465/5847/18
2-а/465/304/19
Іменем України
28.02.2019 року м. Львів
м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
Головуючого-судді Кузь В. Я.
за участі секретаря судових засідань- Янковської С. Ю.
розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 589969 від 18 вересня 2018 року та закриття провадження у справі,-
Позивач звернувся в суд із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 589969 від 18 вересня 2018 року та закриття провадження у справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він 18.09.2018року керуючи автомобілем «HYUNDAI ACCENT» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, рухався по вул. Джерельній при здійсненні повороту ліворуч на вул. Балабана був зупинений інспектором взводу №1, роти №1, батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Мелешко Ростиславом Степановичем, яким на нього винесено постанову серії НК №589969 від 18.09.2018 року, за порушення ним вимог п. 9.4, 9.9.6, 2.4.а ПДР України, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
З винесеною постановою не погоджується, вважає її незаконною і необгрунтовану , оскільки причиною зупинки ТЗ , зі слів інспектора було не ввімкнення покажчика повороту ліворуч, про те при з'ясуванні усіх обставин та перегляду відео фіксації руху його автомобіля виявлено, що покажчик руху ліворуч все таки було ввімкнено.
Окрім того, інспектор вимагав пред'явити документи, що посвідчують особу та документи на транспортний засіб, що ним було пред'явлено , однак не передано в руки інспектору.
Вказує, що всупереч ч. 1 ст. 8 ЗУ « Про Національну поліцію» та ст. 280 КУпАП інспектором при розгляді справи не з'ясовано чи ним насправді було вчинено адміністративне правопорушення, яка його вина у вчиненому, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскаржувана постанова винесена інспектором Мелешко Р.С. є незаконною, необґрунтованою та не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме: не зазначено обставин та , обґрунтування порушеного конкретного пункту ПДР України.
Відтак, просить постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати та провадження у справі закрити.
Ухвалою від 27.09.2018 року призначено спрощений порядок розгляду справи.
Позивач в судове засідання не прибув, заяви про розгляд справи у його відсутності суду не надав.
З'ясовано, що відповідач будучи належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, відзиву на позов до суду не подав.
Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.
Згідно з ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги задоволити частково.
Судом встановлено, що 18.09.2018 року інспектором взводу №1, роти №1, батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Мелешко Ростиславом Степановичем складено стосовно гр. ОСОБА_1 постанову гро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 589969, якою було вирішено: застосувати до гр. ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі: 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп.
Із змісту оскаржуваної постанови випливає, що ОСОБА_1 18.09.2018 року о 01 год. 40 хв. у м. Львові по вул. Балабана - Джерельна не надав завчасно до початку маневру сигнал показчиками повороту, не ввімкнув аварійну ( світлову) сигналізацію після вимоги на зупинку поліцейського , не пред"явив для перевірки документи , як водій транспортного засобу, чим порушив п.п. 9.4., 9.9.б, 2.4. а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положеннями ч.1 ст. 126 КУпАП, встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка")
Позивач категорично заперечує факт порушення вимог п.п.п. 9.4., 9.9.б, 2.4. а ПДР.
Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом суду не надав.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належним та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративних правопорушень, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення від 18 вересня 2018 року слід скасувати.
Разом з тим, суд вважає безпідставними позовні вимоги позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача, оскільки відповідно до ст. 284 КУпАП, вирішення питання про закриття провадження у справі по адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі наведеного, керуючись статтями 9, 122, 245, 251, 280 КУпАП, статтями 9, 72-74, 77, 121, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 589969 від 18 вересня 2018 року та закриття провадження у справі задовольнити частково .
Постанову серії НК № 589969 від 18 вересня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, - скасувати.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. Кузь