Справа № 466/2426/18
“12“ лютого 2019 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
секретар ПАВЛИШИН К.І.
за участю
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Виговського, 89/33) до ОСОБА_3 (м. Львів, вул. Шевченка, 338/57) про стягнення боргу,-
29.03.2018р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики на загальну суму 6500,00дол.США з врахування курсу валют НБУ на момент ухвалення рішення по справі.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 28.11.2016 року між сторонами було укладено договір позики, згідно якого останньому було передано у борг 6500,00дол.США. Факт отримання коштів відповідачем було оформлено розпискою. У суму боргу включено 6000 доларів США позики та 500 доларів США за користування коштами. Відповідач зобов'язався повернути кошти у розмірі 6500,00дол.США до 16.12.2016р.
На момент укладення договору розписка була написана від імені ОСОБА_4 і в той же день була переписана від імені ОСОБА_3, оскільки, як стало відомо позивачу, відповідач згідно правовстановлюючих документів змінив прізвище ім'я та по батькові на ОСОБА_3 Як заставу залишив автомобіль марки «Mercedes-Benz», н.з. КТ904568.
У встановлений договором строк відповідач не повернув позивачу гроші. Більше того ініціював проти позивача кримінальне провадження за статтею КК України «Вимагання». Тому позивач змушений звернутись в суд. Просить стягнути з відповідача суму боргу 6500 доларів США та судові витрати. Вказав, що оригінали розписок від 28.11.2016р. знаходяться при матеріалах кримінального провадження №42016140410000345 від 16.12.2016р.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили стягнути з відповідача заборгованість згідно з договором позики у розмірі 6500,00дол.США. Зазначили, що жодних коштів на виконання договору позики відповідач позивачу до цього часу не повернув.
Відповідач в підготовчому засіданні проти позову заперечив. 16.07.2018р. подав письмові заперечення на позов в яких стверджує, що з позивачем малознайомий, жодних коштів у ОСОБА_1 не позичав, договір позики не підписував, вважає такий нікчемним, оскільки не відомо яка саме особа є позичальником. Крім того, зазначає, Військовою прокуратурою Західного регіону здійснюється кримінальне провадження №42016140410000345 від 16.12.2016р. про обвинувачення ОСОБА_1 у чиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.189 КК України. ОСОБА_3 визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні. Крім цього, просить суд розглянути справу у його відсутності.
У судові засідання відповідач не з'являвся, хоча про час та місце їх поведення повідомлявся належним чином.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи у відсутності відповідача, суд зі згоди позивача та представника позивача вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Заслухавши позивача та представника позивача, врахувавши заперечення відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, враховуючи подані заяви по суті справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості
У відповідності до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст.ст.526,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У відповідності до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що 28.11.2016 року між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно якого останньому було надано позику в розмірі 6500,00дол.США. Відповідач зобов'язався повернути таку суму коштів до 16.12.2016р.
На час укладення договору 28.11.2016р. розписка була написана від імені ОСОБА_4 і в той же день була складена розписка аналогічного змісту від імені ОСОБА_3, оскільки, як стало відомо позивачу, відповідач згідно правовстановлюючих документів є ОСОБА_3
Наявними в матеріалах справи витягом з Державного реєстру цивільного стану громадян щодо актового запису про зміну імені (а.с.38) та копією свідоцтва про переміну прізвища, імені по батькові серії 1-СГ №00711від 12.03.2002р.(а.с.39) підтверджується зміна ОСОБА_4 прізвища, імені по батькові на ОСОБА_3.
Крім того, суд витребував для огляду у судовому засіданні оригінали розписок від 28.11.2016р., так як останні знаходяться при матеріалах кримінального провадження №42016140410000345 від 16.12.2016р. і визнані документами у вказаному кримінальному провадженні.
Судом оглянуто оригінали розписок від 28.11.2016р., написані від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно. Оглянуті оригінали розписок відповідають наявним у матеріалах справи копіям. Як слідує з оригіналів розписок, позивач позичив відповідачу 6500,00дол.США до 16.12.2016р. Як заставу залишив автомобіль марки «Mercedes-Benz», н.з. КТ904568.
Позивач ствердив, що станом на 16.12.2016р. і на день ухвалення судом рішення відповідач обов'язок щодо повернення грошових коштів не виконав, жодних коштів на погашення боргу позивачеві не сплатив.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.1049 ЦК України за договором позики позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що він коштів у позивача не отримував, розписки йому не писав, у представлених розписках імені позикодавця не вказано, тому позивач не вправі вимагати у нього повернення грошей.
Як уже вказував суд, підтвердженням укладення договору позики та його умов може бути розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Наявність у позивача боргових розписок та вилучення цих розписок правоохоронними органами свідчить про те, що позивачу належить право вимоги за ними і зобов'язання відповідача залишається невиконаним.
Таким чином, 6500,00дол.США боргу за договором позики від 28.11.2016. підлягають стягненню з відповідача в користь позивача в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до офіційного курсу валют НБУ на день ухвалення рішення судом - вартість 1 долар США складає 27,057грн.
Загальна сума заборгованості договором позики становить 6500,00дол.США, що відповідно до курсу НБУ на день ухвалення рішення судом становить 175 870,50грн.
Ця сума боргу 6500,00дол.США підлягає стягненню з відповідача в користь позивача в примусовому порядку і визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.
У зав'язку із задоволенням позову, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1755,00грн. судового збору.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (24.12.1974р.н., м. Львів, вул. Шевченка, 338/57, ІНПП невідомий ) в користь ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Виговського, 89/33, ІНПП НОМЕР_1) суму боргу за договором позики від 28 листопада 2016 року в розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот) доларів США, що відповідно до курсу НБУ на 12.02.2019 року становить 175 870грн.50коп., а також судові витрати в розмірі 1755грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.02.2019р.
Суддя ОСОБА_5