Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
01 березня 2019 р. № 520/703/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ41248278) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року у розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року у розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення на підставі довідки, виданої Харківським окружним адміністративним судом від 07.08.2018 року № 06-60/28909/18, з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, не зважаючи на вимоги закону, залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2018 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, при цьому здійснивши перерахунок лише з 1 серпня 2018 року.
Відповідач направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що перерахунок здійснено з моменту набрання законом чинності, та на той факт, що матеріальна допомога не є складовою суддівської винагороди, а відтак не враховується при перерахунку пенсії позивачу.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з жовтня 2016 року.
Відповідно до Закону України від 15.05.2018року №2415-\ТІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», опублікованого 21 липня 2018 року в газеті «Голос України» (№133), внесено зміни до Закону України №1774-VІІІ, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II слово та цифри « 1600 гривень» замінити словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становив 1600 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 гривні.
З огляду на зазначене вище, з 1 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні.
У зв'язку з вищезгаданими змінами в Законі № 1774-VІІІ, внесеними 21 липня 2018 року, Державною судовою адміністрацією України було надіслано головам апеляційних, апеляційних спеціалізованих, місцевих спеціалізованих судів та начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України лист від 24.07.2018 року № 11-13636/18 «Про суддівську винагороду», в якому, зокрема, зазначено: «Враховуючи викладене, звертаємо увагу на необхідність внесення змін до штатних розписів та перерахунку суддівської винагороди з 1 січня 2018 року, а також підготовки довідок про суддівську винагороду з 1 січня 2018 року для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Харківським апеляційним адміністративним судом було підготовлено та надано позивачу довідку від 07.08.2018 року № 231 «Про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», яка свідчить, що заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складається з окладу, надбавки за вислугу років та матеріальної допомоги. Слід зазначити, що довідка видана на підставі особового рахунку саме за січень 2018 року.
В серпні 2018 року позивач звернувся до Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Харкові з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2018 року відповідно до довідки № 231.
Проте відповідач залишив без задоволення заяву ОСОБА_2 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2018 року, при цьому здійснивши перерахунок лише з 1 серпня 2018 року.
Досліджуючи обґрунтованість позовних вимог та правомірність дій суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, суд зазначає наспупне.
Правовою підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2018 року є зміни до Закону № 1774-VІІІ, внесені Законом від 10.05.2018 року № 2415-VІІІ, опублікованим 21.07.2018 року.
Вказаною редакцією закону визначено: установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
З аналізу положень вказаної норми вбачається, що законодавець в нормі закону визначив зворотну дію вказаної норми, встановивши початок її дії у вказаній редакції з 01.01.2017 року.
Зворотна сила закону полягає в тому, що новий закон поширюється на факти, які виникли ще при старому законі. Тому наслідки, що були законно зроблені при старому законі, визнаються неправильними і підлягають зміні відповідно до норм нового закону.
Відтак, вказана норма закону набуває чинності відповідно до принципу зворотної дії (зворотної сили) (ретроактивної форми), тобто акт поширює свою дію на нові і старі факти, правовідносини, що виникли до і після набрання чинності, тобто закон поширюється на всі факти, що виникають не лише у майбутньому, а й виникли в минулому.
Отже, у позивача з моменту оприлюднення зміни до Закону № 1774-VІІІ, внесені Законом від 10.05.2018 року № 2415-УІІІ, опублікованим 21.07.2018 року з'явилась можливість звернутися до Харківського окружного адміністративного суду за довідкою про суддівську винагороду станом на 1 січня 2018 року, для подальшого звернення з такою довідкоюдо відповідача за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання з 1 січня 2018 року.
Проте, відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу лише з 01.08.2018 року, без врахування положення а. 2 п. 3 Перехідних положень Закону України № 1774-VІІІ, в редакції Закону від 10.05.2018 року № 2415-VІІІ.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовано правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності суддів та інші питання судоустрою і статусу суддів.
Відповідно до ч.5 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується, зокрема, окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року за № 4-рп/2016, щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Згідно п.6.3 Європейської хартії про закон «Про статус суддів», гарантовано суддям, що виконують свої професійні обов'язки, захист від соціальних ризиків, пов'язаних з хворобою, материнством, інвалідністю, похилим віком та смертю.
Відповідно до п.6.4 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» передбачено, що судді, які досягли пенсійного віку і що працювали на посаді судді зазначений період, отримують пенсію по старості, рівень якої має бути якомога ближчим до рівня їхньої останньої заробітної плати на посаді судді.
Як зазначається в Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року (2010) 12, «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від стимулів , через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).
Таким чином, здійснення відповідачем перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача лише з 1 серпня 2018 року замість з 1 січня 2018 року є неправомірним та таким, що порушує права позивача.
При цьому відповідачем не взято до уваги ту обставину, що Законом України від 15.05.2018 року № 2415-VIII з урахуванням Законів України «Про Державний бюджет на 2017 рік» та «Про Державний бюджет на 2018 рік» розмір суддівської винагороди, що обчислюється з урахуванням а. 2 п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ, в редакції Закону від 10.05.2018 року № 2415-VІІІ фактично змінився саме з 1 січня 2018 року, що обумовлює здійснення перерахунку суддівської винагороди саме з 1 січня 2018 року. Виходячи з зазначеного, відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання саме з 1 січня 2018 року.
Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено наявність обов'язку у відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачу загальний відсоток розрахунку встановлений на рівні 90 %.
Відтак, вказаний факт визнається обома сторонами, з огляду на що не підлягає доказуванню.
Стосовно вимоги позивача щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання із урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI (чинного, на час звільнення позивача з посади судді) та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з нормами статті 136 Закону № 1402 та статті 134 Закону № 2453 суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Стаття 141 Закону № 2453 передбачає, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Отже, враховуючи вимоги Закону № 1402-VIII, судді у відставці виплачується за його вибором пенсія, або щомісячне довічне грошове утримання, у максимальному розмірі 90% заробітної плати (суддівської винагороди) судді, яке обчислюється з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Тобто, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди.
Таким чином, законодавством, чинним, станом на час звернення до пенсійного фонду з відповідною заявою про здійснення перерахунку, було передбачено чіткий перелік складових, що входять в обчислення суддівської винагороди та відповідно щомісячного довічного грошового утримання судді.
Наразі, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди.
Стосовно можливості застосування норм статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, то колегія суддів звертає увагу, що врахування цих положень можливе у разі призначення позивачу пенсії, а не довічного грошового утримання. Порядок обчислення довічного грошового утримання не регулюється зазначеними законами, а чітко визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», який є спеціальним і не пов'язує розмір складових суддівської винагороди, що враховуються при обчисленні щомісячного грошового утримання судді із сплатою страхових внесків.
Аналогічна позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 592/7834/17, від 09.11.2018 року у справі № 730/567/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 139, 243-246, 255-257, 263, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні ді - задовольнити частково.
Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року у розмірі 90 % грошового утримання судді на відповідній посаді судді та здійснити виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року у розмірі 90 % грошового утримання судді працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки, виданої Харківським окружним адміністративним судом від 07.08.2018 року № 06-60/28909/18, з урахуванням раніше виплачених сум
Стягнути з Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Харкові (61002, м. Харків, пл. Свободи, 5, 4 під.,6 поверх, код ЄДРПОУ: 41248278) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 512 грн. 27 коп. (пятсот дванадцять гривень 27 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя Кухар М.Д.