47, 48 за адресою: м. Кам'янське, вул. Глаголєва, буд. 18/26, але не укладали договору з КП КМР "Тепломережі", тому не можуть бути відповідачами в даній господарській справі в силу ст. 20 ГПК України. Фізична особа-підприємець Чупілко В.Г. має договір з позивачем, але не міг фізично споживати теплову енергію у зв'язку з відсутністю у нього об'єкта споживання. Відповідач зазначає, що не отримував постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 у справі №904/4308/17, договір №534т/17 на відпуск теплової енергії від 07.02.2017, лист № 00.09.0455 від 11.06.2018, акти про постачання теплової енергії за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року, тому не обізнаний з їх змістом.
18.02.2019 позивач надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що постановою апеляційного суду від 05.09.2017 встановлено факт належного повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, що спростовує твердження відповідача про його необізнаність щодо ухваленого судового рішення. Позивач також зауважив, що відповідачем не надано жодного документального підтвердження щодо відключення його від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води та, відповідно, прийнятого рішення щодо улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання приміщення, розташованого по вул. Глаголєва, буд. 18/26. На думку позивача, підведення централізованого опалення до стояка зазначеного приміщення свідчить про виконання зобов'язань Комунальним підприємством КМР "Тепломережі".
В судовому засіданні 18.02.2019 оголошено перерву до 25.02.2019.
20.02.2019 до суду від позивача засобами поштового зв'язку надійшла відповідь на відзив, яка є аналогічною за змістом відповіді на відзив, яку позивач надав суду 18.02.2019, разом з доказами направлення її іншим учасникам процесу.
22.02.2019 позивач подав через канцелярію суду заяву вих. №00.01.0242 від 20.02.2019, в якій зазначив, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання. При неоформленні відключення від централізованої мережі у встановленому порядку, незалежно від фактичного споживання цієї послуги, споживач зобов'язаний відшкодувати завдані позивачу збитки у розмірі неоплаченої вартості споживання цих послуг.
Суд долучив заяву позивача вих. №00.01.0242 від 20.02.2019 до матеріалів справи.
25.02.2019 відповідач подав через канцелярію суду заяву про залучення додаткових пояснень і доказів, в якій зазначив, що приміщенням № 47, 48 по вул. Глаголєва, буд. 18/26, користується ОСОБА_4 шляхом його надання в безоплатне користування підприємцю Кольчику М.С., натомість відповідач ФОП Чупілко В.Г. взагалі не користується цим приміщенням. Відповідач просив долучити до матеріалів справи копію акта прийому-передачі, копію договору позички нежилого приміщення № 1 від 01.03.2016, копії паспортів, карток платників податків ОСОБА_4 та Кольчика М.С.
Суд долучив подані відповідачем докази до матеріалів справи.
25.02.2019 представник відповідача подав через канцелярію суду заяву про відкладення судового засідання, в обґрунтування якої зазначив, що він повинен брати участь як захисник в кримінальному провадженні № 307/4519/18 в Баглійському районному суді м. Дніпрозержинська 25.02.2019 о 13:30. Адвокат зазначає, що з урахуванням тяжкості злочину за кримінальним провадженням, стислих строків розгляду та важливості питання його участь в зазначеному засіданні є обов'язковою.
В судове засідання 25.02.2019 з'явився представник позивача, який залишив розгляд заяви відповідача про відкладення розгляду справи на розсуд суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, його представник у судове засідання не з'явились, ФОП Чупілко В.Г. не скористався своїм процесуальним правом на подання заперечення, передбаченим ст. 167 ГПК України.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, суд відмовляє в його задоволенні з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справи є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
За приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як зазначалось вище, провадження у справі було відкрито ухвалою господарського суду від 26.12.2018, отже останній день строку розгляду справи №904/5792/18 є 24.02.2019, який є вихідним днем (неділя), а отже в силу ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України останнім днем строку розгляду справи є 25.02.2019. Продовження строку розгляду справи по суті за клопотанням сторони або за ініціативою суду чинним законодавством не передбачено, що унеможливлює задоволення заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Крім того, в судовому засіданні 18.02.2019 суд визначив дату і час проведення наступного судового засідання з урахуванням думки представника відповідача - адвоката Федоренко Р.В., який не заперечував проти призначеної дати і часу.
У судовому засіданні 25.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
05.09.2017 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/4308/17 визнаний укладеним договір на відпуск теплової енергії №534т/17 від 07.02.2017 (далі - Договір) між Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Тепломережі" (далі - позивач, постачальник) і фізичною особою-підприємцем Чупілко Віталієм Григоровичем (далі - відповідач, споживач).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 справі № 904/4308/17 встановлено такі обставини.
16.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіфарм" (далі -продавець), ОСОБА_4 і Чупілко Віталієм Григоровичем (далі -покупці) укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким продавець передав (продав) нерухоме майно у приватну спільну часткову власність покупців, тобто по 1/2 частці кожному, а покупці прийняли (купили) нерухоме майно за обговорену грошову суму, а саме: базову аптеку з продажу готових лікарських форм (вбудоване приміщення №47, 48), що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Глаголєва, будинок 18/26.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Яловою О.М. 16.02.2016 і зареєстрований в реєстрі за № 314. Договір внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
20.06.2016 листом №30 ТОВ "Медіфарм" повідомило КП ДМР "Дніпродзержинськтепломережа" (в подальшому змінено на Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі") про припинення діяльності і зміни власника об'єкта та необхідність внесення змін до договору на відпуск теплової енергії.
02.08.2016 в результаті обстеження приміщення по вул. Глаголєва, 18/26 було встановлено, що прибори центрального опалення самовільно демонтовані. Відповідачу видано припис невідкладно відновити систему центрального опалення згідно проектної документації і укласти договір на теплопостачання з КП ДМР "Дніпродзержинськтепломережа".
10.02.2017 на адресу Чупілко В.Г. Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Тепломережі" було направлено лист №00.09.0169/1 про необхідність укласти договір на відпуск теплової енергії та два примірники договору для розгляду і підписання.
14.02.2017 Комунальним підприємством Кам'янської міської ради "Тепломережі" складено протокол обстеження об'єктів споживачів теплової енергії № 2109, яким встановлено самовільне демонтування приборів центрального опалення у вищевказаному об'єкті.
17.03.2017 КП Кам'янської міської ради "Тепломережі" направило ОСОБА_4 лист про необхідність як співвласнику приміщень надати письмову згоду на укладання фізичною особою-підприємцем Чупілко В.Г. договору на теплопостачання №534/т/17 від 07.02.2017.
Фізична особа-підприємець Чупілко В.Г. не уклав договір на відпуск теплової енергії з КП Кам'янської міської ради "Тепломережі".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду набрала законної сили з дня її прийняття - 05.09.2017.
Отже, обставини, встановлені в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 у справі № 904/4308/17 за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради до фізичної особи-підприємця Чупілка Віталія Григоровича, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання договору №534/17 від 07.02.2017 на відпуск теплової енергії укладеним в редакції позивача, не підлягають доказуванню у даній справі № 904/5792/18.
Предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі (п. 1.1. Договору).
Згідно з п.п. "в", "г" п. 3.2. Договору споживач зобов'язується надавати постачальнику двохсторонні акти, складені за участю представника постачальника для перерахунку наданих послуг по теплопостачанню не пізніше 5 діб після визначених в акті подій; вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.
За умовами п. 5.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Кам'янської міської ради (Облдержадміністрацією), постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, постановою Національної комісії регулювання енергетики України або в іншій формі згідно з чинним законодавством.
Постанова НКРЕКП від 28.01.2016 № 54. Тариф за 1 Гкал складає 1 285 грн 90 коп без ПДВ (в т.ч. 1 236,96 грн - виробництво; 47,15 грн транспортування; 1,79 грн - постачання) - діє з 01.02.2016. Постанова НКРЕКП від 02.12.2016 № 2126. Тариф за 1 Гкал складає 1 414 грн 20 коп без ПДВ (в т.ч. 1358,61 грн - виробництво; 53,69 грн транспортування; 1,90 грн постачання) - діє з 30.12.2016.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.
Споживач протягом розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.
Споживач щомісячно зобов'язаний проводити звірку розрахунків за теплову енергію в бухгалтерії постачальника. У разі невиконання звірки протягом кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.
Відповідно до п. 5.2. Договору всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує постачальник споживачу. Двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 5-тиденний термін. В разі неповернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової ) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 07.02.2018, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде заявлено однією із сторін. Споживач зобов'язаний своєчасно узгодити з постачальником заявку на кількість відпуску теплової енергії, максимальне навантаження, максимальний водозабір та норму втрати на відповідний рік. За відсутності такої узгодженої заявки кількість теплової енергії, максимальне навантаження приймаються постачальником відповідно до раніше обумовлених договором (п. 9.1. Договору).
Позивач передав, а відповідач спожив в період з жовтня 2017 року по березень 2018 року теплову енергію загальною вартістю 26 137,85 грн, що підтверджується актами про постачання теплової енергії, а саме: №10-0008973 від 31.10.2017; №11-0009269 від 30.11.2017; № 12-0009895 від 31.12.2017; № 1-00010481 від 31.01.2018; № 2-00010999 від 28.02.2018; № 3-00011579 від 31.03.2018. Зазначені акти про постачання теплової енергії підписані та скріплені печаткою позивача, натомість вони не підписані відповідачем та не містять відбитку його печатки.
З наданого позивачем листа вих. №00.09.0455/1 від 11.06.2018, опису вкладення у цінний лист від 16.08.2018 вбачається, що позивач направляв відповідачу акти про постачання теплової енергії за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року. Проте відповідач ні підписані Акти (що раніше не було підписано), ні мотивованої відмови від підписання актів позивачу не надав.
За таких обставин, в силу п. 5.2. Договору, кількість теплової енергії, спожитої відповідачем за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року, загальною вартістю 26 137,85 грн, є беззаперечною.
З урахуванням умов п. 5.1 Договору відповідач мав оплатити теплову енергію, поставлену позивачем за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року, в такий строк:
- за актом №10-0008973 про постачання теплової енергії від 31.10.2017 - до 20.11.2017 включно;
- за актом №11-0009269 про постачання теплової енергії від 30.11.2017 - до 20.12.2017 включно;
- за актом № 12-0009895 про постачання теплової енергії від 31.12.2017 - до 22.01.2018 включно (20.01.2018, 21.01.2018 - вихідні дні, тому на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку оплати є перший за ними робочий день - 22.01.2018);
- за актом № 1-00010481 про постачання теплової енергії від 31.01.2018 - до 20.02.2018 включно;
- за актом № 2-00010999 про постачання теплової енергії від 28.02.2018 - до 20.03.2018 включно;
- за актом № 3-00011579 про постачання теплової енергії від 31.03.2018 - до 20.04.2018 включно.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.
Відповідач не надав доказів оплати теплової енергії, спожитої за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року за договором №534т/17 на відпуск теплової енергії від 07.02.2017, доводи позивача щодо наявності основного боргу в сумі 26 137,85 грн шляхом надання належних доказів не спростував.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 26 137,85 грн є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд не приймає до уваги з огляду на таке.
По-перше, суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач не міг поставляти відповідачу теплову енергію у зв'язку з відсутністю об'єкта її споживання у приміщенні №47, 48 за адресою: м. Кам'янське, вул. Глаголєва, буд. 18/26 з таких підстав.
Дніпропетровським апеляційним господарським судом в постанові від 05.09.2017 у справі №904/4308/17 встановлено, що в результаті обстеження 02.08.2016 приміщення по вул. Глаголєва, 18/26 виявлено самовільне демонтування приборів центрального опалення, однак самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.
Згідно Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за № 1478/11758, з моменту внесення до нього змін наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 № 169 визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води саме усього житлового будинку, а не окремих приміщень у ньому, як це було визначено первісно.
За вказаних обставин позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 904/8810/17, постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі №6-1706цс15, від 11.11.2015 у справи № 6-1192цс15.
По-друге, у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 у справі №904/4308/17 встановлено, що фізична особа-підприємець Чупілко Віталій Григорович був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Ухвали про прийняття апеляційної скарги та про відкладення розгляду справи були направлені на адресу відповідача з дотриманням ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час розгляду справи).
За приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Враховуючи встановлений апеляційним судом факт належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, а також положення ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 у справі №904/4308/17, якою визнано укладеним договір №534т/17 на відпуск теплової енергії від 07.02.2017, в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
По-третє, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність підпису ФОП Чупілко В.Г. в актах про постачання теплової енергії, а також односторонність їх оформлення, оскільки пунктом 5.1 Договору передбачений обов'язок споживача самостійно одержувати платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця, на підставі яких проводяться розрахунки за Договором відповідно до п. 5.2 Договору.
Крім того, згідно з описом вкладення у цінний лист від 16.08.2018 листом за вих. №00.09.0455/1 від 11.06.2018 позивач направив відповідачу акти про постачання теплової енергії за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року. Як передбачено в п. 5.2. Договору, саме постачальник виписує споживачу двосторонній акт про постачання теплової енергії, який споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 5-тиденний термін. У разі неповернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.
По-четверте, відповідач зазначає, що нерухоме майно було придбане Чупілко Віталієм Григоровичем як фізичною особою, а фізична особа-підприємець Чупілко В.Г. не несе відповідальності за зобов'язаннями фізичної особи. Суд критично ставиться до зазначених тверджень, оскільки споживачем за Договором визначено фізичну особу-підприємця Чупілко Віталія Григоровича в особі Чупілко Віталія Григоровича (як фізичної особи).
Згідно з п. 5.1. Договору у разі прострочення виконання розрахунків за цим договором споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1 057,45 грн за загальний період прострочення з 31.10.2017 по 30.09.2018 та 3% річних в сумі 649,83 грн за загальний період прострочення з 31.10.2017 по 30.09.2018.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що постачальником неправильно визначено дату початку періоду прострочення - останній день розрахункового місяця, в той час як п. 5.1 Договору передбачає здійснення остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію до 20 числа наступного за розрахунковим місяця, тобто датою початку періоду прострочення є :
- за актом від 31.10.2017 - 21.11.2017 (загальна сума нарахування 3% річних за період з 21.11.2017 по 30.09.2018 - 18,89 грн);
- за актом від 30.11.2017 - 21.12.2017 (загальна сума нарахування 3% річних за період з 21.12.2017 по 30.09.2018 - 80,59 грн);
- за актом від 31.12.2017 - 22.01.2018 (загальна сума нарахування 3% річних за період з 22.01.2018 по 30.09.2018 - 80,66 грн);
- за актом від 31.01.2018 - 21.02.2018 (загальна сума нарахування 3% річних за період з 21.02.2018 по 30.09.2018 - 114,67 грн);
- за актом від 28.02.2018 - 21.03.2018 (загальна сума нарахування 3% річних за період з 21.03.2018 по 30.09.2018 - 95,13 грн);
- за актом від 31.03.2018 - 21.04.2018 (загальна сума нарахування 3% річних за період з 21.04.2018 по 30.09.2018 - 77,82 грн).
Отже, здійснивши перерахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 467,76 грн.
Що стосується інфляційних втрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд дійшов висновку, що постачальником неправильно визначено дату початку періоду прострочення - останній день розрахункового місяця, в той час як п. 5.1 Договору передбачає здійснення остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію до 20 числа наступного за розрахунковим місяця. Крім того, позивачем не враховано, що інфляційні втрати розраховуються саме за місяці прострочення, а не за окремі дні. За перерахунком суду загальна сума інфляційних втрат за прострочення здійснення оплати за теплову енергію, спожиту в період з жовтня 2017 року по березень 2018 року, становить 783,90 грн, а саме:
- загальна сума нарахування інфляційних втрат за актом від 31.10.2017 (за період з грудня 2017 року по вересень 2018 року) - 48,77 грн;
- загальна сума нарахування інфляційних втрат за актом від 30.11.2017 (за період з січня 2018 року по вересень 2018 року) - 193,59 грн;
- загальна сума нарахування інфляційних втрат за актом від 31.12.2017 (за період з лютого 2018 року по вересень 2018 року) - 157,57 грн;
- загальна сума нарахування інфляційних втрат за актом від 31.01.2018 (за період з березня 2018 року по вересень 2018 року) - 195,95 грн;
- загальна сума нарахування інфляційних втрат за актом від 28.02.2018 (за період з квітня 2018 року по вересень 2018 року) - 119,09 грн;
- загальна сума нарахування інфляційних втрат за актом від 31.03.2018 (за період з травня 2018 року по вересень 2018 року) - 68,93 грн
Отже, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 783,90 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 254, 256-259, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чупілка Віталія Григоровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вулиця Тритузна, будинок 168, код ЄДРПОУ 03342573) 26 137,85 грн (двадцять шість тисяч сто тридцять сім гривень 85 копійок) основного боргу; 467,76 грн (чотириста шістдесят сім гривень 76 копійок) 3% річних; 783,90 грн (сімсот вісімдесят три гривні 90 копійок) інфляційних втрат; 1 733,17 грн (одна тисяча сімсот тридцять три гривні 17 копійок) судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.03.2019.
Суддя А.Є. Соловйова