Справа № 456/3730/18
Провадження № 2-з/456/4/2019
Іменем України
01 березня 2019 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Карпин О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,
встановив:
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
В порядку забезпечення позову позивачі просять накласти арешт на картковий рахунок 4188372505328889 в ПАТ «ОСОБА_4 Аваль», МФО 300335, ЗКПО 14305909, відкритий на ім'я ОСОБА_3.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Згідно ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Позивачами не подано жодного належного доказу на підтвердження того факту, що не застосування заходів забезпечення позову може призвести до порушення їхніх прав та інтересів.
У суду відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Суд не вбачає необхідності у забезпеченні позову, так як доводи позивача не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову за безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Головуючий суддя ОСОБА_5