Справа № 452/384/19
Провадження № 1-кп/452/148/2019
іменем України
28 лютого 2019 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
із участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, приватного підприємця, раніше судимого 03.12.2018 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, згідно із ч. 5 ст. 75 КК України звільнено особу від визначеного покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, -
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
ОСОБА_6 5 листопада 2018 року о 03:30год. під'їхав на власному автомобілі марки «Opel Omega» із державним реєстраційним номером НОМЕР_1 на зупинку громадського транспорту, що у м. Самборі по вул. Перемишльській, 3 Львівської області, де в цей час знаходились потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ; підійшовши до останніх та ігноруючи при цьому існуючі норми вирішення спорів, виражаючись нецензурною лексикою, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, що виразилось у зневажливому ставленні до існуючих у суспільстві правил поведінки і моральності, у присутності малолітнього ОСОБА_9 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, безпричинно наніс потерпілому ОСОБА_5 два удари кулаком в обличчя, чим спричинив останньому згідно висновку експерта легке тілесне ушкодження. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 взяв із салону свого автомобіля дерев'яну биту, заздалегідь заготовлену для нанесення тілесних ушкоджень та, діючи умисно і з хуліганських спонукань, безпідставно наніс потерпілому ОСОБА_5 два удари дерев'яною битою по голові, чим спричинив останньому фізичну біль.
У наступному потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з метою припинення протиправних хуліганських дій ОСОБА_6 намагались протидіяти йому, однак останній із тим же мотивом у ході шарпанини наніс потерпілій ОСОБА_4 удар правою рукою в область обличчя, чим спричинив легке тілесне ушкодження; потім відштовхнув потерпілого ОСОБА_8 , від чого останній впав на землю та вдарився головою, чим йому було спричинено легке тілесне ушкодження.
Судом проаналізовано показання обвинуваченого та позиції потерпілих, прокурора, представлені докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень; кваліфікація дій за вказаною нормою Кримінального Закону є вірною і обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність.
На підтвердження встановлених судом обставин винність особи вбачається із допитаного безпосередньо у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_6 , який свою провину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому розкаявся та показав про обставини вчиненого. На даний час ним спричинена шкода відшкодована і він жаліє з приводу своїх незаконних дій, які в тому числі сталися як наслідок, чи в результаті негативної попередньої поведінки самих потерпілих.
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили суворо не карати ОСОБА_6 , так як він їм відшкодував заподіяну шкоду, і в них до обвинуваченого претензій немає через ним скоєне.
Крім визнання обвинуваченим своєї провини його винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні доведена сукупністю зібраних доказів у ході досудового розслідування, дослідження яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за погодженням із учасниками кримінального провадження визнав недоцільним. Водночас судом з'ясовано чи правильно розуміють сторони кримінального провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Тому, аналізуючи раніше наведене та матеріали кримінального провадження, суд переконаний у доведенні вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив хуліганство, вчинене із застосуванням дерев'яної палки заздалегідь заготовленої для нанесення тілесних ушкоджень.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступень тяжкості вчиненого; також судом узято до уваги особу винного, його характеристику, сімейне становище, обставини вчинення кримінального правопорушення. Із урахуванням цього слід призначити обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для переходу до більш м'якого покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України за вчинене, - не встановлено.
При вивчені особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше судимий; на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває; позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом ураховано окрім загальних засад такого, і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_6 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності із поясненнями обвинуваченого, позицій потерпілих про обрання несуворого законом встановленого покарання та прокурора; із урахуванням особи ОСОБА_6 , його сімейного становища, характеристики, поведінки до і після вчинення злочину, вимоги закону, встановлених соціальних зв'язків, - суд дійшов висновку, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік із покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України, - що є тотожним позиції сторін обвинувачення та потерпілих, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Цивільного позову у встановленому законом порядку не заявлено; судові витрати відсутні; питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України; захід забезпечення кримінального провадження - застосований запобіжний захід особисте зобов'язання необхідно залишити до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1(один) рік.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речовий доказ дерев'яну биту, передану у камеру схову речових доказів Самбірського ВП згідно квитанції №00707, - знищити.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя