Справа № 456/3125/14-к
Провадження № 1-кп/456/73/2019
іменем України
01 березня 2019 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Стрий кримінальне провадження № 12013140130001004 від 28.05.2014 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 , 15.05.2014р. близько 12.00 год., використовуючи неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які не усвідомлювали факту вчинення крадіжки, так як ОСОБА_8 , запевнив цих осіб, що він придбав у власника металопластикове вікно та металопластиковий балконний блок, таємно викрав з квартири без номера, розташованої на першому поверсі недобудованого будинку, який не охоронявся і вхід до якого був вільним, що за адресою АДРЕСА_2 , металопластикове вікно вартістю 1500 грн. та металопластиковий балконний блок вартістю 4000 грн., тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 5500 грн..
Крім цього, 23.05.2014р. близько 21.00 год., ОСОБА_5 , використовуючи неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не усвідомлював факту вчинення крадіжки, так як ОСОБА_8 , запевнив його, що він придбав у власника металопластикове вікно, таємно, повторно викрав з квартири без номера, розташованої на першому поверсі недобудованого будинку, який не охоронявся і вхід до якого був вільним, що за адресою АДРЕСА_2 , металопластикове вікно вартістю 1500 грн. тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на вказану суму.
Також, 28.05.2014р. близько 12.00 год., ОСОБА_5 , використовуючи неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не усвідомлював факту вчинення крадіжки, так як ОСОБА_8 , запевнив його, що він придбав у власника металопластикове вікно, таємно, повторно вчинив замах на крадіжку майна з квартири без номера, розташованої на п'ятому поверсі недобудованого будинку, який не охоронявся і вхід до якого був вільним, що за адресою АДРЕСА_2 , а саме намагалися демонтувати металопластикове вікно вартістю 1500 грн., однак з причин, що не залежали від його волі не довів свого злочинного умислу до кінця, оскільки був виявлений та затриманий власником ОСОБА_9 та працівниками поліції.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав повністю, погоджується з обставинами, оголошеними прокурором з обвинувального акта. Додатково пояснив, що дійсно протягом травня 2014 р. неодноразово проходячи повз будинок
АДРЕСА_2 , бачив, що такий ніким не охороняється, а тому в нього виник умисел викрасти звідти металопластикові вікна. В подальшому заручившись допомогою неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яким повідомив, що вказані вікна він придбав, двічі викрадав металопластикові вікна та віконний блок. Втретє, коли вони з ОСОБА_10 прийшли викрадати вікно, на місці події був затриманий потерпілим ОСОБА_9 та працівниками поліції. На даний час відшкодував завдані збитки. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують його особу.
Учасникам судового провадження роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вказаних злочинів доведеною повністю і вважає, що його дії, вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, а також за ч. 3 ст. 15. ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне, повторне викрадення чужого майна.
Визначаючи міру покарання обвинуваченому по даній справі суду слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.
Також, при призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення суд повинен віднайти розумний баланс між обов'язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого, щодо міри покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини правопорушення, його наслідки, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_5 по справі не встановлено.
Пом”якшуючими відповідальність обставинами суд визнає те, що ОСОБА_5 , щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно відшкодував заподіяні збитки.
Враховується, що обвинувачений вчинив злочини середньої тяжкості, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризуються по місцю проживання, має молодий вік, потерпілий претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Враховуючи всі обставини по справі, особу винного, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкцій інкримінованих йому статтей КК України, звільнивши на підставі ст. 75 КК України від реального відбування покарання та застосувавши ст. 76 КК України.
Питання речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним та засудити за ч. 1 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) місяців арешту; за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 (двох) років обмеження волі; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 1 (одного) року і шести місяців обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 2 (два) роки обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обовязки.
Згідно ст. 76 ч. 1 п. п. 1, 2 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази: два металопластикові вікна, розміром 1,45х0,90 м, металопластиковий балконний блок розміром 3,60 м, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_9 - залишити в потерпілого.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя ОСОБА_1