про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
04 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/237/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, -
У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №824/847/18-а за позовом ОСОБА_1 до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення.
Під час підготовчого засідання, 28.02.2019 р., представником позивача подано заяву про відвід судді у зв'язку з недовірою судді Левицькому В.К. Крім того, представник позивача вказав, що суддя Левицький В.К. вже брав участь у розгляді даної справи, а тому наведена обставина є підставою для відводу судді.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 р. у справі №824/847/18-а заяву про відвід судді Левицького В.К. визнано необґрунтованою, передано заяву і додані матеріали про відвід судді для реєстрації в автоматизованій системі документообігу, для визначення судді по розгляду заяви про відвід судді. Зупинено провадження у справі №824/847/18-а до вирішення і прийняття рішення по заяві про відвід судді.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2019 року, заяву про відвід судді Левицького В.К. передано для розгляду судді Брезіній Т.М.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи заяви представника позивача про відвід судді Левицького В.К., суд вважає заявлений відвід необґрунтованим, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Нормами статті 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Частинами 3 та 4 ст.39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що процесуальним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу. Окрім того, передбачено, що в разі заявлення відводу судді (колегії суддів) такий має бути належним чином вмотивований.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у упередженості або необ'єктивності судді.
Судом встановлено, що заява представника позивача про відвід судді Левицького В.К. не містить обґрунтувань про порушення (на його думку) головуючим суддею процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи №824/847/18-а.
Судом встановлено, що у вересні 2018 р. ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення 18 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №406-18/17 від 02.11.2017 р. про затвердження генерального плану села Мигове Вижницького району Чернівецької області розробленого ПП "Центр Європейського розвитку" м. Львів.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.09.2018 р. №824/847/18-а (головуючий суддя Левицький В.К.) позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2018 р. №824/847/18-а (головуючий суддя Левицький В.К.) позовну заяву ОСОБА_1 до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправним і скасування рішення скасовано. Справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Суд звертає увагу, що скасування ухвали про повернення позовної заяви, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 37 КАС України, не є підставою для відводу судді Левицького В.К., оскільки рішення по суті спору (рішення, ухвала про закриття провадження, ухвала про залишення позову без розгляду) не було прийнято вказаним суддею. Крім того, 30.11.2018 р. суд апеляційної інстанції справу №824/847/18-а направив до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду, а не на новий розгляд. Вказані обставини виключають підстави для формування нового складу суду в адміністративній справі №824/847/18-а та не можуть слугувати підставою для відводу головуючого судді по справі.
Водночас, представником позивача не наведено жодної підстави, яка б свідчила про упередженість чи необ'єктивність судді під час розгляду адміністративної справи №824/847/18-а, відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви представника позивача про відвід судді, тому у задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 36, 37, 39-41, 241-243, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про відвід головуючого судді Левицького В.К. в адміністративній справі №824/847/18-а.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна