вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"20" лютого 2019 р. Справа№ 911/427/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Агрикової О.В.
Чорної Л.В.
за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.
в судове засідання представники учасників справи не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області
на рішення господарського суду Київської області від 30.07.2018 (повний текст складено 16.08.2018)
у справі №911/427/18 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Київській області
до Богуславської районної державної адміністрації Київської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда"
про визнання незаконним та скасування розпорядження,
Головне управління Держгеокадастру у Київській області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.11.2002 №357 "Про передачу земельних ділянок лісового фонду реформованих сільськогосподарських підприємств у користування Богуславському державному агролісництву".
Рішенням господарського суду Київської області від 30.07.2018 відмовлено в задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Богуславської районної державної адміністрації Київської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда" про визнання незаконним та скасування розпорядження.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не доведені та необґрунтовані, є безпідставними з огляду на відсутність порушення цивільно-правового інтересу позивача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Київській області звернулось до Київського апеляційного господарського з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 30.07.2018 у справі 911/427/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Руденко М.А., суддів Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.09.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №911/427/18; призначено справу до розгляду на 23.10.2018.
Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.
Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 в газеті "Голос України" №185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.
Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №911/427/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Пономаренка Є.Ю., суддів Руденко М.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 прийнято апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення господарського суду Київської області від 30.07.2018 у справі №911/427/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. - головуючий суддя; судді - Мальченко А.О., Руденко М.А.; розгляд апеляційної скарги призначено на 05.11.2018.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 розгляд справи відкладено на 19.11.2018.
19.11.2018 через канцелярію суду від позивача надішли пояснення до апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 17.12.2018.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2018 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Пономаренка Є.Ю., суддів Дідиченко М.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 прийнято апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення господарського суду Київської області від 30.07.2018 у справі №911/427/18 до провадження вказаною колегією суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 заяву про самовідвід суддів Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., Мальченко А.О. від розгляду апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення господарського суду Київської області від 30.07.2018 у справі №911/427/18 задоволено; матеріали справи №911/427/18 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/427/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Іоннікової І.А. - головуючого судді; суддів - Агрикової О.В., Чорної Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 прийнято апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення господарського суду Київської області від 30.07.2018 у справі №911/427/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Агрикової О.В., Чорної Л.В.; розгляд апеляційної скарги призначено на 30.01.2019.
30.01.2019 до Північного апеляційного господарського суду від Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда" надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
При цьому колегією суддів встановлено, що дане клопотання підписано представником Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда" - ОСОБА_1., який не є уповноваженим представником третьої особи у розумінні положень ст. 58 ГПК України, у зв'язку з цим розгляд даного клопотання відкладено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 оголошено в судовому засіданні перерву до 20.02.2019. Зобов'язано третю особу - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Правда" надати докази щодо повноважень представника ОСОБА_1 у відповідності до ст. 58 ГПК України, а також надати письмове звернення третьої особи з обґрунтуванням клопотання про долучення доказів до матеріалів справи в судах апеляційної інстанції. Зобов'язано третю особу - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Правда" у разі підписання відповідного клопотання уповноваженим представником третьої особи, надіслати копії такого клопотання іншим учасникам справи та надати суду відповідні докази.
В судове засідання апеляційної інстанції 20.02.2019 представники сторін, третьої особи не з'явились.
Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, третьої особи.
Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Правда" не надано доказів щодо повноважень представника ОСОБА_1 у відповідності до ст. 58 ГПК України, не надано обґрунтування клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції.
Колегією суддів вирішено повернути без розгляду клопотання Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда" про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, відповідно до ч.4 ст.170 ГПК України, оскільки клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.11.2017 №331-ДК передбачено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок державними лісогосподарськими підприємствами на території Богуславського району Київської області.
Управлінням з контролю за використанням земель та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області в порядку статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та в межах наданих повноважень проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства Богуславською районною державною адміністрацією Київської області при розпорядженні земельними ділянками.
Відповідно до матеріалів перевірки, Управлінням з контролю за використанням земель та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області було встановлено, що розпорядження Богусласької райдержадміністрації від 12.11.2002 №357 видано з порушенням вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №18, Колективному сільськогосподарському підприємству "Правда" надано на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області у постійне користування земельну ділянку загальною площею 513,8 га для сільськогосподарських потреб.
Відповідно до Державної статистичної звітності форми 6-зем по Богуславському району земельна ділянка площею 513,8 га відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Спірним розпорядженням передано у користування земельні ділянки Богуславському державному агролісництву спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс". Зазначеним розпорядженням, як стверджує позивач, було безпідставно змінено цільове призначення переданих земель із категорії земель сільськогосподарського призначення на категорію землі лісового фонду.
Позивач зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Саме рішення компетентного органу є підставою для розробки землевпорядної документації. У випадку віднесення земельної ділянки до тієї чи іншої категорії або зміни її цільового призначення такою землевпорядною документацією є проект відведення земельної ділянки.
Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству "Правда", земельна ділянка площею 513,8 га, яка розташована на території Біївецької сільської ради відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Як стверджує позивач, органом державної влади - Богуславською районною державною адміністрацією не здійснено у встановленому Земельним кодексом України порядку зміни цільового призначення переданої земельної ділянки з сільськогосподарського призначення на землі лісового фонду, що відповідно до положень ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання недійсним та скасування спірного розпорядження.
Також, в позовній заяві зазначено, що рішенням Біївецької сільської ради народних депутатів від 30.09.1995 КСП "Правда" надано в постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 513,8 га.
Богуславському державному агролісництву спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс" передано земельну ділянку згідно оскаржуваного розпорядження в тому числі за рахунок земель, які перебували у користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства "Правда", яке не припинило своє існування. При цьому, позивач зазначає, що Колективне сільськогосподарське підприємство "Правда", правонаступником якого є Сільськогосподарський виробничий кооператив "Правда" на законних підставах має у постійному користуванні земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Біївецької сільської ради Богуславського району. Водночас, рішення органу державної влади влади про вилучення земельної ділянки площею 513,8га із постійного користування Колективного сільськогосподарського підприємства "Правда" не приймалися, згода користувача на вилучення землі відсутня у зв'язку з чим, були відсутні правові підстави для передачі за спірним розпорядженням належної Колективному сільськогосподарському підприємству "Правда" земельної ділянки площею 513,8 га в користування Богуславському державному агролісництву спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс".
В обґрунтування викладених у позові обставин позивач посилається на Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 14.12.2017 №331 -ДК/294/АП/09/01/-17.
Також, позивач наполягає на приватноправовому характері спору, виходячи з того, що земельні відносини мають приватноправовий характер, оскільки у таких відносинах держава або територіальні громади виступають від імені держави, як власника землі, тому є рівними учасниками земельних відносин. В той же час, позивач подає відповідний позов в порядку реалізації функції державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.
Колегією суддів встановлено, що 12.11.2012 Богуславською районною державною адміністрацією Київської області, розглянувши клопотання управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації та відповідно до Указу Президента України від 03.12.99 № 1529/99 "Про невідкладні заходи, шодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", керуючись ст.9 Лісового кодексу України, ст.17, 55, 57, 116, 122, 123, п.5 ст.149 Земельного кодексу України, наказом Міністерства Мінагрополітики України №153 від 11.04.2001 року "Про прискорення передачі земель лісового фонду, що перебувають у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств", Законом України "Про місцеві адміністрації" (із наступними змінами), прийнято розпорядження №357 "Про передачу земельних ділянок лісового фонду реформованих сільськогосподарських підприємств у користування Богуславському державному агролісництву", яким передано у користування земельні ділянки лісового фонду сільськогосподарських підприємств Богуславського району загальною площею 4065,4 га Богуславському державному агролісництву спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс" при головному управлінні сільського господарства та продовольства Київської облдержадміністрації. Зобов'язано Богуславське державне агролісництво спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс" при головному управлінні сільського господарства та продовольства Київської облдержадміністрації виготовити проектну документацію по оформленню Державного акту на право постійного користування землями лісового фонду. Вирішено провести уточнення площ земельних ділянок лісового фонду в розрізі територій сільських рад після розробки проектної документації по оформленню Державного акту на право постійного користування землями лісового фонду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що спірне розпорядження не стосується передачі земельної ділянки площею 513,8 га, яка перебувала в користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства "Правда", про що стверджував позивач.
Також колегія суддів зазначає, що спірним розпорядженням передано у користування земельні ділянки лісового фонду, а не сільськогосподарського призначення, як стверджував позивач.
Позивачем не доведено, що земельна ділянка площею 513,8 га, яка перебувала в користуванні Колективного сільськогосподарського підприємства "Правда" входить до (знаходиться в межах) земельної ділянки площею 4065,4 га, переданої в користування Богуславському державному агролісництву спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс".
Як вірно зазначив суд першої інстанції, надана позивачем схема, на якій співставлені земельні ділянки, які використовувались Колективним сільськогосподарським підприємством "Правда" та які використовуються Богуславським державним агролісництвом спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс", не має статусу офіційного документа, а є лише підставою для з'ясування відповідних обставин накладення (передачі) земельних ділянок, що не можливо встановити за відсутністю доказів оформлення землекористування Богуславським державним агролісництвом спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс".
Крім того, позивач на підтвердження належності земельної ділянки Колективного сільськогосподарського підприємства "Правда" до земель сільськогосподарського призначення посилався на дані Державної статистичної звітності форми 6-зем по Богуславському району.
Однак, в порушення вимог місцевого господарського суду не надано відповідної довідки 6-зем, як на момент винесення спірного розпорядження, так і на момент виявлення порушення. Наведені обставини свідчать про недоведеність цільового призначення вищенаведеної земельної ділянки та його зміну. Зі змісту спірного розпорядження не вбачається вирішення будь-яких питань, пов'язаних зі зміною цільового призначення, що вказує на недоведеність цільового призначення вищенаведеної земельної ділянки та його зміну.
Крім того, колегією суддів встановлено, що рішенням Біївецької сільської ради народних депутатів Богуславського району від 30.09.1995 «Про передачу у колективну власність і постійне користування земельних ділянок Колективному сільськогосподарському підприємству "Правда" передано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у постійне користування всього 513,8 га земель, із них з резервного фонду 135,9 га, із водного фонду - 51,2 га та природоохоронного призначення - 326,7 га. З даного рішення від 30.09.1995 не вбачається, що третій особі передавались землі сільськогосподарського призначення.
У державному акті на право постійного користування ІІ-КВ №002256 вказано, що землекористувачу КСП "Правда" було надано у постійне користування 513,8 га відповідно до рішення Біївецької сільської ради народних депутатів Богуславського району від 30.09.1995.
У вказаному державному акті зазначено, що земля була надана для сільськогосподарського виробництва, проте цільове призначення земельної ділянки не вказано.
Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що оспорюваний акт стосується передачі земельної ділянки Богуславському державному агролісництву спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс".
При вирішенні питання щодо необхідності залучення вищевказаної юридичної особи до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що 07.11.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис (номер запису 13291120005000425) про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Богуславського державного агролісництва спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Київоблдержагроліс".
Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Згідно із частиною 1 статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно із пунктом "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.
Виходячи з наведених норм статей 16, 393 ЦК України та статті 152 Земельного кодексу України право на оспорювання та оскарження акту органа державної влади, органа місцевого самоврядування що, стосується розпорядження або користування земельною ділянкою належить власнику, землекористувачу такої земельної ділянки або особі, яка доведе, що відповідно до законодавства звертається в інтересах цих осіб за захистом порушеного, невизнаного або оспорюваного права.
В обґрунтування порушення цивільно-правового інтересу позивач посилається лише на обставини землекористування Колективним сільськогосподарським підприємством "Правда" (Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Правда"), тобто обґрунтовує свої позовні вимоги, як стверджує позивач, порушенням прав іншої особи.
Також в обґрунтування права на звернення із вимогами про визнання недійсним оспорюваного розпорядження позивач послався на повноваження та контрольні функції, визначені нормами статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Між тим, положення вказаної статті не наділяють центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, повноваженнями звертатися до суду з позовами для захисту права власності (користування) на землю третіх осіб.
Відповідна правова позиція викладені також в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №911/1668/17.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не доведено порушення цивільно-правового інтересу Головного управління Держгеокадастру у Київській області, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 30.07.2018 у справі №911/427/18 - без змін.
Матеріали справи №911/427/18 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
повний текст постанови складено 01.03.2019
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді О.В. Агрикова
Л.В. Чорна