ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 лютого 2019 року Справа № 918/388/16
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Дужич С.П. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Саган І.О.
за участю представників сторін:
від органу прокуратури: ОСОБА_1,
від позивача : не з'явився,
від відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на рішення Господарського суду Рівненської області від 26 жовтня 2018 року (повний текст складено 06.11.2018 р.) у справі № 918/388/16 (суддя Марач В.В.)
за позовом першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області
до Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів"
про стягнення 605 180 грн. 09 коп.
Перший заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" про стягнення 605 180 грн. 09 коп. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності.
В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що в ході перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією у Рівненській області, дотриманням ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, встановлено, що останнім здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без відповідного дозволу на викиди, виданого спеціально уповноваженим органом влади. Прокурор вказує на те, що виявлений факт є порушенням природоохоронного законодавства, а тому, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області нараховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмір яких складає 605 180, 09 грн.
21 липня 2016 року рішенням Господарського суду Рівненської області позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області 40 069 грн. 80 коп. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них в доход Державного бюджету України 30 %, що складає - 12 020 грн. 94 коп.; в доход бюджету Рівненської області 20 %, що складає - 8 013 грн. 96 коп.; в доход Місцевого бюджету Рівненської міської ради 50 %, що складає - 20 034 грн. 90 коп.
31 серпня 2016 року постановою Рівненського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Рівненської області від 21.07.2016 у справі № 918/388/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, вирішено стягнуто з ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області 605 180 грн. 09 коп. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них в доход Державного бюджету України 30 %, що складає - 181 554 грн. 03 коп.; в доход бюджету Рівненської області 20 %, що складає - 121 036 грн. 02 коп.; в доход Місцевого бюджету Рівненської міської ради 50%, що складає - 302 590 грн. 04 коп.
08 листопада 2016 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 та рішення Господарського суду Рівненської області від 21.07.2016 у справі № 918/388/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.
Рішенням господарського суду Рівненської області, ухваленого 26 жовтня 2018 у справі № 918/388/16 (суддя Марач В.В.) відмовлено у позові першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області до Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" про стягнення 605 180 грн. 09 коп.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, заступник прокурора Рівненської області подав апеляційну скаргу, в якій просить останнє скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю.
В обґрунтування скарги зазначає, що в наслідок вчинення відповідачем правопорушення у природоохоронній сфері, яке полягає у здійсненні ним в період з 28.05.2013 року забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, державі завдано шкоду у розмірі 605 180, 09 грн. Вказує, що позивач правомірно визначив період нарахування збитків з моменту закінчення спеціального дозволу до моменту проведення перевірки. Водночас, висновки суду першої інстанції з даного питання є безпідставним та суперечать вимогам законодавства.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує. Вважає, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтованими, а доводи апелянта не спростовують висновків господарського суду Рівненської області, які містяться в оскаржуваному рішенні. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зокрема зазначає, що при відсутності інструментально-лабораторних вимірювань, Методикою № 639 передбачена можливість проведення розрахунку збитків за спеціальною формулою, тільки якщо є відомими параметри джерела викиду (джерела утворення), зафіксовані у відповідній документації суб'єкта господарювання або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди. Не маючи жодних інших даних господарської діяльності товариства за період відсутності дозволу, позивач діяв на власний ризик, використовуючи для розрахунку довідку відповідача, яку сам же визнав помилковою, що не може бути проігноровано при оцінці доказів. З акту перевірки вбачається, що під час її проведення не з'ясовано відомості, достатні для застосування розрахункових методів визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Оскільки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища не встановлено кількість стаціонарних джерел викидів, що налічується на підприємстві (в т.ч. організованих, неорганізованих), основні забруднюючі речовини, що надходять в атмосферне повітря, необхідну документацію, яка б містила інформацію щодо параметрів джерел утворення та джерел викидів забруднюючих речовин, характеристики газоочисних установок, які б давали можливість здійснити розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно з приписами ОСОБА_3 № 639, що за умови відсутності результатів інструментально-лабораторних вимірювань унеможливлює здійснення належного розрахунку розміру збитків.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Державною екологічною інспекцією в Рівненській області участь представника в судових засіданнях не забезпечено.
28.01.2019 року на адресу апеляційного суду від Державної екологічної інспекції України надійшло клопотання про залучення її як співпозивача у даній справі, яке мотивоване тим, що Державна екологічна інспекція в Рівненській області перебуває у стадії ліквідації, а відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України (затв. постановою КМУ від 19.04.2017 № 275), остання виступає позивачем та відповідачем в судах та здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені територіальні органи.
Розглянувши вищезазначене клопотання, колегія вирішила відмовити в його задоволенні з наступних підстав.
Згідно статті 47 ГПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Таким чином, норми ГПК України передбачають можливість участі кількох позивачів під час пред'явлення позову. На стадії апеляційного розгляду справи залучення співпозивача у справі нормами процесуального закону не передбачена.
За умовами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін враховуючи таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.10.2015 по 13.10.2015 Державною екологічною інспекцією у Рівненській області проведено перевірку ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
За наслідками проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області складено ОСОБА_4 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" (т.1 а.с.14-17).
Відповідно до ОСОБА_4 перевірки було виявлено: відсутність на підприємстві дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.2.1 ОСОБА_4) та відсутність здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел (п.2.4 ОСОБА_4).
13 жовтня 2015 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Рівненській області ОСОБА_4 видано припис, згідно якого, зобов'язано підприємство:
1. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - термін виконання 01.01.2016.
2. Надати довідку про кількість використаного природного газу з 02.10.2015 по момент отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - термін виконання 10 днів після отримання дозволу на викиди.
3. Здійснити перевірки на відповідність фактичних параметрів роботи ГОУ проектним показникам.
Водночас, 13.10.2015 державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №14-6 про вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст.10, 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ч.1 ст.78 КУпАП (т.1 а.с.23).
Постановою № 14-6 від 13.10.2015р. про накладення адміністративного стягнення, притягнуто до адміністративної відповідальності заступника генерального директора ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" ОСОБА_3 (т.1 а.с.24).
На вимогу Державної екологічної інспекції Відповідачем було надано Довідку № 450 від 06.10.2015, відповідно до якої обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами складають: пил органічний - 2,986т., пил деревини - 0,296т., пил образивний - 0,019т., пил металевий - 0,033т., окис заліза - 0,0130т., марганець та його сполуки -0,0113т., фтористий водень - 0,0026т., оксид азоту - 2,168т., азоту оксиди - 0,00279т., сірчана кислота - 0,04026т., вуглецю оксид - 0,586т., акрилонітрил - 0,0173т., вінілацетат - 0,1942т., кислота оцтова - 1,0584т., формальдегід -0,4498т., бутилакрилат - 0,0116т., метилакрилат - 0,0139т., аміак - 0,0982т., ацетальдегід - 0,004т. (а.с.43).
Враховуючи виявлені порушення, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області проведено розрахунок розміру збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який становив 605 180, 09грн.
28.01.2016 Державна екологічна інспекція у Рівненській області на підставі ст.ст. 20, 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та розрахунку збитків звернулась до ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" з претензією про сплату в місячний термін 605 180, 09грн. збитків (т.1 а.с.19, 20-21).
Відповідно до відповіді на претензію від 26.02.2016, відповідач не вбачає підстав для відшкодування збитків посилаючись на те, що під час перевірки не було враховано наявність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, отриманого товариством 28.05.2008 за № 5610100000-131, відповідно до якого строк дії встановлюється на 10 років. Крім того вказує на те, що позивачем помилково взяті дані для розрахунку розміру збитків, що є порушенням ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом № 639 від 10.12.2008 (далі-Методика) (т.1 а.с.22).
За інформацією Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської облдержадміністрації, що міститься у листі № 1094/02/2-10/16 від 10.05.2016р., ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" в період з 28.05.2013 року до 22.03.2016 року не зверталося про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (т.1 а.с.28).
При цьому, у вказаному листі Департаменту також йдеться про те, що новий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5610100000-131 строком дії 10 років ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" отримало 07.04.2016.
З матеріалів справи вбачаєтсья, що вимогами Прокурора у даній справі є стягнення з ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" шкоди в розмірі 605 180, 09 грн., заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності останнього, пов'язаного із забрудненням атмосферного повітря за відсутності відповідного дозволу, за період з 28.05.2013, тобто - з моменту припинення дії дозволу № 5610100000-131а на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по 01.10.2015 - тобто до моменту проведення Державною екологічною інспекцією у Рівненській області відповідної перевірки.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України “Про охорону атмосферного повітря”.
Положеннями ст.10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що екологічні права громадян забезпечуються, зокрема, обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки; здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” (в редакції, що діяла після отримання Відповідачем нового дозволу на викиди забруднюючих речовин), для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.
Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: не перевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; не перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.
При цьому, відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:
а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;
б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;
г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;
д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;
е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;
є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.
Частиною 4 ст. 68 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” також встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
На виконання вимог вказаного Закону наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року № 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за № 48/16064, затверджено ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (надалі - ОСОБА_3), за змістом п. 2.1.2 якої наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, у тому числі, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Наведені норми законодавства дають підстави для висновку, що здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами є порушенням імперативних приписів Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
За змістом п.п. 3.11., 3.12. Методики, розрахунок маси викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за встановленою Методикою формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Такий час визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
При цьому, розрахунок розмірів відшкодування збитків здійснюється за формулою з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду (п. 4 ОСОБА_3).
Розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, позивач розрахував за Методикою на підставі відомостей про порушення, одержаних під час проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Рівненській області щодо дотриманням ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря та на підставі "Довідки фактичних обсягів викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в період з 28.05.2013р. по 01.10.2015р." № 450 від 06.10.2016р., що підписана генеральним директором ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів".
Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Так, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідним є доведення таких фактів:
а) неправомірність поведінки особи: неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди, зокрема, втрату або пошкодження майна потерпілого. При цьому, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Для стягнення з відповідача збитків, заподіяних наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, необхідно встановити факт такого викиду. Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства у вигляді наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря може мати місце при проведенні перевірки вимог природоохоронного законодавства.
Порядок проведення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства і оформлення результатів таких перевірок регулюється Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464.
Відповідно до п. 4.13 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами проведеної перевірки складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.
Згідно з п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
У п. 4.14 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства зазначено, що не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, а також інформації, наданої правоохоронними органами.
Відповідно до п. 2.2 ОСОБА_3, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
При визначенні розміру збитків позивачем використано розрахунковий метод.
Згідно підпункту 2.7.1. пункту 2.7. Методики, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Так, позивачем здійснено розрахунок відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі пункту 4.1. Методики, яким визначено, що розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.
Розмір збитків розраховується за формулою:
З = mі * 1,1П * Aі * Кт * Кзі,
де З - розмір збитків, грн;
mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;
Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої i забруднюючої речовини;
Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Разом з тим, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.
Таким чином, маса наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря має розраховуватися на підставі пунктів 3.6 і 3.7 ОСОБА_3.
Відповідно до п. 3.6 ОСОБА_3, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Згідно з пунктом 3.7 ОСОБА_3 за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою
mi = 3,6 х 10-6 х сBi х qv х T,
де mi - маса викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини без дозволу, т;
сBi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини за результатами вимірювань її вмісту в газопиловому потоці від джерела викиду (утворення) цієї забруднюючої речовини, мг/м3;
qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м3/с;
T - час роботи джерела викиду (утворення) i-тої забруднюючої речовини без дозволу, год.
За змістом п. 3.11. Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
При цьому, вказівка у п. 3.11. Методики на необхідність урахування фактично відпрацьованого часу означає необхідність проведення розрахунку виключно за час (години) реальної роботи джерела викиду (без урахування періоду простою, як-от в нічний час тощо) загалом за період, в який здійснювались наднормативні викиди.
З огляду на вищезазначене, місцевий суд вірно зазначив, що суд позбавлений можливості встановити дійсний розмір збитків, завданих відповідачем державі в результаті викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря без дозволу на такі викиди, оскільки відсутній розрахунок суми збитків здійснений позивачем без проведення інструментально-лабораторних вимірювань в порушення пункту 3.7 ОСОБА_3.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 27.06.2017 у справі № 910/19982/16 та від 07.11.2017 у справі № 910/3766/17.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не встановив вірно період нарахування збитків з урахуванням вимог ОСОБА_3, зокрема, не врахував, відсутність у Відповідача інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел та отримання у зв'язку з цим Позивачем таких достовірних вихідних даних для вірного розрахунку суми збитків.
Крім того позивачем не було враховано вимог пункту 3.11 ОСОБА_3, яким встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається саме з моменту виявлення порушення (дата складення акта) до моменту його усунення 07.04.2016 (дата усунення порушення), причому - з урахуванням фактично відпрацьованого таким джерелом часу, тобто за період з 01.10.2015 по 07.04.2016.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.04.2017 у справі № 910/14534/16 та постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 917/2579/14.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Рівненській області до Приватного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" про стягнення 605 180 грн. 09 коп. не підлягають задоволенню, оскільки відсутній повний склад цивільного правопорушення, а саме: позивачем не доведено розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та заявленою до стягнення шкодою.
Отже, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 26.10.2018 р. року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області від 23.11.18р. залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Рівненської області від 26 жовтня 2018 року у справі №918/388/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/388/16 повернути господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "05" квітня 2019 р.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Юрчук М.І.