Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відкриття провадження в адміністративній справі
04 березня 2019 р. Справа № 520/1928/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ41248278) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати неправомірними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо припинення виплати пенсії з 01 листопада 2017 року; зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова відновити виплату пенсії та виплатити невиплачену заборгованість по пенсії.
Спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.
Адміністративний позов відповідає вимогам ст.ст.160,161 КАС України, перешкоди для відкриття провадження в адміністративній справі відсутні, підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі немає.
Позивач у позовній заяві просив поновити строк на звернення до суду та відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.
Стосовно питання про поновлення строку на звернення до суду, суд зазначає, що згідно ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу наведеної норми вбачається, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення та строки перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.
Відповідно до ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Згідно з нормами ч.2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення. Таким чином, право позивача щодо виплати раніше призначеної пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.
Правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою пенсії, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, викладений в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року по справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18).
Відтак суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Щодо питання про відстрочення судового збору, вирішуючи суд зазначає наступне.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору становить 0,4 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривень.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі фактично є вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 768.40 грн.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалах від 28.09.2015 по справі № 21-5496а15 та від 18.02.2016 по справі 826/6756/15.
Крім того, судом враховано практику Європейського Суду з прав людини ( рішення від 19.06.2001 року Справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява N 28249/95), де суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Таким чином, враховуючи те, що предметом позову є захист соціальних прав позивача (припинення виплати пенсії), з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає необхідним задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Приписами ч. 2, 3 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У зв'язку з викладеним, суд вважає необхідним витребувати у відповідача відомості щодо нарахування та виплати пенсії позивачу; засвідчені належним чином копії пенсійної справи позивача; документи, які були взяті до уваги при винесенні рішення, яким позивачу припинено виплату пенсії.
Виходячи з положень ст. ст. 171, 263 КАС України, оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Керуючись статтями 160, 161, 168, 171, 173, 174, 175, 241, 243, 257 - 263 КАС України, суддя
ухвалив :
Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити спрощене провадження.
Відстрочити сплату судового збору за розгляд адміністративної справи 520/1928/19 до вирішення справи по суті.
Встановити строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені, якщо позивачем такі документи не додані до позову, в тому числі відомості щодо нарахування та виплати пенсії позивачу; засвідчені належним чином копії пенсійної справи позивача; документи, які були взяті до уваги при винесенні рішення, яким позивачу припинено виплату пенсії (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відзивом із зазначенням причин їх неподання); документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу; або заяву про визнання позову протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі.
Роз'яснити учасникам справи, що справа буде розглянута одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Копії ухвали направити учасникам справи. Відповідачеві надіслати копію адміністративного позову з доданими до нього документами.
Роз'яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов'язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 КАС України.
Інформація по справі може бути отримана на веб-сторінці на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, а саме: http://court.gov.ua/fair/sud2070.
Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню лише в частині застосування правил підсудності шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановляння ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Зоркіна