проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"28" лютого 2019 р. Справа № 922/1090/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Зубченко І.В.
за участю секретаря Казакової О.В.
за участю представників сторін:
стягувача - не з'явився;
боржника - ОСОБА_1М.(в.о. директора), наказ № 5 від 13.02.2019;
ВДВС - ОСОБА_2, посвідчення № ХК0035 від 02.10.2017;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника - ТОВ "Азотфострейд" (вх. № 198Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 грудня 2018 року (повний текст складено 02.01.2019) у справі № 922/1090/18, винесену за результатами розгляду скарги боржника - ТОВ "Азотфострейд" від 13.12.2018 за вх. № 34832 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області в межах виконавчого провадження по справі № 922/1090/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агророзквіт", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд", м. Харків,
про стягнення коштів в розмірі 2326117,12 грн,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі № 922/1090/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Азотфострейд" на користь ТОВ "Агророзквіт" заборгованість за поставлений товар в сумі 2480354,85 грн, з яких: 2150784,00 грн - сума основної заборгованості; 247251,80 грн - неустойка за період з 03.02.2018 по 07.06.2018; 60221,96 грн - інфляційне нарахування за період з 03.02.2018 по 30.04.2018 та 22097,09 грн - 3% річних за період з 03.02.2018 по 07.06.2018) та судові витрати в розмірі 37205,31 грн.
На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Харківської області видано наказ від 27.07.2018 № 922/1090/18.
Боржник - ТОВ "Азотфострейд" 13.12.2018 за вх. № 34832 звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить:
1) визнати дії державного виконавця, щодо підстав закриття виконавчого провадження і не зняття арешту з майна (коштів) боржника незаконними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження винесену головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 від 10.12.2018 у виконавчому проваджені № 56998032 за судовим наказом № 922/1090/18 від 27.07.2018;
2)зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 закінчити виконавче провадження у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" та зняти арешти з майна (грошових коштів) боржника;
3) визнати незаконною та скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору винесену головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 10.12.2018 у виконавчому проваджені № 56998032 за судовим наказом № 922/1090/18 від 27.07.2018;
4) зобов'язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області повернути зайво вилучені кошти у сумі 248986,33 на розрахунковий рахунок боржника TOB “Азотфострейд”, Код 35579031, р/р № 26007010052312 в Акціонерному банку "Південний".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2018 у справі № 922/1090/18 (суддя Аюпова Р.М.) у задоволенні скарги боржника - ТОВ "Азотфострейд" на дії державного виконавця від 13.12.2018 за вх. № 34832 відмовлено.
Боржник - ТОВ "Азотфострейд" 11.01.2019, тобто з дотриманням встановленого законом строку на апеляційне оскарження ухвали суду, звернулось до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права та неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ТОВ "Азотфострейд" на дії державного виконавця від 13.12.2018 за вх. № 34832 у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2018 невірно зазначив підставою закінчення виконавчого провадження пункт 11 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Після винесення постанови про закриття виконавчого провадження, арешт з рахунку боржника не зняв. При цьому, маючи інформацію про повне виконання боржником своїх боргових зобов'язань за наказом Господарського суду Харківської області від 27 07.2018, безпідставно платіжним дорученням № 56998032/1 від 05.12.2018 зняв з арештованого ним рахунку боржника в АБ «Південний» 248986,33 грн., які спрямував на рахунок державного казначейства. Окрім того, вважає, що після винесення постанови про закриття виконавчого провадження №56998032 за наказом 922/1090/18 від 27.07.2018, державний виконавець 10.12.2018 виніс постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 226153,98 грн, яка за своєю суттю є окремим виконавчим документом.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 апеляційну скаргу боржника залишено без руху на підставі п. 3 ч. 3 ст. 258, ч.ч. 2, 6 ст. 260 ГПК України та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання оригіналів або належним чином засвідчених копій поштових квитанцій на підтвердження надсилання копій апеляційної скарги стягувачу - ТОВ "Агророзквіт" та Шевченківському відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
На виконання зазначеної ухвали апелянт - ТОВ "Азотфострейд" 07.02.2019 за вх. № 1335 надав поштові квитанції від 11.01.2019 №№ 6105714147216 та 6105714147208, які свідчать про надсилання копій апеляційної скарги стягувачу - ТОВ "Агророзквіт" та Шевченківському відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у зв'язку з чим ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою боржника - ТОВ "Азотфострейд" та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 28.02.2019 об 11:00 год.
25.02.2019 Шевченківський відділ державної виконавчої служби м.Харкова за вх.№ 2063 подав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 грудня 2018 року залишити без змін.
В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що у постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем помилково вказано як підставу закінчення п. 11, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» замість п. 9, ст. 39 цього Закону. При виявленні вказаної помилки 12.12.2018 року державним виконавцем винесено постанову ВП№56998032 про виправлення помилки. Арешт з рахунку боржника не було знято у зв'язку з наявністю залишку не стягнутого виконавчого збору у розмірі 226153,98 грн. Виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувалось в порядку, передбаченому для примусового виконання, стягнуто за пл. дорученням № 56998032/1 від 05.12.2018 сума 248986,33 грн, з яких 226230,98 грн є заборгованість зі сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а 22755,35 грн - повернуто на рахунок боржника згідно розпорядження державного виконавця від 17.12.2019.
Присутні у судовому засіданні представники боржника та ВДВС підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Стягувач не скористався можливістю направити свого представника у призначене судове засідання, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявне зворотнє повідомлення № 6102227463910 про вручення рекомендованого поштового відправлення.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 зазначеного Кодексу, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про перегляд рішення суду першої інстанції у відсутності представника стягувача.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановленого господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі № 922/1090/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Азотфострейд" на користь ТОВ "Агророзквіт" заборгованість за поставлений товар в сумі 2480354,85 грн, з яких: 2150784,00 грн - сума основної заборгованості; 247251,80 грн - неустойка за період з 03.02.2018 по 07.06.2018; 60221,96 грн - інфляційне нарахування за період з 03.02.2018 по 30.04.2018 та 22097,09 грн - 3% річних за період з 03.02.2018 по 07.06.2018) та судові витрати в розмірі 37205,31 грн.
На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Харківської області видано наказ від 27.07.2018 № 922/1090/18, який 14.08.2018 пред'явлений до виконання до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області.
У ч.5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
15.08.2018 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56998032, копії якої направлено на адресу боржника рекомендованим листом.
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 15.08.2018 накладено арешт на все майно боржника у розмірі 2769421,18 грн (т.2 а.с.9).
Також 15.08.2018 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області було винесено постанову про арешт коштів боржника, які містяться на рахунках в банківських установах, а саме: ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», AT «Укрсоцбанк», AT «ОТП ОСОБА_4» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 2769421,18 грн. Згідно постанови державного виконавця з боржника підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 251756,02 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 105,00 грн (т.2 а.с.13).
При відкритті виконавчого провадження державним виконавцем було зроблено запит до ДФС України та отримано відповідь №1041583485 від 17.08.2018, згідно якої за боржником TOB «Азотфострейд», код ЄДРПОУ 35579031 зареєстровані відкриті рахунки у AT КБ «ПриватБанк», AT «Укрсоцбанк», AT «ОТП ОСОБА_4» (а.с.18-20).
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 30.08.2018 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника у Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 2769421,18 грн. Згідно постанови державного виконавця з боржника підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 251756,02 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 105,00 грн (т.2 а.с.15).
Постановою державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 10.09.2018 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника у АТ «ОСОБА_4 Дніпро» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 2269421,18 грн. Згідно постанови державного виконавця з боржника підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 251756,02 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 105,00 грн (т.2 а.с.17).
01.10.2018 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про арешт коштів боржника на рахунках у АТ «ОСОБА_3 банк» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 2769421,18 грн (т.2 а.с.22).
TOB «Агророзквіт» 29.11.2018 направив до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харків ГТУЮ у Харківській області письмове повідомлення про повне погашення суми боргу за рішенням суду від 25.06.2018 у справі № 922/1090/18 у розмірі 2517560,16 грн, з яких: 256020,51 стягнуто примусово, 2261539,65 грн сплачено самостійно (т.2 а.с.83).
З доданого до заяви Акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що боржником було сплачено борг у розмірі 2517560,16 за період з 01.06.2018 по 29.11.2018 (т.2 а.с.84).
10.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 56998032, на підставі п. 11 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" (т.2 а.с.86).
Враховуючи несплату боржником у повному обсязі суми виконавчого збору, державним виконавцем 10.12.2018 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 226153,98 грн, що становить 10% від самостійно сплаченого боржником боргу (т. 2 а.с.89).
12.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, яким внесено виправлення до постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2018, із зазначенням про закінчення виконавчого провадження на підставі п. п. 9 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" (т. 2 а.с.138).
13.12.2018 за вх. № 34832 боржник - ТОВ "Азотфострейд" звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державного виконавця.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Азотфострейд" вказує на те, що:
- постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2018 винесеною з порушенням норм ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем закінчено виконавче провадження на підставі п. 11 відповідної статті, замість п. 9 даної статті;
- при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець в зв'язку з повним його виконанням повинен був зняти арешти з майна (коштів) боржника, накладених на підставі судового наказу №922/1090/18, проте 10.12.2018 виніс постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 226153,98, яка за своєю суттю є окремим виконавчим документом і повинен виноситись у окремому виконавчому проваджені;
-маючи інформацію про повне виконання боржником своїх боргових зобов'язань за наказом Господарського суду Харківської області від 27 07.2018, безпідставно платіжним дорученням №56998032/1 від 05.12.2018 зняв з арештованого ним рахунку боржника в АБ «Південний» 248986,33 грн., які спрямував на рахунок державного казначейства. Зайво вилучені кошти до теперішнього часу боржнику не повернуті.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2018 у справі № 922/1090/18 (суддя Аюпова Р.М.) у задоволенні скарги боржника - ТОВ "Азотфострейд" на дії державного виконавця від 13.12.2018 за вх. № 34832 відмовлено з тих підстав, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються матеріалами скарги.
Колегія суддів погоджується з відповідною позицією суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 129-1 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межам ( ч. 1 ст. 326 ГПК України).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Правове регулювання виконавчого провадження здійснюється Законом України "Про виконавче провадження" у редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закон України № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 5 Закону України № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 3 Закону України № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, до яких, зокрема, відносяться і накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
У ст. 18 Закону України № 1404-VIII зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частина 1 ст. 26 Закону України № 1404-VIII передбачає, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону.
Згідно зі ст. 15 Закону України № 1404-VIII сторони виконавчого провадження це стягувач і боржник, стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Як встановлено судом, на примусовому виконанні у Шевченківському ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження ВП № 56998032, відкрите за наказом господарського суду Харківської області №922/1090/18 від 27.07.2018 про стягнення з TOB «Азотфострейд» на користь TOB «Агророзківт» заборгованості у розмірі 2517560,16 грн.
10.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 56998032, на підставі п. 11 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що повідомлення від 29.11.2018 стягувач ТОВ "Агророзквіт" повідомив Шевченківський відділ ДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області про повне фактичне погашення суми боргу за рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі № 922/1090/18 у розмірі 2517560,16 за період з 01.06.2018 по 29.11.2018 При цьому зазначив про часткове самостійне виконання рішення суду на суму 2261539,65 грн (а.с.83).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п.9 ч.1 до ст. 39 Закону України № 1404-VIII.
У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні державний виконавець зазначив, що у постанові про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2018 помилково вказано, як підставу закінчення виконавчого провадження: п. 11 ст. 39 Закону України № 1404-VIII, замість п. 9, ст. 39 Закону України № 1404-VIII.
З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, яким внесено виправлення до постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.12.2018, із зазначенням про закінчення виконавчого провадження на підставі п. п. 9 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" (а.с.138).
Стосовно тверджень скаржника про те, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець повинен був зняти арешти з майна (коштів) боржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 40 Закону України № 1404-VII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у звязку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно до приписів ст. 27 Закону України № 1404-VII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
З матеріалів справи вбачається, що під час виконання рішення державним виконавцем було стягнуто з боржника у примусовому порядку 256020,51 грн - боргу та 25929,84 грн виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Суму 2261539,65 грн під час примусового виконання рішення боржником було сплачено у добровільному порядку і на час винесення державним виконавцем постанови про закриття виконавчого провадження виконавчий збір у розмірі 10% з цієї суми ще стягнуто не було.
Враховуючи несплату боржником у повному обсязі суми виконавчого збору, державним виконавцем 10.12.2018 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 226153,98 грн, що становить 10% від самостійно сплаченого боржником боргу (т. 2 а.с.89).
Враховуючи несплату боржником суми виконавчого збору у повному обсязі, державним виконавцем не було знято арешту з рахунків боржника та 10.12.2018 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 226153,98 грн (т. 2 а.с.89).
З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 56998032/1 від 05.12.2018 було списано з рахунку боржника 248986,33 грн (т. 2 а.с.91).
Сума у розмірі 226230,98 грн. була зарахована як заборгованість зі сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а сума 22755,35 грн. повернута на рахунок боржника, згідно розпорядження державного виконавця від 17.12.2018. При цьому, даний факт не заперечувався представником скаржника під час судового розгляду скарги у суді першої інстанції.
Наведене свідчить про правомірність не зняття арешту з рахунків боржника у зв'язку із винесенням державним виконавцем відповідної постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 226153,98 грн.
Щодо вимоги скаржника про визнання незаконною та скасування зазначеної постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 10 грудня 2018 року у виконавчому проваджені №56998032 за судовим наказом №922/1090/18 від 27 липня 2018 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 226153,98 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2018 року по справі №816/823/17 зазначив, що відповідно до Закону України №1404 підставою для винесення постанов про стягнення виконавчого збору є закінчення виконавчого провадження з підстав передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 ч.1 ст. 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.
Господарським процесуальним кодексом встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 339, частина перша статті 340 цього Кодексу.
Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Водночас, частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З наведених норм права вбачається, що Законом України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат і на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 08.06.2018 року у справі №921/16/14-г/15.
Враховуючи те, що скаржник стверджує, що у постанові державного виконавця про стягнення виконавчого збору невірно визначена сума виконавчого збору, яка підлягає стягненню з боржника, господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги в цій частині, оскільки відповідний спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до Закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи скаржника спростовуються матеріалами скарги, а вимоги ТОВ "Азотфострейд", викладені у скарзі на дії державного виконавця є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги боржника у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувану ухвалу прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки, у зв'язку з чим апеляційна скарга боржника - ТОВ "Азотфострейд" залишається без задоволення, а ухвала Господарського суду Харківської області від 27 грудня 2018 року у справі № 922/1090/18 - без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись статтями 129, 255, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу боржника - ТОВ "Азотфострейд" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 грудня 2018 року у справі № 922/1090/18 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 27 грудня 2018 року у справі № 922/1090/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.03.2019.
Головуючий суддя Н.М. Пелипенко
Суддя С.В. Барбашова
Суддя І.В. Зубченко