ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2019 року м. Київ № 640/3340/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
до Головного територіального управління юстиції у м. Києві
про визнання дій протиправними, скасування постанови, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, в особі державного виконавця Бялого М.Г., щодо накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
- скасувати постанову про накладення штрафу від 08.02.2019, винесену по ВП №57834329 у розмірі 5 100 грн в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з п. 2 і 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві обов'язково зазначаються:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені в ст. 287 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до норм ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви з додатками суд встановив, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача (згідно даних титульного аркушу позовної заяви), а саме: до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, а не до самого органу державної виконавчої служби, як то визначено процесуальними нормами - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Приписами ч. 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подана до суду без клопотання про поновлення цього строку.
Між тим, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бялого М.Г. Г.І. про накладення штрафу ВП №57834329, датовану 08.02.2019, а з цим позовом звернувся до суду лише 26.02.2019. При цьому, позивач вказує на те, що оскаржуване рішення (постанову) він отримав 14.02.2019. Ця обставина також засвідчується наявною у матеріалах позову копією супровідного листа Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.02.2019 №57834329-14 з відміткою вхідного штампу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.02.2019 вх. №17846.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України визначено, що позовну заяву позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду:
- у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
- у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
З контексту наведеної норми ст. 287 КАС України вбачається, що позивач мав звернутися із цим позовом до суду до 25.02.2019 включно. Проте, як вже було встановлено судом, позовна заява подана Головним управлінням 26.02.2019.
Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене вище, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та документальні докази на підтвердження обставин пропуску строку звернення до суду з поважних причин.
Крім того, у силу ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 921,00 гривні.
Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено одну вимогу немайнового характеру (основну) - про визнання протиправними дій державного виконавця та одночасно вимогу майнового характеру - про скасування постанови, яка в розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України є похідною від першої заявленої позовної вимоги. Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №2246-VIII сума судового збору, яку має сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 1 921,00 грн.
Дослідивши зміст позовної заяви та додатки до неї суд встановив, що позивачем не подано разом з позовом жодного платіжного документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку. Водночас позивачем у тексті позову заявлено письмове клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання позивача мотивоване тим, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. У зв'язку з цим Пенсійний фонд України та його територіальні органи позбавлені можливості вносити до свого бюджету витрати на сплату судового збору або отримувати грошові дотації на такі витрати.
Вирішуючи дане клопотання позивача суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VІ враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не відноситься до суб'єктів, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 №К/9901/12/18, від 12.01.2018 №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та №К/9901/2134/18, від 25.10.2018 у справі №442/8026/17, від 01.11.2018 у справі №812/1813/18.
При цьому, судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, а саме: в рішенні у справа «Креуз проти Польщі» Європейський суд дійшов висновку, що «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на викладене вище суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. А тому, як наслідок, позивачу необхідно надати суду оригінал документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду, - у кількості примірників для відповідача та для суду; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; оригіналу платіжного документу про сплату Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області судового збору за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва його позовної заяви у розмірі 1 921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок