про відмову у відкритті апеляційного провадження
04 березня 2019 року справа №221/6365/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В. , розглянувши апеляційну скаргу Інспектора взводу УПП ГУНП м. Кременчуг Полтавської області Тєтєнова Максима Геннадійовича на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року у справі № 221/6365/18 (головуючий І інстанції Чальцева Т.В.) за позовом ОСОБА_3 до Інспектора взводу УПП ГУНП м. Кременчуг Полтавської області Тєтєнова Максима Геннадійовича про скасування постанови та закриття по справі про адміністративне правопорушення,-
В провадженні Першого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Інспектора взводу УПП ГУНП м. Кременчуг Полтавської області Тєтєнова Максима Геннадійовича на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року у справі № 221/6365/18.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року апеляційна скарга Інспектора взводу УПП ГУНП м. Кременчуг Полтавської області Тєтєнова Максима Геннадійовича на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року у справі № 221/6365/18 була залишена без руху з підстав порушення строку на апеляційне оскарження. Апелянту також було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку із відсутністю підстав для визнання поважними причин пропуску такого строку.
Апелянту надано десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами на їх підтвердження.
Копія зазначеної ухвали апелянт отримав 20 лютого 2019 року, що підтверджено матеріалами справи.
28 лютого 2019 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Волноваського районного суду Донецької області від 10.12.2018 року.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення надійшов на службову адресу відповідача 16.01.2010 року. В період з 16.12.2018 року по 09.01.2019 року відповідач перебував в основній відпустці, таким чином, причини пропуску строку не залежали від волі відповідача.
Щодо можливості визнання вказаних причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи предмет спору, процесуальні питання розгляду наведеної справи врегульовані параграфом 2 Глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ст. 286 цього Кодексу, відповідно до ч. 4 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 24 липня 2018 року в справі № 211/797/18, норми ст. 286 КАС України є спеціальними по відношенню до ст. 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення, а не з дня вручення повного рішення суду.
Тобто, відсутність особи в судовому засіданні та отримання нею копії рішення після сплину строку на його апеляційне оскарження не є поважною підставою для поновлення такого строку.
Суд не приймає посилання апелянта, як поважну причину пропуску строку те, що в період з 16.12.2018 року по 09.01.2019 року відповідач перебував в основній відпустці, таким чином був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою, оскільки відповідачем у справі є Інспектор взводу УПП ГУНП м. Кременчуг Полтавської області Тєтєнов М.Г., тобто посадова особа Управління патрульної поліції, у зв'язку із чим, безпосередньо управління, як суб'єкт владних повноважень, мало можливість звернутися з апеляційною скаргою в строк встановлений законом.
Суд зазначає, що пасивна поведінка апелянта не може вважатися поважними обставинами пропуску строку.
Апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен був забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17.
Згідно з ч. 1 статтею 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 299, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні клопотання Інспектора взводу УПП ГУНП м. Кременчуг Полтавської області Тєтєнова Максима Геннадійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інспектора взводу УПП ГУНП м. Кременчуг Полтавської області Тєтєнова Максима Геннадійовича на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року у справі № 221/6365/18.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями.
Повний текст ухвали складений та підписаний "04" березня 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Е.Г. Казначеєв
Л.В. Ястребова